Фізичне виховання дитини із зоровою патологією
Курсовой проект - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие курсовые по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
во призводить до стоншення рогівки. Відбувається це в результаті ослаблення звязку між її серединними шарами. У результаті рогівка під дією внутрішньоочного тиску деформується, розвивається астигматизм і короткозорість, зір погіршується. При виражених змінах рогівка здобуває конічну форму, звідки й назва захворювання. Згодом, при розвитку процесу може зявитися набряк і помутніння рогівки, що ще більше ускладнює зір.
Як правило, процес двосторонній, але спочатку проявляється тільки на одному оці. Причина захворювання дотепер не ясна. Хвороба, як правило, не успадковується. Однак імовірність кератоконуса вища при деяких захворюваннях ока й системних патологіях організму. Помічено звязок розвитку захворювання з постійними тертями й травмами рогівки ока.
Деформація рогівки звичайно починає проявлятися клінічно після пубертатного віку, частота захворювання звичайно оцінюється як 1-2 на 10000 населення, частіше зустрічається серед південних народів.
Захворювання проявляється зниженням зору через розвиток астигматизму й короткозорості. Пацієнти скаржаться на необхідність частої зміни оптичної сили окулярів і появу непереносимості мяких контактних лінз. Характерним є те, що описані скарги спочатку стосуються тільки одного ока.
При подальшому розвитку кератоконуса астигматизм підсилюється й корекція зору стає неможливою. Рогівка все більше стоншується до критичних величин. Настає момент, коли товщина рогівки стає настільки малою, що не в змозі підтримувати баланс внутрішньоочного й зовнішнього тиску. Розвивається набряк рогівки, ситуація стає небезпечною для цілісності ока.
Рання стадія захворювання до останнього часу важко діагностувалася й могла бути непомічена.
Останнім часом, завдяки появі нових технологій дослідження рогівки кератоконус діагностується частіше. Сучасні методи дослідження рогівки дозволяють одержувати повну топографічну карту передньої й задньої поверхні (що особливо важливо, тому що первісні зміни проявляються саме на задній поверхні рогівки) рогівки, її товщини в будь-якій точці з точність до 1 мікрона.
РОЗДІЛ 2 ФІЗИЧНЕ ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМИ ЗОРУ
2.1 Особливості фізичного виховання дітей з вадами зору
Дошкільний вік - це період найбільш інтенсивного фізичного розвитку організму людини. В цей період закладаються основи фундаменту здоровя людини.
В сучасних програмах виховання і навчання дітей дошкільного віку на одному з перших місць стоїть завдання охорони та зміцнення здоровя дітей. У відповідності до віку дітей розроблені програми з фізичного виховання дітей в різних вікових групах.
Але в останній час значно збільшилася кількість дітей, які мають відхилення у психічному і фізичному розвитку. Особливе місце в дитячій патології займає порушення зору, яке може призвести до сліпоти. Тому фізичне виховання таких дітей повинно здійснюватися під постійним лікарським контролем.
Виражене зниження зору, яке є у дитини від народження або виникає в ранньому віці, призводить до виникнення вторинних відхилень, які можуть проявлятися в порушенні орієнтування у просторі, у гальмуванні формування предметних і просторових уявлень. Багато дітей з порушенням зору соматично слабкі, у них частіше, ніж у дітей з нормальним зором, проявляються зміни зі сторони інших органів і систем організму.
Враховуючи дану специфічність, особливість анатомо-фізіологічної будови дітей дошкільного віку, будови органів зору, у 1996 році в Києві були розроблені основні положення і програми для спеціалізованих дошкільних закладів, в яких виховуються і навчаються діти з порушенням зору.
Діти з порушенням зору потребують постійного систематичного контролю зі сторони лікарів-спеціалістів та лікування. Утримання таких дітей, їх навчання і фізичне виховання можна і необхідно проводити в спеціалізованих дошкільних закладах під керівництвом тифлопедаглгів, психологів, окулістів.
Навчально-виховна і корекційна робота вихователя повинна проводитися під керівництвом тифлопедагога та за рекомендаціями лікаря-офтальмолога у відповідності з особливостями загального розвитку і зорового сприйняття дітей.
Провідну роль при вирішенні спеціальних завдань виконує вихователь-дефектолог, який проводить всю учбово-корекційну роботу, проводить індивідуальні і групові заняття, узагальнює досвід роботи, працює в тісному контакті з лікарем-офтальмологом і вихователем групи.
В спеціалізованому дошкільному закладі здійснюються три основні напрями роботи:
1) організаційно-педагогічна - визначення рівня розвитку кожної дитини (діагностика), комплектування груп та підгруп дітей, урахування психофізичних особливостей під час вибору ігрового, наукового та наочного матеріалів, обладнання приміщення;
2) лікувально-відновлювана - метою якої є розвиток та охорона залишкового зору, бездоганне виконання охоронного режиму вчителем дефектологом, вихователями, музичними керівниками та керівниками з фізичної культури;
3) корекційно-виховна - лікарем офтальмологом визначається перспектива розвитку зору кожної дитини, встановлюється режим зорового навантаження, призначається корекція склом та іншими видами апаратного лікування.
Фізичне виховання здійснюється як вихователями, так й інструкторам з фізичної культури.
Таким чином, фізичне виховання в спеціалізованому дитячому закладі для дітей з порушенням зору спрямоване на подолання відхилен