Бізнес-планування на підприємстві
Курсовой проект - Менеджмент
Другие курсовые по предмету Менеджмент
іноземних інвесторів, в 100 разів більше тих грантів або капіталів, які планує вкласти в українську економіку іноземний інвестор на сьогоднішньому етапі. Інакше кажучи, спостерігається проведення економічної розвідки всіх аспектів економіки України іноземними інвесторами, причому, як вже вказувалося раніше, такий вид бізнесу забезпечує іноземним фірмам рентабельність понад 1200% [15, c. 219].
Пікантна подробиця цієї справи полягає в тому, що здійснюється економічна розвідка відносно України руками самих же українських бізнесменів! Тому вважаємо за необхідне дати деякі свої рекомендації відносно складання бізнес-планів.
На підготовчому етапі бізнес-планування рекомендується провести співставлення життєвого циклу пропонованого товару (послуги), який відображає дію економічного закону спадної корисності, та інтегральної динамічної кривої, яка характеризує всі аспекти діяльності фірми в динаміці.
Залежно від зіставлення прогнозованої власної інтегральної динамічної характеристики та кривої життєвого циклу товару (послуги) визначається доцільність мети і стратегії та основні напрями формування бізнес-плану. Світова практика свідчить, що звертання з бізнес-пропозицією до іноземних інвесторів доцільне лише у випадку, коли фірма планує входити у бронзовий період з умовою, що період співпраці з іноземним партнером буде не меншим бронзового, а ще краще довшим.
Якщо фірма планує працювати під час срібного періоду, то рекомендується обмежитися отриманням довгострокового кредиту в іноземному банку.
Якщо ділова агресія та динамічність фірми дають змогу діяти у золотому періоді, то рекомендується залучені кошти від одного інвестора звести до розумного мінімуму, а самих інвесторів вибирати таким чином, щоб звести до мінімуму можливу їх консолідацію з метою отримання контрольних функцій над цією фірмою [15, c. 223].
На початковому етапі складання бізнес-плану дуже важливим є визначення власної тактики реалізації проекту, особливо поведінки на ринку. Можливі два варіанти: перший коли маркетологи фірми пасивно збирають та аналізують ринкову інформацію, але не мають жодного впливу на виробництво; та другий коли власне маркетологи визначають, які товари, коли, в яких обсягах виробляти та в які сегменти конкретних ринків ці товари
(послуги) скеровувати. Це буде визначальним при виборі певної моделі організації виробництва та збуту продукції.
Перший варіант поведінки на ринку може бути вибраний тоді, коли планується виробляти товари бронзового періоду на великосерійному виробництві з відносно постійними споживачами та постачальниками. За цих умов поведінка на ринку може бути прогнозованою на кілька років вперед. Організація виробництва передбачає при цьому максимальне завантаження обладнання та мінімальні запаси сировини, матеріалів та комплектуючих при добре налагодженій і ритмічній системі їх постачання.
При виході на ринок з товарами золотого періоду передбачається отримання максимальних прибутків при максимальній конкуренції. Перемагає в конкурентній боротьбі тільки та найбільш динамічна фірма, яка на основі маркетологічної інформації спроможна в найкоротший строк реагувати на всі вимоги ринку. Організація такого виробництва повинна передбачити неповне завантаження обладнання та наявність стратегічних запасів, щоб мати можливість оперативно змінювати обсяги виробництва певного асортименту товарів.
Класики вважали, що стабільність (рівновага) в економіці має місце лише в умовах повної зайнятості [6, c. 48]. Кейнс показав, що в ринковій економіці, коли вся продукція знаходить покупців за існуючими на ринку цінами, а сукупні видатки дорівнюють за обсягом виготовленому продукту, повинна бути неповна зайнятість, бо насичення веде до того, що не можна далі нарощувати виробництво без неадекватно різкого росту всіх затрат, а це веде до зростання цін, зменшення конкурентоспроможності товарів і, відповідно, до різкого зменшення прибутків.
1.2 Сутність і характеристика бізнес-планування
Бізнес-планування це більше чим просто планування на перспективу, це процес безупинного планування, широкий діапазон якого відбиває новий спосіб мислення про майбутнє, новий образ підприємницького і виробничого життя. Головне, що тут варто зрозуміти, є те, що комерційна діяльність являє собою систему взаємозалежних відносин і підприємство є підсистемою в ще більшій системі, що охоплює економіку країни в цілому. Ця концепція виходить із представлення про той ступінь спільності, що дозволяє відокремлювати загальне від складових його одиниць, розглянутих окремо. Розроблювач бізнес-плану повинний створити такі процедури і таку політику, що виразять компанію як систему, а саме перспективне планування як процес, за допомогою якого ця система пристосовує свої ресурси до динамічних умов зовнішнього і внутрішнього середовища. Цінність бізнес-планування полягає в тому, що воно дозволяє підвищувати якість поточних рішень і збільшувати ефективність майбутніх.
Рис.1.1. Загальна схема бізнес-планування [11, c. 121]
Процес бізнес-планування охоплює серію етапів від постановки задачі до текстового опису розділів бізнес-плану. Ці етапи можна умовно розділити на три групи:
1-ша група включає 1, 2, 3 і 4 етапи з моменту появи ідеї в керівника через формування цієї ідеї в конкретні цілі і задачі (за допомогою тестових таблиць для самоаналізу) у кон