Участь держав у мiжнароднiй мережi глобального екологiчного монiторингу
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
Участь держав у мiжнароднiй мережi глобального екологiчного монiторингу
Спiвробiтництво у справi лiквiдацii наслiдкiв екологiчних i техногенних катастроф. Узгодження нацiональноi екологiчноi полiтики i природоохоронних економiчних програм iз метою послаблення iхнього можливого негативного впливу на розвиток мiжнародних економiчних вiдносин. ОбСФднання мiжнародних органiзацiйних, фiнансових, iнтелектуальних зусиль для вирiшення глобальних проблем охорони й вiдтворення екофонду. Координацiя нацiональних природоохоронних заходiв i програм з огляду на екологiчну взаСФмозалежнiсть держав Спiвробiтництво у справi використання та експлуатацii природних ресурсiв i умов, що належать дo категорii "спiльноi спадщини людства" (Свiтовий океан, Антарктида, повiтряний басейн, космiчний простiр).
Мiжнародна кооперацiя щодо виробництва екотехнiки та iнших товарiв i послуг для охорони довкiлля. Спiльна розробка екологiчно чистих i безпечних технологiй та товарiв. По-третСФ, мiж розвинутими державами, краiнами з перехiдним типом економiки i краiнами, що розвиваються, iснують iстотнi вiдмiнностi в рiвнях соцiально-економiчного розвитку, станi навколишнього середовища, а також у державнiй полiтицi у сферi природо-охорони, екологiчноi освiти тощо. Це викликало появу такоi форми мiжнародних економiчних вiдносин, як екологiчний неоколонiалiзм. Суть його полягаСФ в тому, що нерiдко розвинутi держави цiлеспрямовано прагнуть розвязати власнi екологiчнi проблеми за рахунок менш розвинутих. Основними напрямами прояву екологiчного неоколонiалiзму нинi СФ перемiщення природомiстких та екологонебезпечних виробництв у краiни, що розвиваються; вивезення до менш розвинутих краiн екологiчно шкiдливих товарiв, споживання яких заборонено на внутрiшнiх ринках розвинутих держав; транспортування токсичних i радiоактивних вiдходiв до менш розвинутих краiн; iнтенсивне використання iхнiх природних ресурсiв розвинутими державами з метою консервацii власних природних багатств. Зауважимо, що через подiбну екологiчну експансiю, яка набираСФ дедалi бiльшого розмаху, погiршуСФться i без того напружений екологiчний стан багатьох краiн свiту.
По-четверте, загальне загострення свiтовоi екологiчноi ситуацii, посилення ресурсно-екологiчноi взаСФмозалежностi держав, значнi вiдмiнностi у можливостях вирiшення нацiональних природоохоронних завдань, вiдсутнiсть узгоджених екологiчних критерiiв i стандартiв у мiжнародному масштабi, тенденцiя до впровадження деякими краiнами методiв екологiчного протекцiонiзму зумовлюють перетворення екологiчних проблем на серйозний чинник мiжнародних економiчних та полiтичних вiдносин. Суперечностi свiто господарських звязкiв у сферi природокористування нерiдко призводять до конфлiктних ситуацiй. Найбiльш поширенi серед них мiжнароднi конфлiкти зумовленi транскордонним перенесенням забруднень довкiлля, спiльним використанням транскордонних чи свiтових природних ресурсiв та умов, вiдмiнностями в технологiчних способах природокористування, заходах природоохоронноi дiяльностi та стандартах якостi навколишнього середовища, економiчних методах регулювання природокористування тощо.
Водночас розширення мiжнародного економiчного спiвробiтництва посилюСФ вплив свiтогосподарських звязкiв на динамiку процесiв суспiльного виробництва в межах окремих держав. Оскiльки суспiльне виробництво своiми параметрами (темпами, пропорцiями, галузевою та регiональною структурою) iстотно впливаСФ на масштаби, характер, склад енергоречовинних потокiв мiж суспiльством i природою, то свiтогосподарськi звязки набирають значення самостiйного чинника формування екологiчноi ситуацii в краiнах учасницях мiжнародного економiчного обмiну.
- Основними напрямами негативного впливу свiтогосподарських звязкiв на процеси природокористування i етап навколишнього середовища слiд вважати прискорену дифузiю в масштабах планети результатiв науково-технiчного прогресу нових продуктiв, технологiй, устаткування, в тому числi таких, що становлять загрозу для навколишнього середовища i здоровя людини;
- запровадження нових форм виробничих вiдносин у тих краiнах, де ще донедавна домiнували господарськi уклади з досить узгодженими формами взаСФмодii суспiльства i природи;
- здебiльшого нерiвноправний характер економiчних взаСФмовiдносин мiж промислово розвинутими державами та краiнами, що розвиваються, який, зрештою, зумовлюСФ загострення екологiчних проблем у краiнах третього свiту;
- навязування економiчно вiдсталим краiнам вузькоi зовнiшньоекономiчноi спецiалiзацii, переважно ресурсно-сировинноi
- поширення торгiвлi зброСФю тощо
Нейтралiзацiя зазначених процесiв може бути досягнута шляхом перебудови свiтогосподарських зв язкiв на прiоритетних засадах екологiчноi iнтеграцii та екологiчного iмперативу. Мiжнародне екологичне зрiвноважене економiчне спiвробiтництво маСФ стати ефективним iнструментом змiцнення екологiчноi безпеки життСФдiяльностi людини на планетi, а також вирiшення складних соцiальних проблем у багатьох краiнах свiту.
Перехiд до моделi сталого розвитку як магiстральний напрям вирiшення глобальних екологiчних проблем
Глобальний характер poзвитку екологiчноi кризи потребуСФ обСФднаних зусиль усiх держав, свiту з метою усунення загальнопланетарноi ресурсно-екологiчноi катастрофи. Глобалiзацiя та i