Участь держав у мiжнароднiй мережi глобального екологiчного монiторингу
Информация - Экология
Другие материалы по предмету Экология
екологiчних проектiв, органiзацiю та фiнансування НДДКР, пiдготовку спецiалiстiв, формування екологiчноi iнфраструктури;
На розроблення вiтчизняних "зелених" технологiй i випуск екологiчно безпечних товарiв;
На прискорену амортизацiю природозберiгального устаткування
Друга група регуляторiв спрямована на стимулювання природокористувачiв i природозабруднювачiв до полiпшення стану навколишнього середовиша. Такi регулятори слiд вважати економiчно привабливими для товаровиробникiв. Зрештою, вони означають перехiд до принципово новоi екологiчноi полiтики вiд контролю за забрудненням навколишнього середовища до запобiгання забрудненню. За допомогою державних субсидiй, податкових пiльг, позик, кредитiв за низькими вiдсотками, режиму прискореноi амортизацii виробничого потенцiалу та природоохоронного устаткування, купiвлi-продажу прав на забруднення тощо стимулюСФться екологiчна поведiнка пiдприСФмцiв. Саме ця група економiчних регуляторiв сприяСФ запровадженню превентивних технiко-технологiчних та органiзацiйних методiв боротьби з деградацiСФю i забрудненням природного середовища, переходу на безвiдходнi, ресурсозберiгальнi й екологобезпечнi методи господарювання.
У багатьох краiнах, що розвиваються, екологiчнi проблеми набрали надзвичайноi гостроти. Тут вони великою мiрою зумовленi соцiально-економiчними причинами. Технiчна й освiтня вiдсталiсть, помножена на загальну бiднiсть населення, призводить до виснажливого використання природних ресурсiв i умов, а високi темпи зростання народонаселення збiльшують антропогеннi навантаження на довкiлля. Крiм того, чималу роль у деградацii та забрудненнi навколишнього середовища у краiнах третього свiту вiдiграють зовнiшнi, насамперед зовнiшньоекономiчнi, чинники.
Нинi екологiчнi проблеми цих краiн по сутi мають глобальний характер i привертають увагу всього свiтового спiвтовариства, насамперед iндустрiально розвинутих держав. За прогнозами, до 2030 р. краiни третього свiту будуть забруднювати атмосферу бiльше, нiж Японiя, Захiдна РДвропа та США разом. Не випадково на початку 90-х рокiв США запропонували своСФрiдний екологiчний аналог плану Маршалла, спрямований на фiнансову допомогу краiнам, що розвиваються, i передання iм нових природозберiгальних технологiй, необхiдних для переходу до моделi сталого екологобезпечного соцiально-економiчного розвитку.
З цiСФю метою Свiтовий банк у 1990 р. заснував Мiжнародний екологiчний фонд. Нинi фахiвцi-екологи пропонують запровадити глобальний податок на емiсiю парникових газiв i використання частини цих коштiв для реалiзацii програм екологiчноi допомоги краiнам третього свiту. Водночас проводиться робота щодо створення фонду глобального розвитку i р програми боротьби з бiднiстю, розрахованоi на 25 рокiв. Подiбний фонд може бути сформовано коштом певного унiверсального податку, започаткованого на посильних внесках усiх членiв свiтового спiвтовариства. У Декларацii тисячолiття програмному документi, прийнятому державами членами ООН у 2000 p. головними цiлями розвитку свiтовоi спiльноти визначено викорiнення бiдностi та досягнення сталостi навколишнього середовища, де окремо наголошуСФться на завданнi iнтегрувати принципи сталого розвитку в стратегii та програми краiн i зробити зворотним процес утрати природних ресурсiв.
Крiм того, одним iз практичних шляхiв вирiшення проблеми фiнансування глобальних природоохоронних заходiв, зокрема у краiнах, що розвиваються, слiд розглядати переорiСФнтацiю частини величезних коштiв, природних та людських ресурсiв, що використовуються у вiйськових цiлях, на мирнi потреби. Нинi на мiлiтаризацiю економiки у свiтi щорiчно витрачаСФться 23 % енергетичних ресурсiв i 34 % запасiв нафти. Тiльки у розвинутих краiнах до З % територii перебуваСФ пiд вiйськовими базами, полiгонами тощо. Заданими ООН, витрати на вiйськовi потреби в свiтi у 2,5 раза перевищують витрати на охорону здоровя i у 1,5 раза на освiту.
Нарештi, ефективне розвязання екологiчних проблем у краiнах третього свiту неможливе без застосування принципово новоi моделi як соцiально-економiчного розвитку кожноi окремоi держави та свiтового спiвтовариства в цiлому, так i централiзованого екологiчного регулювання всiх процесiв, повязаних iз життСФдiяльнiстю нинiшнього та майбутнiх поколiнь. Досягнення сталого екологобезпечного функцiонування свiтовоi економiки й пiдтримання нормального стану бiосфери вимагають реального паритету i справедливостi в мiжнародних економiчних звязках мiж краiнами з рiзним соцiальним устроСФм i неоднаковими рiвнями соцiально-економiчного й технiко-технологiчного розвитку. Це СФ украй актуальним не лише для краiн, що розвиваються, а й для краiн iз перехiдною економiкою.
Краiни з перехiдною економiкою
Особливiсть екологiчноi ситуацii в краiнах iз перехiдною економiкою, зокрема тих, що постали на теренi колишнього СРСР, визначаСФться довготривалою системною соцiально-економiчною кризою, яка тiсно поСФднуСФться з кризою екологiчною. Оцiнки експертiв мiжнародних органiзацiй свiдчать про необхiднiсть термiнового вдосконалення системи управлiння навколишнiм середовищем у цих краiнах, радикальноi модернiзацii застарiлоi екологодеструктивноi технiко-технологiчноi бази, реструктуризацii надто енерго- i ресурсномiсткого господарства, застосування ефективного економiчного механiзму рацiоналiзацii розроблення природокористування, а також розр