Финансовая безопасность государтва, финансовый кризис в Украине
Информация - Экономика
Другие материалы по предмету Экономика
Мiжрегiональна Академiя управлiння персоналом
Закарпатський iнститут iм.Августина Волошина
Факультет економiки та зовнiшньо-економiчноi дiяльностi
Кафедра економiки та управлiння бiзнесом
Габор Кристина РЖванiвна
Контрольна робота
Тема:
Фiнансова безпека держави.
Фiнансова криза та ii вплив на безпеку держави.
Сучасна фiнансова криза вУкраiнi та шляхи ii локалiзацii.
З диiиплiни: Теорiя фiнансiв
Шифр групи: 11-2000 (СОА) (2.0з)
Спецальнiсть: облiк i аудит
Науковий керiвник
Дочинець Оксана Михайлiвна
_________________________
Ужгород-2001
З М РЖ С Т
- Фiнансова безпека державитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..3
- Фiнансова криза та ii вплив на безпеку державитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж....7
3. Сучасна фiнансова криза вУкраiнi та шляхи ii локалiзацiiтАжтАжтАжтАжтАж.тАж9
Використана лiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.10
- Фiнансова безпека держави
Фiнансова безпека держави багатопланове в економiчному контекстi поняття та надзвичайно актуальне в полiтичному, оскiльки СФ результатом заходiв з боку законодавчоi та виконавчоi влад держави в сферi фiнансiв. Вона визначаСФться конкретними показниками функцiонування економiчноi системи держави за певний промiжок часу. До числа цих показникiв належать: величина внутрiшнього та зовнiшнього боргiв; рiвень iнфляцii; стiйкiсть нацiональноi валюти; сальдо платiжного балансу.
Внутрiшнi i зовнiшнi борги давно вже СФ невiдСФмною складовою фiнансовоi системи бiльшостi краiн свiту. Вони зумовленi наявнiстю дефiциту бюджету, тобто держава не завжди маСФ змогу провести скорочення витрати вiдповiдно до наявних доходiв. Тодi виникаСФ потреба в додаткових фiнансових ресурсах, якi можна одержати або завдяки емiсii грошей, або запозиченням як всерединi держави, так i ззовнi. Покриття дефiциту бюджету через запозичення маСФ низку переваг, до яких належать: керованiсть iнфляцiйними процесами в державi, пiдвищення касового виконання бюджету, змiцнення фiнансового становища в державi тощо.
Але непродумане i надмiрне використання запозичень для покриття витрат бюджету маСФ низку негативних ознак. Так, використання запозичень на покриття поточних витрат призводить у подальшому до зростання дефiциту бюджету. Значне використання запозичень протягом двох-трьох рокiв створюСФ фiнансову пiрамiду, яка зумовлюСФ фiнансовий крах системи в цiлому, оскiльки повернення боргiв i виплата вiдсоткiв за ними призводить до постiйного зростання боргiв, а це скорочуСФ витрати бюджету за iншими статтями. Як правило, при надмiрному зростаннi боргiв держава вдаСФться до iх реструктуризацii, що в свою чергу викликаСФ недовiру до неi з боку iнших держав i мiжнародних iнститутiв.
Вiдповiдно до мiжнародних стандартiв i загальноприйнятих наукою показникiв оптимальний розмiр боргiв держави не повинен перевищувати 70 вiдсоткiв вiд рiчного обсягу валового внутрiшнього продукту. При перевищеннi цього рiвня держава може втратити фiнансову незалежнiсть i стати державою-банкрутом.
Використання запозичень маСФ низку принципiв, порушення яких може суттСФво впливати на фiнансову безпеку держави. Розмiщення короткотермiнових боргових зобовязань створюСФ нестабiльнiсть i постiйне напруження у фiнансуваннi витрат бюджету, тому перевага повинна надаватися довгостроковим запозиченнм. У свою чергу довгостроковi запозичення можливi при наявностi довiри до уряду i держави в цiлому. Важливе значення маСФ також наявнiсть системи страхування ризикiв.
При здiйсненнi запозичень повинна провадитися полiтика обмеження допуску нерезидентiв на ринок державних цiнних паперiв, оскiльки нерезиденти можуть суттСФво вплинути на фiнансову стабiльнiсть у державi шляхом спекулятивних дiй як на первинному, так i на вторинному фондовому ринках. Крiм того, нерезиденти здiйснюють вивiз iз держави капiталу, одержаного у формi вiдсоткiв.
Розмiщення державних запозичень всерединi держави повинно бути зорiСФнтовано також на участь населення, тобто фiзичних осiб. Це, крiм усього, сприятиме зростанню добробуту населення за рахунок одержаних вiдсоткiв на вкладенi кошти.
Борги держави економiчно виправданi лише у тому випадку, якщо здiйсюванi за iх рахунок видатки сприяють збiльшенню майбутнiх доходiв або приводять до скорочення майбутнiх бюджетни видаткiв, тобто мають позитивний рiвень прибутковостi, що даСФ змогу державi в подальшому погасити основну суму боргу й сплатити вiдсотки за ним. До таких видаткiв належать iнвестицii, i тому прирiст державноi заборгованостi згiдно з економiчною теорiСФю не повинен перевищувати суми державних iнвестицiй. У багатьох краiнах таке обмеження закрiплене у конституцiях. Останнiми роками щорiчний прирiст державних боргiв в Украiнi на порядок перевищував обсяги бюджетних iнвестицiй.
Високi темпи зростання боргових зобовязань, як наслiдок з?/p>