Утворення Скiфii та ii полiтична iсторiя
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
Утворення Скiфii та ii полiтична iсторiя.
Реферат Виконав студент ** гр.ФМРД
Мiнiстерство освiти та науки Украiни
Одеський державний економiчний унiверситет
Кафедра: iсторii Украiни
Одеса ОДЕУ 2003
РЖсторiя державно-правового розвитку на територii сучасноi Украiни бере свiй початок вiд середини РЖ тис. до н. е., коли у народiв i племен Пiвнiчного Причорноморя зявляються першi державнi утворення. Це були рабовласницькi держави, якi виникли у процесi розпаду первiснообщинного ладу й встановлення класового суспiльства.
Держава скiфiв
1. Географiчне розташування. Етнографiчна iсторiя.
У VIIIII ст. до н. е. у степових районах Пiвнiчного Причорноморя, на територii сучасноi Пiвденноi та Пiвденно-Схiдноi Украiни, а частково i в Криму панували скiфськi племена. Вони займали значну територiю вiд низин Дунаю до гирла Дону i Приазовя. Бiльшiсть сучасних дослiдiнинiiв вважаСФ, що формування скiiфiв вiдбулося внаслiдок взаСФмодii як мiiевих (кiммерiйських), так i прибулих (iранських) кочових племен. Прихiд цих кочових племен у причорноморськi степи датуСФться звичайно кiнцем VIIIVII ст. до н.е.У VII ст. до н. е. у скiфiв утворюСФться могутнiй племiнний союз. Вiдомостi про основнi племена, якi входили у цей союз, подаСФ грецький iсторик Геродот (V ст. до н. е.). Наймогутнiшим й найчисленнiшим племенем, розповiдаСФ вiн, були скiфи царськi, якi вважали iнших скiфiв своiми рабами. Жили вони на лiвому березi нижньоi течii Днiпра, аж до Азовського моря i нижнього Дону, а також у степовому Криму. На правому березi нижнього Днiпра мешкали скiфи-кочiвники, мiж РЖнгулом i Днiпром разом з кочiвниками жили скiфи-землероби. У басейнi Пiвденного Бугу поблизу грецького мiста Ольвiя знаходились елiно-скiфи. Нарештi, на пiвнiч вiд царських скiфiв (мабуть, у межах степовоi смуги Украiни) розташовувалися снiiфи-хлiбороби (орачi).
РЖ хоч у рамках скiфського племiнного союзу проживали не тiльки власне скiфи, а й iншi племена та рiзноплемiннi групи, якi вiдрiзнялися вiд скiфiв за походженням i живою, цю спiльнiсть античнi автори називали СкiфiСФю, або Великою Скiфю.
2. Суспiльний лад. Ведення господарства.
У VII - VI ст. до н. е. бiльшiсть скiфських племен вже знаходилася на останнiй сходинцi первiснообщинного ладу.
Родовi звязки все ще були сильнi. Основною суспiльною одиницею була родова община, що складалася з кiлькох патрiархальних сiмей. Рiд, родова община володiли землею, видiляючи кожнiй патрiархальнiй сiмi дiлянку землi за жеребом. Приватноi власностi на землю в цей час не iснувало.
У скiфiв-кочiвникiв кожна сiмя мала свою отару, стадо корiв, але земля, як i у землеробiв, належала общинi, племенi. Родова органiзацiя вiдiгравала велику роль у кочiвникiв при розподiлi пасовищ, перекочовках i-т. iн.
У скiфському суспiльствi VII - VI ст. до н. е. вже можна виявити ознаки, що свiдчать про розклад родового ладу. З середовища вiльних общинникiв кочових скотарiв i осiлих землеробiв видiлялася родоплемiнна .знать (iродовi старiйшини, племiннi вождi та iн.). Як свiдчать археологiчнi данi, ставала все бiльш помiтною майнова диференцiацiя. Зявляються у скiфiв i раби, яких вони добували пiд чаiисленних воСФн i походiв. Щоправда, роль рабськоi працi у Скiфii була незначною.
Досягнутiй скiфами сходинцi розвитку вiдповiдала й органiзацiя управлiння у формi вiйськовоi демократii. Найважливiшi питання розглядалися на народних зборах воiнiв. Значним впливом користувалися ради родових старiйшин, i перш за все союзна рада. Але особлива роль у союзi належала вiйськовим вождям царям, якi очолювали скiфське вiйсько пiд час походiв. "ада царiв передавалась у спадщину, але кандидатури царя та його спадкоСФмця все ще затверджувалися народними зборами.
Розвиток виробництва, зростаюча майнова й соцiальна диференцiацiя, процес класоутворення, що розпочався, сприяли посиленню влади скiфських вiйськових керiвникiв, розвитку зародкiв спадковоi знатi та дiйсноi царськоi влади.
Значно прискорила змiни, що назрiвали у скiфському суспiiльстiаi, .вiйна окiфiв з вiйськами перського цари Дарiя РЖ у 514513 рр. до н. е.
Згiдно з Геродотом скiфськi племена, що вступали у боротьбу з персами, складалися з трьох основних частин, угрупувань. Кожну з них очолював свiй вiйськовий вождь цар. Один з них на iмя РЖданфiрс був головним, i йому пiдкорялися iншi вождi.
Боротьба з ДарiСФм РЖ, що закiнчилася перемогою скiфiв, сприяла змiцненню скiфського союзу племен, пiднесла полiтичний авторитет Скiфii. Крiм того, у цiй боротьбi кочовi племена, у першу чергу царськi скiфи, виступили на захист всього союзу, чим забезпечили собi панiвне становище у союзi племен. Це надало iм можливостi експлуатувати землеробськi племена, вимагати вiд них данину. Значно змiцнилася пiсля перемоги над ДарiСФю РЖ влада царiв i вiйськово-дружинноi знатi.
У пiдсумку на iрубежi VIIV ст. до н. е. у Скiфii, як вважаСФ ряд скiфологiв, вiдбуваються становлення класового суспiльства та виникнення рабовласницькоi держави. Саме у цей час скiфський цар Атей усунув iнших царiв i узурпував усю владу. Атей прожив довге життя i в 40 р. IV ст. до н. е. зумiв обСФднати пiд своСФю .владою майже всю краiну - вiд Азовського моря до Дунаю, перетворивши Скiфiю на могутнСФ царство. Центр держави Атея знаходився на нижньому Днiпрi, де наприкiнцi V ст. до н. е. виникло велике укрiплене поселення Каменське городище. Однак сутичка скiфiв у 339 р. до н. е. з македо?/p>