Фiлософська культура особи та ii суспiльна значущiсть
Информация - Философия
Другие материалы по предмету Философия
В»ивi й iдеали краси. Проте в суспiльствi iснують певнi норми естетичноi, моральноi, полiтичноi, релiгiйноi, пiзнавальноi, духовноi культури. Цi норми невидимий каркас, що скрiплюСФ суспiльний - органiзм у СФдине цiле.
Культурнi норми СФ визначенi зразки, правила поведiнки чи дii. Вони складаються, затверджуються вже в повсякденнiй свiдомостi суспiльства. На цьому рiвнi у виникненнi культурних норм вiдiграють велику роль традицiйнi i далi пiдсвiдомi моменти. Звичаi i способи сприйняття складалися тисячорiччями i передавалися з поколiння в поколiння. У переробленому виглядi культурнi норми втiленi в iдеологii, етичних навчаннях, релiгiйних концепцiях.
Таким чином, культура мiстить у собi як стiйкi, так i мiнливi моменти. Стiйкiсть, iнерцiйнiсть у культурi це традицiя: елементи культурноi спадщини iдеi, цiнностi, звичаi, обряди, способи свiтосприймання i т.д. - зберiгаються i передаються вiд поколiння до поколiння. Традицii iснують у всiх формах духовноi культури.
Рiзноманiтними способами i формами включаСФться культура в рух iсторii. Вони виражають субСФктивно-особистiсну сторону дiяльностi суспiльноi особи, способи i норми соцiальноi органiзацii i регулювання процесiв життСФдiяльностi, виконують найважливiшу соцiальну функцiю трансляцii досвiду, знань, уречевлених результатiв людськоi дiяльностi. Нарештi, художня, наукова, технiчна, соцiальна творчiсть у тiй мiрi, у якiй вона зявляСФться як винахiд, вiдкриття, творення нового, унiкального, дасть результати, що включаються потiм в iсторичний процес, вносять у нього новi елементи. Тут маються на увазi i новi iдеi, що лише очiкують свого втiлення в соцiальну дiйснiсть, i матерiалiзованi результати людськоi дiяльностi, i сама дiяльнiсть як посередня ланка мiж ними.
Люди творять iсторiю, але соцiальнi наслiдки iхнiх дiй складаються пiд впливом маси рiзних обставин, обСФктивних умов i закономiрностей. Творчiсть культури тому не збiгаСФться з творчiстю iсторii.
Перед iсторичним матерiалiзмом виникаСФ в цьому звязку проблема спiввiднесення втiлюваного в культурi дiяльного творчого початку, що ставить перед суспiльством новi проблеми i вiдкриваючого новi можливостi, з обСФктивними умовами i законами суспiльного розвитку.
Культура це невiдСФмна частина людського життя. Культура органiзуСФ людське життя. У життi людей культура значною мiрою здiйснюСФ ту ж функцiю, що у життi тварин виконуСФ генетично запрограмовану поведiнку.
Сучасна фiлософiя поставила питання людини i культури дуже близько. Так як проблеми людини i культури дуже тiсно пов`язанi в повсякденному життi, у всiх сферах людськоi дiяльностi. Тому сучасна фiлософiя тАЬвийшла з берегiвтАЭ фiлософii на широке поле сучасноi культури. А перш за все в такiй важливiй i необхiднiй сферi дiяльностi людини як сфера цiнностей. От чому сучаснi фiлософи придiляють велику увагу вивченню етики, естетики, права i держави, релiгii i науки, антропологii, етнографii, психологii, педагогiки, лiтератури i мистецтва.
Культура це не тiльки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений вiками спосiб суспiльного поводження, що виражаСФться в народних звичаях, вiруваннях, традицiях, ставленнi один до одного, до працi, до мови.
Належачи до певного соцiуму, iндивiдуум зi своСФю появою на свiт органiчно входить у вироблену його спiввiтчизниками культуру, стаСФ ii користувачем i носiСФм.
Чим мiцнiшi звязки людини з культурою, тим бiльше можна сподiватися вiд неi як вiд громадянина, свiдомого творця матерiальних i духовних благ.
Отже, духовна культура мiцними нитками повязана з матерiальною культурою. Тому-то наше суспiльство, пробудившись вiд довгого iнтелектуального сну i приступивши до морального самоочищення, побачило тi проблеми, якi багато рокiв прикривалися бадьорими лозунгами закликами.
Список використаноi лiтератури
- Лотман Ю.М. Феномен культури. Вып. 10. Тарту, 1978.
- РЖсторiя фiлософii Украiни. Хрестоматiя. К., 1993.
- Гуревич М.С. Философия культури. М., 1995.
- Культура и развитие человека. К., 1989.
- Проблемы философии культуры. М., 1984.
- Категории философии и категории культури. К., 1983.
- Тарасенко Н.Ф. Природа, технология, культура. Философско-мировоззренческий анализ. К., 1986.
- Культура, человек и картина мира. М., 1987.
- Философия и культура. М., 1987.
- Ракитов А.И. Цивилизация, культура. Технология и рынок.// Вопросы философии. 1992, №5.
- Фiлософiя: iсторiя i сучаснiсть./За ред. В.РЖ.Шевченка.-Чернiгiв, 1996.
- Основы философии: Учебное пособие для вузов / Рук. автор. колл. и отв. ред. Е.В. Попов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997.
- Введение в философию: Учебник для вузов: В 2ч. Ч. 2 /Под общ. ред. И.Т. Фролова. М.: Политиздат, 1989.
- Философия: Учебное пособие для студентов вузов / В.Ф. Берков, П.А. Водопьянов и др. Мн.: ТетраСистемс, 1998.