Фiлософськi пiдходи до соцiально-педагогiчноi роботи
Информация - Педагогика
Другие материалы по предмету Педагогика
ого стану, щоб сприймати обСФктивно потреби, турботи i труднощi iншоi людини.
Особливу роль у дiяльностi спецiалiста соцiально-виховноi сфери вiдiграСФ комунiкацiя. Саме категорiя спiлкування вiдображаСФ звязки мiж людиною i соцiальним середовищем, групами, спiльнотами. Спiлкування процес багатогранний. Воно реалiзуСФться в рiзноманiтних формах (мiжособистiсне спiлкування, соцiальний дiалог, дiлове i управлiнське спiлкування тощо).
У соцiально-педагогiчнiй роботi доводиться стикатися з рiзними людьми: соромязливими i такими, що бурхливо чи навiть агресивно виражають своi почуття, замкнутими, недовiрливими, охочими до розмов, тими, хто шукаСФ справедливостi, пiдтримки i хто iх вимагаСФ. Тому важливим СФ вмiння знайти пiдхiд до кожного з них, налагодити контакт, стимулюючи людину до дiалогу тощо. Компетентнiсть у спiлкуваннi СФ одним iз головних, базових компонентiв i критерiiв результативноi роботи. Знання закономiрностей усвiдомленоi поведiнки особистостi (свiтогляд, переконання, iнтереси, прагнення, iдеали) i неусвiдомленого (установки, стереотипи, потяг, рiвнi домагань, конформнiсть, сприйнятливiсть до навiювання тощо), розумiння механiзмiв спрямованостi особистостi, мiри прояву емоцiй (афекти, стреси, фрустрацii тощо) допоможуть адекватно оцiнити i зрозумiти людину, надати саме ту допомогу, якоi вона потребуСФ. Крiм того, мiмiка, жести, експресiя доповнюють це розумiння i сприяють знаходженню оптимальних варiантiв вирiшення проблеми, яка стосуСФться конкретноi людини.
Умiння володiти первинною дiагностикою комунiкативностi своiх клiСФнтiв, груп осiб необхiдна ланка у компетентностi соцiального працiвника чи соцiального педагога. При цьому слiд памятати: не можна оцiнювати людину i ii можливостi щодо спiлкування без врахування актуального чи потенцiйного оточення, перспектив розвитку особистостi.
Звичайно, спiлкування домiнуючий iнструмент у соцiальнiй роботi, але не кiнцевий продукт дiяльностi. Водночас варто наголосити на думцi, що людина-особистiсть бiльш рiзноманiтна, складнiша i багатша, нiж дiяльнiсть, i сутнiсно не вичерпуСФться нею. Але смислом акмеологiчного пiдходу у професiйно-особистiсному розвитку спецiалiста СФ те, що не можна розглядати особистiсть поза дiяльнiстю, так само, як дiяльнiсть не можна розглядати без врахування особистостi, ii спрямованостi щодо розвитку, саморегуляцii самореалiзацii тощо.
Зважаючи на аксiологiчну i функцiональну природу, соцiально-виховна робота СФ одним iз багатогранних, обсяжних видiв професiйноi дiяльностi. Соцiальний педагог i соцiальний працiвник виконують весь спектр рiзноманiтних функцiй органiзацii, координацii, забезпечення, пiдтримки (психологiчноi i фiзичноi), правовоi i адмiнiстративноi допомоги, психолого-педагогiчноi корекцii тощо. Це спецiалiсти, якi можуть працювати на рiзних рiвнях реалiзацii соцiальноi полiтики держави на рiвнi управлiння, матерiально-технiчного i правового забезпечення, освiти, охорони здоровя i безпосередньоi практики соцiально-виховноi роботи.
Висновок
Таке розумiння дiяльностi соцiального педагога чи соцiального працiвника потребуСФ водночас вiдповiдного усвiдомлення багатогранностi соцiальноi ролi спецiалiста цiСФi галузi. Загалом основнi аспекти соцiальноi ролi фахiвця соцiальноi роботи можна поСФднати у чотири блоки:
- роль як зразок поведiнки i установок, соцiально заданий з бiльшою чи меншою мiрою визначеностi;
- роль як стратегiя поведiнки, спрямована на оволодiння ситуацiСФю певного типу;
- роль як система очiкувань стосовно людей певного статусу;
- роль як дiя, як виконання певних вимог людиною, призначеною на цю роль.
Данi позицii характеризують i професiйнi ролi соцiального працiвника через призму його посадових функцiй. Звiдси можна сказати, що рольова поведiнка соцiального працiвника обумовлена самою посадою. Проте, коли ми розглядаСФмо працiвника як спецiалiста-виконавця професiйноi дiяльностi, то особистiсний фактор (iндивiдуальнiсть, творчi здiбностi, втiленi в технологii, особистiснi якостi i властивостi i, безперечно, професiйна компетентнiсть) в практицi досить помiтний. Спецiалiст, включаючись у професiйну дiяльнiсть, виконуСФ своi професiйнi ролi. Професiйна роль формуСФться i обумовлюСФться не лише мiiем iндивiда в системi обСФктивних функцiй у дiяльностi. Виконання рiзноманiтних професiйних ролей в соцiальнiй роботi повязане з виконанням рiзних робочих функцiй. Робоча функцiя може бути охарактеризована як певний обовязок, завдання чи дii, повязанi з специфiчною професiйною роллю.
Кожна професiйна роль маСФ набiр конкретних робочих функцiй: органiзаторську, управлiнську, комунiкативну, дiагностичну, прогностичну, педагогiчно-терапевтичну, посередницьку та iн. Ефективнiсть виконання цих функцiй, спiввiдносячись з певними здiбностями людини i ii особистiсними якостями, в рiзнiй мiрi визначаСФться цiлеспрямованим тренуванням в дiях, в яких вони реалiзуються. А щоб реалiзувати цi дii, кожен спецiалiст маСФ володiти пакетом вiдповiдних технологiй, якi в сукупностi СФ не лише процесом, ходом дii, але й вiдображають змiст i характер цих дiй.
Використана лiтература