Утвердження украiнськоi держави та ii розбудова на сучасному етапi (1992тАУ2005 рр)
Информация - История
Другие материалы по предмету История
ному етапi
Влiтку 1994 р. до влади в Украiнi прийшло нове полiтико-економiчне угрупування. Нова адмiнiстрацiя Леонiда Кучми поступово почала заповнювати керiвнi посади представниками днiпропетровськоi елiти, що викликало значне загострення полiтичноi боротьби мiж регiональними угруповуваннями.
Суперечки у середовищi олiгархiв були нерозривно повязанi iз численними корупцiйними скандалами мiжнародного масштабу, зiнiцiйованими днiпропетровським кланом. В краiнi нестримно росте корупцiя.За час урядування Лазаренка вона набула особливих розмiрiв, а весною 1997 р. навiть поставила пiд загрозу особливий статус Украiни у стосунках зi США. Вiдставка Лазаренка у липнi 1997 р. i призначення на його мiiе ще одного представника днiпропетровського клану Вiталiя Пустовойтенка мала змiнити ситуацiю. Але не змiнила. Згiдно оцiнок авторитетних мiжнародних iнституцiй, 1998р. Украiна передувала у списках найбiльш корумпованих держав. Проте, у новоi президентськоi адмiнiстрацii було ряд важливих переваг над попередньою. Найважливiша з них полягала у вмiннi зберiгати контроль над ситуацiСФю у державi та проводити необхiднi реформи без огляду на тАЬквазi-опозицiютАЭ.
У серединi 1990-х рр. вдалося зрушити з мiiя конституцiйний процес. Найбiльш складною його проблемою в Украiнi були розподiл владних повноважень мiж Верховною Радою i Президентом. В Украiнi, на вiдмiну вiд Росii, державний устрiй змiнювався без застосування збройноi сили. Пiсля затвердження Леонiда Кучми Президентом Украiни з липня 1994 р. явочним порядком парламентсько-президентська форма правлiння була замiнена на президентсько-парламентську. 18 травня 1995 р. Верховна Рада прийняла закон "Про державну владу i мiiеве самоврядування", згiдно з яким Президент ставав главою виконавчоi влади. Склад уряду вiн формував сам без узгоджень i затверджень парламентом. Органами влади вiд обласного до районного рiвня (а також у мiстах центрального пiдпорядкування КиСФвi i Севастополi) ставали державнi адмiнiстрацii, пiдпорядкованi Президенту.
Строга монетарна полiтика привела до рiзкого падiння темпiв iнфляцii: лiтом 1996 р. вона впала до 0,1 вiдсотка. Це дозволило у вереснi 1996 р. здiйснити грошову реформу, суть якоi полягала у деномiнацii в 100 тис. раз карбованця та замiнi його новою валютою гривнею. Розпочалася приватизацiя великих пiдприСФмств та сiльськогосподарських угiдь. Наслiдком державотворчих дiй адмiнiстрацii Леонiда Кучми у цей перiод стало прийняття Конституцii Украiни (28 червня 1996 р.).
Здiйсненi у 1994 1996 рр. реформи позитивно вiдобразилися на економiцi Украiни: суттСФво зменшилися темпи падiння ВВП, iнфляцiя у 1997р. не перевищила 1 вiдсотка, заробiтна плата у валютному еквiвалентi зросла бiльше нiж у 4 рази. Здiйсненi у 1994 1996 рр. реформи позитивно вiдобразилися на економiцi Украiни: суттСФво зменшилися темпи падiння ВВП, iнфляцiя у 1997р. не перевищила 1 вiдсотка, заробiтна плата у валютному еквiвалентi зросла бiльше нiж у 4 рази.
Чергова виборча кампанiя 1998 1999 рр. зафiксувала загострення внутрiшньополiтичноi боротьби в Украiнi. Розподiл парламенту на приблизно однаковi частини: лiву та праву викликав кризу, яка перешкоджала його нормальнiй роботi. Проте лiвi сили за сприяння пропрезидентських сил поступово втрачали позицii. На виборах Президента 31 жовтня 1999 р. перемiг Леонiд Кучма (36,49 вiдсоткiв у першому турi, 56,25 вiдсоткiв у другому). Дiючий Президент перемiг у 14 областях Украiни. Найпереконливiшою була його перемога у захiдних областях.
Результати виборiв засвiдчили про серйозний розкол в украiнському суспiльствi, викликаний прорахунками у реформаторськiй дiяльностi Леонiда Кучми i пiдтримуваних ним полiтичних сил. Ця обставина змусила його рiшучiше поставитися до вирiшення iснуючих проблем.
Подарунком за надану пiдтримку реформаторським силам захiдного регiону стала змiна уряду. У груднi 1999 р. його очолив Вiктор Ющенко, що позитивно проявив себе на посадi Голови Нацбанку (1997 р. визнаний найкращим головою Центробанку у свiтi). Першим вiце-премСФром уряду стала колишня заступниця Петра Лазаренка по партii "Громада" Юля Тимошенко. Цю посаду вона здобула в нагороду за "здачу" партiйного шефа Президенту Украiни.
Як наслiдок реформ Вiктора Ющенка вiдбулося реальне зростання заробiтноi плати в Украiнi. Виявилося, що Украiна може жити без зовнiшнiх позик. Борги по зарплатi, що не платилися з 1995 р., були погашенi коштом зменшення прибуткiв олiгархiв (легального кримiналiтету). Проте, Вiктор Ющенко виявився "бiлою вороною" серед керiвництва краiною: вiн не належав нi до партноменклатури, нi до кримiналiтету. Як наслiдок на владному Олiмпi Вiктор Ющенко опинився в iзоляцii.
З метою змiцнення своСФi влади Л. Кучма вiв послiдовний наступ на позицii Верховноi Ради. Значним кроком у цьому напрямi мало бути проведення у життя рiшень "Всеукраiнського референдуму за народною iнiцiативою", проведеного 16 квiтня 2000 р. Вони передбачали змiцнення позицiй Президента вiдносно Верховноi Ради. Проте, це суперечило демократичнiй системi противаг, збереження якоi обстоював Захiд. РЖншим кроком, що забезпечував змiцнення iснуючого ладу, було збереження староi змiшаноi системи виборiв, яка передбачаСФ обмежений вплив полiтичних партiй на iх результати. З метою збереження стабiльностi ситуацii значно збiльшено чисельнiсть украiнськоi мiлiцii.
До 2000 р. було завершено приватизацiю присадибних дiлянок, в результатi чого 6,1 млн. селян отримали сертифiкати, якi п