Фiлософська культура особи та ii суспiльна значущiсть

Информация - Философия

Другие материалы по предмету Философия

В»ивi й iдеали краси. Проте в суспiльствi iснують певнi норми естетичноi, моральноi, полiтичноi, релiгiйноi, пiзнавальноi, духовноi культури. Цi норми невидимий каркас, що скрiплюСФ суспiльний - органiзм у СФдине цiле.

Культурнi норми СФ визначенi зразки, правила поведiнки чи дii. Вони складаються, затверджуються вже в повсякденнiй свiдомостi суспiльства. На цьому рiвнi у виникненнi культурних норм вiдiграють велику роль традицiйнi i далi пiдсвiдомi моменти. Звичаi i способи сприйняття складалися тисячорiччями i передавалися з поколiння в поколiння. У переробленому виглядi культурнi норми втiленi в iдеологii, етичних навчаннях, релiгiйних концепцiях.

Таким чином, культура мiстить у собi як стiйкi, так i мiнливi моменти. Стiйкiсть, iнерцiйнiсть у культурi це традицiя: елементи культурноi спадщини iдеi, цiнностi, звичаi, обряди, способи свiтосприймання i т.д. - зберiгаються i передаються вiд поколiння до поколiння. Традицii iснують у всiх формах духовноi культури.

Рiзноманiтними способами i формами включаСФться культура в рух iсторii. Вони виражають субСФктивно-особистiсну сторону дiяльностi суспiльноi особи, способи i норми соцiальноi органiзацii i регулювання процесiв життСФдiяльностi, виконують найважливiшу соцiальну функцiю трансляцii досвiду, знань, уречевлених результатiв людськоi дiяльностi. Нарештi, художня, наукова, технiчна, соцiальна творчiсть у тiй мiрi, у якiй вона зявляСФться як винахiд, вiдкриття, творення нового, унiкального, дасть результати, що включаються потiм в iсторичний процес, вносять у нього новi елементи. Тут маються на увазi i новi iдеi, що лише очiкують свого втiлення в соцiальну дiйснiсть, i матерiалiзованi результати людськоi дiяльностi, i сама дiяльнiсть як посередня ланка мiж ними.

Люди творять iсторiю, але соцiальнi наслiдки iхнiх дiй складаються пiд впливом маси рiзних обставин, обСФктивних умов i закономiрностей. Творчiсть культури тому не збiгаСФться з творчiстю iсторii.

Перед iсторичним матерiалiзмом виникаСФ в цьому звязку проблема спiввiднесення втiлюваного в культурi дiяльного творчого початку, що ставить перед суспiльством новi проблеми i вiдкриваючого новi можливостi, з обСФктивними умовами i законами суспiльного розвитку.

Культура це невiдСФмна частина людського життя. Культура органiзуСФ людське життя. У життi людей культура значною мiрою здiйснюСФ ту ж функцiю, що у життi тварин виконуСФ генетично запрограмовану поведiнку.

Сучасна фiлософiя поставила питання людини i культури дуже близько. Так як проблеми людини i культури дуже тiсно пов`язанi в повсякденному життi, у всiх сферах людськоi дiяльностi. Тому сучасна фiлософiя тАЬвийшла з берегiвтАЭ фiлософii на широке поле сучасноi культури. А перш за все в такiй важливiй i необхiднiй сферi дiяльностi людини як сфера цiнностей. От чому сучаснi фiлософи придiляють велику увагу вивченню етики, естетики, права i держави, релiгii i науки, антропологii, етнографii, психологii, педагогiки, лiтератури i мистецтва.

Культура це не тiльки все те, що створене руками й розумом людини, а й вироблений вiками спосiб суспiльного поводження, що виражаСФться в народних звичаях, вiруваннях, традицiях, ставленнi один до одного, до працi, до мови.

Належачи до певного соцiуму, iндивiдуум зi своСФю появою на свiт органiчно входить у вироблену його спiввiтчизниками культуру, стаСФ ii користувачем i носiСФм.

Чим мiцнiшi звязки людини з культурою, тим бiльше можна сподiватися вiд неi як вiд громадянина, свiдомого творця матерiальних i духовних благ.

Отже, духовна культура мiцними нитками повязана з матерiальною культурою. Тому-то наше суспiльство, пробудившись вiд довгого iнтелектуального сну i приступивши до морального самоочищення, побачило тi проблеми, якi багато рокiв прикривалися бадьорими лозунгами закликами.

Список використаноi лiтератури

  1. Лотман Ю.М. Феномен культури. Вып. 10. Тарту, 1978.
  2. РЖсторiя фiлософii Украiни. Хрестоматiя. К., 1993.
  3. Гуревич М.С. Философия культури. М., 1995.
  4. Культура и развитие человека. К., 1989.
  5. Проблемы философии культуры. М., 1984.
  6. Категории философии и категории культури. К., 1983.
  7. Тарасенко Н.Ф. Природа, технология, культура. Философско-мировоззренческий анализ. К., 1986.
  8. Культура, человек и картина мира. М., 1987.
  9. Философия и культура. М., 1987.
  10. Ракитов А.И. Цивилизация, культура. Технология и рынок.// Вопросы философии. 1992, №5.
  11. Фiлософiя: iсторiя i сучаснiсть./За ред. В.РЖ.Шевченка.-Чернiгiв, 1996.
  12. Основы философии: Учебное пособие для вузов / Рук. автор. колл. и отв. ред. Е.В. Попов. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1997.
  13. Введение в философию: Учебник для вузов: В 2ч. Ч. 2 /Под общ. ред. И.Т. Фролова. М.: Политиздат, 1989.
  14. Философия: Учебное пособие для студентов вузов / В.Ф. Берков, П.А. Водопьянов и др. Мн.: ТетраСистемс, 1998.