Філософія (хрестоматія)

Методическое пособие - Философия

Другие методички по предмету Философия

еют эмпирическое происхождение, но все же, исследуя понятие долга, необходимо принимать их в расчет как препятствия, которые должны быть преодолены, или как приманки, которые не должны быть побудительными мотивами. Таким образом, трансцендентальная философия есть наука одного лишь чистого спекулятивного разума, так как все практическое, поскольку оно содержит мотивы, связано с чувствами, которые принадлежат к эмпирическим источникам познания.

Если устанавливать подразделения этой науки с общей точки зрения системы вообще, то излагаемая нами здесь наука должна содержать, во-первых, учение о началах и, во-вторых, учение о методе чистого разума. Каждая из этих главных частей должна иметь свои подразделы, основания которых здесь еще не могут быть изложены. Для введения или предисловия кажется необходимым указать лишь на то, что существуют два основных ствола человеческого познания, вырастающие, быть может, из одного общего, но неизвестного нам корня, а именно чувственность и рассудок: посредством чувственности предметы нам даются, рассудком же они мыслятся.

[…]

Друкується за: Кант И. Сочинения. В 6 т. М.: Мысль, 1963-1966.

 

ГЕОРГ ВІЛЬГЕЛЬМ ФРІДРІХ ГЕГЕЛЬ (1770 - 1831)

 

Вчення про тотожність субєкта й обєкта лежить в основі філософської системи Г.В.Ф. Гегеля. Великий філософ народився в сімї штутгартського секретаря казначейства, ріс у звичайному скромному середовищі (і в матеріальному, і в духовному відношеннях). Одержав богословську освіту, закінчивши теологічне відділення Тюбінгенського університету, захистив магістерську дисертацію з церковної історії Вюртемберга, але від духовної карєри відмовився. У гімназії та університеті Гегель був на гарному рахунку у педагогів і керівництва, відрізнявся слухняністю, і йому навіть доручали застерігати товаришів від поганих вчинків. Щоправда, ні в дитинстві, ні в юності ніхто не міг запідозрити в ньому не тільки генія, а взагалі людину видатну. В університетській характеристиці вказувалося, що Гегель молода людина з хорошими манерами, здоровими судженнями, але не відрізняється красномовністю і в філософії ніяк себе не проявив.

Проте біографія Гегеля процес визрівання великого мислителя. Він нагромаджує знання цитата до цитати, виписка до виписки, поки що без власних коментарів. Багато здобуває від дружби з уже відомим філософом Шеллінгом і поетом Гельдерліном. Шеллінг, молодший за Гегеля на пять років, у 23 роки вже професор, автор книг, творець власного вчення. А Гегель після закінчення університету довгі роки тягне лямку домашнього вчителя, а після невдалого дебюту в Йєнському університеті ярмо газетного працівника, директора шкільної гімназії. Йому було під пятдесят, коли він здобув визнання своїх заслуг у філософії і посів відповідну посаду професора в берлінському університеті.

Якщо Гете шукає сенс життя, то Гегель сутності мислення. Відданий філософії, він не ігнорує інших сфер наукової діяльності, які дають змогу для філософського узагальнення: посилено проводить досліди з природознавства, сам ставить ряд експериментів з магнетизму та оптики, студіює математику, оволодіває вищим аналізом, диференціальним численням, фізикою, хімією, природничою історією, не кажучи вже про комплекс гуманітарних наук. Саме таке енциклопедичне охоплення духовної культури і зробило його великим філософом. При цьому мислитель цінує та всіляко оберігає свій душевний спокій, цінує добрі стосунки з урядом, на службі у якого знаходиться, усвідомлюючи, що хто дивиться на світ із розумом, на того і світ дивиться з розумом.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:

1. Які форми історіографії виділяє Г.В.Ф. Гегель?

  1. Яку роль відіграє розум у всесвітньо-історичному процесі?
  2. Що мислить Г.В.Ф. Гегель під субстанцією?
  3. Чому розум є для самого себе предметом?
  4. Виявленням чого є всесвітня історія?
  5. Яка існують дві точки зору, що стверджують панування розуму у природі та історії?
  6. Чому Сократ вважав ідеї Анаксагора незадовільними?
  7. Якою є думка Г.В.Ф. Гегеля стосовно можливості богопізнання?
  8. Які характеристики матерії та духу?

А) Що є субстанцією матерії?

Б) Що є субстанцією духу?

10. Яку роль відіграє знання та самоусвідомлення (рос. само-со-знание) у виявленні духу у світовій історії?

  1. Який критерій пропонує Г.В.Ф. Гегель для поділу всесвітньої історії?
  2. Що виступає засобом для здійснення всесвітньої історії?
  3. У чому поєднуються індивідуальний інтерес та всезагальна ідея самоздійснення духу?
  4. Які необхідні передумови могутності та процвітання держави?
  5. Хто є всесвітньо-історичними особистостями?
  6. Що Г.Ф.Г. Гегель називає “хитрістю розуму”?
  7. Чому людина не може виступати виключно засобом для здійснення всесвітньої історії?
  8. Завдяки чому людина є метою в самій собі?
  9. Що і чому є здійсненням божественної ідеї як вона виражена на землі?
  10. Що є метою та керівним принципом розвитку історії?
  11. Які три етапи є основними принципами всезагального розвитку?
  12. Як і з якою метою для пізнання історії ми повинні пізнавати визначеність духу конкретний дух народу?
  13. Що є вищим досягненням духу народу?

ФИЛОСОФИЯ ИСТОРИИ

ВВЕДЕНИЕ

Темой этих лекций является философская всемирная история, т. е. не общие

размышления о всемирной истории, которые мы вывели бы из нее и желали бы

пояснить, приводя примеры, взятые из ее содержания, а сама всемирная

и