Філософія (хрестоматія)
Методическое пособие - Философия
Другие методички по предмету Философия
¶ вони не дістануться своєї мети, то все ж таки вийдуть куди-небудь, де їм, що найімовірніше, буде краще, ніж посеред лісу. …
Моїм третім правилом було завжди прагнути перемагати радше себе, ніж долю, змінюючи свої бажання, а не світовий лад, і взагалі звикнути до думки, що у повній нашій владі перебувають виключно наші думки і що після того, як ми зробили все можливе стосовно зовнішніх для нас речей, те, що нам не вдалося, слід розглядати як щось абсолютно неможливе. … Обернувши, як то кажуть, потребу на чесноту, ми так само не бажатимемо стати здоровими, коли ми хворі, або вільними, перебуваючи у вязниці, як і тепер не бажаємо мати тіло з настільки ж незламної речовини, як діамант, або мати крила, щоб літати, мов птахи.[…]
Нарешті, на завершення цієї моралі я вирішив розглянути різні заняття, властиві людям у цьому житті, щоб спробувати обрати краще з них, і, не бажаючи заторкувати занять інших людей, я вирішив, що немає нічого кращого, ніж продовжити ті справи, якими я займаюся, тобто присвятити все моє життя вдосконаленню мого розуму й просуватися, наскільки я буду в змозі, у пізнанні істини згідно з методом, котрий я сам для себе обрав.[…]
А тому достатньо правильно судити, щоб правильно діяти, і достатньо найслушнішого міркування, щоб і діяти також найправильніше, тобто щоб здобути всі чесноти, а разом з ними всі інші доступні нам блага.
Після того, як я таким чином ствердився у цих правилах і поставив їх поряд з істинами віри, які я завжди ставив понад усе, я дійшов висновку, що решти всіх моїх опіній я міг би вільно позбутися. …Проте я не наслідував тих скептиків, які сумніваються лише заради самого сумніву і вважають за краще перебувати завжди у нерішучості; навпаки, моє прагнення полягало в тому, щоб досягти впевненості і, відкинувши хистку землю і пісок, знайти граніт або твердий грунт.
Друкується за: Р. Декарт. Міркування про метод (пер. з фр.). "Тандем", Київ. 2001.
ІММАНУЇЛ КАНТ (1724 1804).
І. Кант є засновником німецької класичної філософії. Народився він у скромній сімї ремісника в Кенігсберзі, в Східній Пруссії, де провів усе своє життя. Середню освіту здобув у латинській школі, виховання в якій носило провінційний характер, згодом закінчує філософський факультет університету, після чого девять років працює домашнім учителем. У 1755 р. стає магістром і в тому ж році приват-доцентом Кенігсберзького університету. Приват-доценти не отримували плати за лекції, але одержували від своїх слухачів певну суму грошей. Кант був популярним викладачем і завжди читав по кілька курсів одночасно, тому не відчував нестатків. Протягом 1766 1722 рр. працював також бібліотекарем. З 1770 р. І.Кант професор, мав заробіток, що покривав усі його потреби.
І.Кант відомий своїм скромним і пунктуальним життям, яке стало притчею: ніби історія життя І.Канта така, що в нього не було ні життя, ні історії. Г.Гейне проводить у звязку з цим аналогію між Кантом і Робеспєром: Тип міщанина виражений в обох: природа призначила їх зважувати каву і цукор, але доля захотіла, щоб вони зважували інші речі, й одному кинула на ваги короля, іншому Бога.
І.Кант виступав як вчений астроном, фізик, географ. Йому належить першість у обґрунтуванні залежності припливів і відпливів від розташування Місяця, а також обґрунтування наукової гіпотези про походження Сонячної системи з гігантської газової туманності. Ця гіпотеза, скоригована великим фізиком Лапласом, і сьогодні розглядається астрономами як один з можливих варіантів пояснення походження Всесвіту.
Залишена Кантом спадщина понад двісті років вважається початком тих процесів, які згодом змінили увесь світ. Філософію І.Канта поділяють на два періоди докритичний (до початку 70-х років XVIII ст.) і критичний, коли Кант розпочав досліджувати можливості розуму. Результати своїх досліджень він виклав у своїх відомих працях: Критика чистого розуму, Критика практичного розуму, Критика спроможності судження і багатьох інших.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ:
- З чого розпочинається пізнання у І.Канта?
- Яку роль відіграють відчуття (рос. чувства) у процесі пізнання?
- Які знання називаються апріорними?
- Які знання є апостеріорними?
а) Назвіть джерело апостеріорних знань?
б) Яке апріорне знання є чистим?
в) За якими ознаками чисте знання відрізняється від емпіричного?
- Чи надає досвід своїм судженням істинну всезагальність?
б) при посередництві чого добувається умовна все загальність?
- Що є вірною ознакою апріорного знання?
- Яка наука ґрунтується на чистих апріорних знаннях?
- З якого джерела досвід черпає свою достовірність?
- Які проблеми досліджуються за межами світу, що суттєво сприймається розумом?
- Що таке метафізика?
- Якою є, на думку Канта, первинна задача пізнання, що виходить за межі досвіду?
- Нащо спрямована переважно діяльність нашого розуму?
- У чому полягає сутність аналітичних суджень?
- У чому полягає сутність синтетичних суджень?
а).які судження є пояснюючими?
- Які судження є емпіричними?
- За допомогою яких суджень розширюється наше знання?
- В чому полягає істинне завдання чистого розуму?
- Що Д.Юм називає метафізикою?
- В чому полягає зміст твердження І.Канта: кожна людина є метафізик?
- Що є предметом вивчення метафізики, як науки?
- Що розуміє І.Кант під чистим розумом?
- Чому І.Кант називає вступ до системи чистог