Фiлософськi пiдходи до соцiально-педагогiчноi роботи
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
В°даптацiю до умов соцiального середовища" (Холлiс i Вудс); "забезпечення сприятливих змiн у життi клiСФнта" (Г. Бендлер); "наближення, зменшення гостроти рiзних проблем, якi зявляються в життi людини" (Х. Сведнер).
Як засоби досягнення визначених цiлей пропонуються: "свобода, розвиток i змiни" (Г. Бендлер); "рiзнi методи здiйснення соцiальних змiн" (Х. Сведнер); "змiна умов життя i способiв життя людини" (Л. Юнсон) та iн.
Таким чином, мета соцiально-педагогiчноi роботи сприяння людям успiшно вирiшувати iхнi проблеми. Засоби досягнення цiСФi мети вивiльнення i розвиток ресурсiв людини i ii соцiального оточення, здiйснення необхiдних соцiальних змiн.
Термiн "соцiальна робота" в Украiнi тлумачиться передусiм як рiзновид дiяльностi, яка за свою мету маСФ оптимiзацiю субСФктивноi ролi людини.
РЖснуСФ ще ряд визначень, в основi яких лежать поняття: допомога, пiдтримка, захист. Проте найбiльш прийнятним буде визначення сутi i змiсту соцiально-педагогiчноi роботи, яке поСФднуСФ в собi кiлька аспектiв, котрi характеризують ii як СФднiсть таких складникiв:
1) надання допомоги окремiй людинi чи групi людей, якi опинилися в складнiй життСФвiй ситуацii, шляхом пiдтримки, консультування, реабiлiтацii, патронажу та iнших видiв соцiальних i психолого-педагогiчних послуг;
2) актуалiзацiя потенцiалу самодопомоги осiб, якi опинилися в скрутнiй ситуацii;
3) цiлеспрямований вплив на формування i реалiзацiю соцiальноi полiтики на всiх рiвнях вiд загальнодержавних до мiiевих з метою забезпечення соцiально здорового середовища життСФпобуту та життСФдiяльностi людини, створення системи пiдтримки людей, якi опинилися у складнiй життСФвiй ситуацii. Першi два рiвнi представляють мiкрорiвень, третiй макрорiвень соцiально-педагогiчноi роботи.
У той же час ми розглядаСФмо соцiальну роботу i як своСФрiдну управлiнську дiяльнiсть, спрямовану на змiну сукупностi умов функцiонування i розвитку соцiальних процесiв з метою досягнення оптимальноi вiдповiдностi iнтересам i потребам суспiльства, соцiальних груп i особистостi. Таке широке тлумачення дозволяСФ сприймати соцiальну роботу як сферу дiяльностi, метою якоi СФ здiйснення корекцii соцiальних вiдносин, процесiв розвитку i становлення особистостi.
Не можна вiдкидати i того факту, що змiст поняття "соцiальна робота" буде постiйно змiнюватись, оскiльки процес рухаСФться вiд одного стану, завдань, проблем, iдеологiй до iнших i сьогоднiшня модель цiСФi дiяльностi, безперечно, не СФ завершеною i усталеною. Тому, очевидно, тлумачення даного поняття з часом зазнаСФ певних коригувань i передбачатиме iншi цiлi.
Змiст i структура соцiально-педагогiчноi роботи як виду професiйноi дiяльностi, з одного боку, випливають з прийнятого фiлософського i психологiчного трактування дiяльностi, а з iншого, враховують специфiчнi особливостi i фактори, якi характеризують обСФкт, що вивчаСФться нами.
Специфiчною особливiстю людськоi дiяльностi СФ соцiальна форма ii органiзацii, яка сприяСФ активнiй iнтерiоризацii кожним учасником суспiльних норм i цiнностей. Що ж стосуСФться соцiальноi роботи як виду дiяльностi, то слiд брати до уваги, що вона спрямована на досить складний обСФкт: людина чи група людей, якi потребують соцiальноi допомоги, пiдтримки, корекцii, реабiлiтацii. Соцiальна робота це iнтегроване, цiлiсне утворення, яке включаСФ такi структурно-змiстовi компоненти, як цiль, дii, мотивацiю, вiдносини, комунiкацiю.
Для розумiння змiсту дiяльностi i вимог до особистостi соцiального педагога, соцiального працiвника необхiдно насамперед визначити цiлi, якi постають перед ними: чим визначаються цiлi в конкретнiй практичнiй ситуацii в даний перiод i як цi визначенi цiлi (а потiм i дii) змiнюються. Потiм слiд зважувати на завдання, якi може вирiшувати спецiалiст; при цьому можливе спiльне планування дiй (поставленого завдання) з клiСФнтом i залучення його власних ресурсiв i можливостей. Дiя, окрiм цiлей i завдань, включаСФ операцiйно-практичнi акти (конкретнi рiзнi види дiяльностi).
Система мотивiв рушiйна сила людськоi поведiнки. А система домiнуючих мотивiв, яка спонукаСФ до дii, визначаСФ спрямованiсть особистостi. ПоСФднання мотиву i способу його реалiзацii проявляСФться в альтруiстичнiй, дiйовiй чи особистiснiй спрямованостi. Так, мотивацiйною основою у дii щодо надання допомоги, пiдтримки (будь-якого плану) людинi можна вважати те, що субСФкт керуСФться ставленням до цiСФi людини як до цiнностi.
Мотивацiя проявляСФться i в такому компонентi особистостi соцiального педагога (працiвника), як мiжособистiснi вiдносини. Стиль поведiнки фахiвця, обумовлений сукупнiстю його особистiсних i професiйних якостей, його цiннiсними орiСФнтацiями та iнтересами, маСФ помiтний вплив на систему вiдносин, якi налагоджуСФ соцiальний працiвник. При цьому варто зважати на загальнi ознаки професiйних вiдносин, на вiдмiннiсть вiд мiжособистiсних:
1. Формування вiдносин спецiалiста обумовлено професiйними цiлями. В дiяльностi соцiального педагога чи соцiального працiвника вiдносини формуються заради досягнення як загальних цiлей, так i заради окремих завдань i результатiв.
2. У професiйних вiдносинах спецiалiст на перше мiiе ставить не власнi iнтереси, а потреби, iнтереси i очiкування iнших людей при вирiшеннi iхнiх проблем.
3. Соцiальний педагог (працiвник) будуСФ вiдносини на основi обСФктивностi i усвiдомлення власноi вiдповiдальностi, що дозволяСФ йому вiдволiкатися вiд власного емоцiйн