Уряд тАУ основний орган виконавчоi влади Польщi
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
чином Уряд та приводить його до присяги.
У разi непризначення Ради Мiнiстрiв, Президент призначаСФ Голову Ради Мiнiстрiв та за його пропозицiСФю Раду Мiнiстрiв, проте за умови, що Сейм виражаСФ вотум довiри бiльшiстю голосiв.
Пропозицiю щодо призначення мiнiстрiв закордонних справ, оборони та внутрiшнiх справ Голова Ради Мiнiстрiв подаСФ, ознайомившись iз думкою Президента.
У разi непризначення Ради Мiнiстрiв, Президент може розпустити Сейм або протягом 14 днiв призначити Голову Ради Мiнiстрiв та Раду Мiнiстрiв на строк, не довший за шiсть мiсяцiв. Якщо до спливу цього строку Сейм не виразив вотуму довiри цьому Урядовi, то Президент розпускаСФ Сейм.
Пiсля виборiв президента, якщо навiть обрана та ж сама особа на новий строк, уряд формуСФться заново.
Голова Ради Мiнiстрiв та мiнiстри у присутностi Президента складають присягу такого змiсту:
Стаючи на посаду Голови Ради Мiнiстрiв (мiнiстра), урочисто присягаю зберiгати вiрнiсть положенням Конституцii, а благо Вiтчизни та благополуччя громадян завжди вважати своiм найвищим обовязком.
В Польщi уряд, будучи створеним главою держави, парламентом, не пiдкоряСФться вказiвкам своСФi партii; вважаСФться, що вiн не може служити iнтересам партii, а повинен вiдстоювати загальнодержавнi iнтереси. Фактично ж, в складi уряду знаходяться саме лiдери партii, але головну роль вiдiграСФ не центральний орган партii, а ii парламентська фракцiя.
Голова Ради Мiнiстрiв подаСФ Президентовi заяву про вiдставку Уряду у випадках, якщо:
1) скликаСФться новообраний Сейм;
2) Рада Мiнiстрiв або Голова Ради Мiнiстрiв вiдмовляються вiд подальшого виконання своiх обовязкiв;
3) Сейм не виражаСФ Радi Мiнiстрiв вотуму довiри;
4) Сейм виражаСФ вотум недовiри.
У випадку, якщо Голова Ради Мiнiстрiв подав заяву про вiдставку Уряду через причини, про якi йдеться вище, Президент приймаСФ вiдставку. Приймаючи вiдставку Уряду, Президент доручаСФ йому виконання обовязкiв доти, доки не буде призначено нову Раду Мiнiстрiв.
3. Вiдповiдальнiсть виконавчоi влади
Вiдповiдальнiсть мiнiстрiв можлива за порушення закону при виконаннi службових обовязкiв, за кримiнальнi злочини (державну зраду та iн.), за порушення службових обовязкiв. Вона може бути полiтичною, кримiнальною, цивiльною i диiиплiнарною. Полiтична вiдповiдальнiсть можлива перед парламентом, президентом i премСФр-мiнiстром. Вiдповiдальнiсть перед парламентом виражаСФться у винесеннi ним вотуму недовiри уряду, у вiдмовi в довiрi уряду (це питання ставиться за iнiцiативою самого уряду) i як наслiдок звiльнення уряду чи мiнiстра у вiдставку.
Сейм може виразити вотум недовiри Радi Мiнiстрiв абсолютною бiльшiстю голосiв. Пропозицiя про вотум недовiри може бути внесена не менш як 46 депутатами та поставлена на голосування не ранiше як через сiм днiв з дати ii внесення.
У випадку, якщо рiшення щодо вотуму недовiри не було прийнято, повторна пропозицiя з цього питання може бути внесена через три мiсяцi з дати голосування за попередньою пропозицiСФю. Цей строк не застосовуСФться, якщо таку пропозицiю вносить не менш нiж 115 депутатiв.
Сейм, виразивши вотум недовiри, водночас обираСФ нового Голову Ради Мiнiстрiв, доручаючи йому сформувати Уряд. Таким чином можна говорити про наявнiсть в даному випадку такоi форми вотуму недовiри, як конструктивний вотум недовiри.
Якщо Сейм виразив вотум недовiри, не обравши водночас Голову Ради Мiнiстрiв, Президент приймаСФ вiдставку Уряду або розпускаСФ Сейм.
Крiм того, Сейм може виразити вотум недовiри окремому мiнiстровi. Мiнiстр, якому Сейм виразив вотум недовiри, подаСФ у вiдставку, а Президент приймаСФ ii. Мiнiстр може вiдмовитися вiд подальшого виконання своiх обовязкiв, подавши заяву про вiдставку на iмя Голови Ради Мiнiстрiв.
Полiтична вiдповiдальнiсть перед главою держави виражаСФться в усуненнi мiнiстра (звiльненнi у вiдставку) президентом.
Полiтична вiдповiдальнiсть перед премСФр-мiнiстром також виражаСФться у вимозi премСФра до мiнiстра подати у вiдставку, зокрема у випадку протирiч з принципових питань.
Полiтична вiдповiдальнiсть уряду i мiнiстрiв маСФ важливу особливiсть: вона можлива не тiльки за правопорушення, але i без них, що частiше всього i буваСФ. Тому вона i називаСФться полiтичною. Парламент виражаСФ недовiру уряду i мiнiстрам за прорахунки в роботi, упущення, вважаючи полiтичну лiнiю уряду чи мiнiстра неправильною та iн. За цими ж пiдставами застосовуСФ форму полiтичноi вiдповiдальностi президент чи премСФр-мiнiстр.
Таким чином, можна вiдмiтити, що члени Ради Мiнiстрiв несуть перед Сеймом солiдарну вiдповiдальнiсть за дiяльнiсть уряду, а також iндивiдуальну за справи, що пiдлягають iх компетенцii чи дорученi iм Головою Ради Мiнiстрiв.
Форма кримiнальноi вiдповiдальностi мiнiстрiв за злочини, вчиненi при виконаннi службових обовязкiв полягаСФ в тому, що парламент не розпускаСФ уряд, а лише предявляСФ звинувачення. В даному випадку мiнiстр пiдлягаСФ судовiй вiдповiдальностi, але судить його не звичайний суд, а особливий Державний трибунал.
Цивiльна вiдповiдальнiсть виражаСФться в позовах по вiдношенню до уряду i мiнiстрiв за завдану фiзичним чи юридичним особам шкоду у випадку порушення законiв при виконаннi службових обовязкiв.
Диiиплiнарна вiдповiдальнiсть iндивiдуальна. Вона виражаСФться у стягненнях, що накладаються на мiнiстрiв президентом чи премСФр-мiнiстром за упущення по службi.
За пропозицiСФю Гол