Управлiння ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництвi
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
РЕФЕРАТ на тему:
Управлiння ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництвi
Змiст
1. Енергозбереження у кормовиробництвi
2. Прогресивнi технологii як основа мiнiмiзацii сукупних витрат енергii
Використана лiтература
1. Енергозбереження у кормовиробництвi
Тваринництво та кормовиробництво - основнi споживачi рiдкого палива та електроенергii в сiльському господарствi. Виробництво продуктiв тваринного походження - мяса, молока, яСФць, вовни, вiдтворення поголiвя, а також використання худоби на сiльськогосподарських роботах повязанi з перетворенням енергii.
Енергiю, необхiдну для процесiв життСФдiяльностi, росту й виробництва продукцii тваринництва одержують iз корму. Значна кiлькiсть одержуваноi органiзмом енергii йде на засвоСФння й обмiн поживних речовин на клiтинному рiвнi. Тому лише невелика частина спочатку спожитоi енергii СФ тАЮкорисною", тобто переходить в енергiю кiнцевого продукту. Енергетична ефективнiсть трансформацii кормiв у продукцiю, що визначаСФться спiввiдношенням енергii кiнцевого продукту та повноi енергоСФмностi виробництва кормiв у молочному скотарствi та свинарствi не перевищуСФ 30%, у бройлерному птахiвництвi - 10%, виробництвi яловичини - 7%.
Ефективнiсть ведення тваринництва значною мiрою визначаСФться кормозабезпеченiстю худоби i птицi. Найвища продуктивнiсть сiльськогосподарських тварин досягаСФться при оптимальному забезпеченнi кормами.
Як вiдмiчають в своiх роботах В.В. Гришко, В.РЖ. Перебийнiс та В.М. Рабштина витрати кормiв на одиницю продукцii тваринництва в Украiнi у 1,5тАж2 рази перевищують середнiй рiвень розвинених краiн. Одна з причин такого становища - незбалансованiсть поголiвя худоби i кормовоi бази.
Незбалансованiсть кормiв по протеiну - iнша причина. Внаслiдок цього щорiчно в Украiнi перевитрачаСФться близько 6 млн. т зерна.
У США, наприклад, серед основних сiльськогосподарських культур перше мiiе займала кукурудза, друге - соя, третСФ - багаторiчнi трави на сiно, четверте i пяте - сорго i ячмiнь.
Якщо ж оцiнювати енерговитрати з урахуванням вмiсту кормопротеiнових одиниць, то найменша енергоСФмнiсть виробництва зерна ярого ячменю i гороху.
Замiнити зерно у комбiкормах можна травяним борошном (для свиней i птицi до 10%, для великоi рогатоi худоби (ВРХ) - до 15тАж20%). Але з енергетичноi точки зору замiна зерна травяним борошном недоцiльна, оскiльки енерговитрати в розрахунку на кормову одиницю у травяному борошнi вищi у 6,3тАж15,0 разiв.
У тоi же час серйозного заощадження палива можна досягти завдяки поСФднаннi провялювання та застосування у процесi сушiння вiдпрацьованого тепла сушильного агенту, бо майже 75% тепловоi енергii викидаСФться з теплоносiСФм. Замкнений цикл проходження повiтря з теплоносiСФм (з температурою 120С) для попереднього сушiння зеленоi маси значно зменшуСФ енерговитрати.
Лiквiдувати дефiцит протеiну доцiльно за рахунок шротiв та макухи соняшника, соi, рiпаку. За даними РЖнституту кормiв УААН, освоСФння кормових сiвозмiн, насичення багаторiчними бобовими культурами, травами бiльш, нiж на 50% зернофуражними культурами, промiжними посiвами дасть можливiсть збiльшити виробництво кормiв i кормового протеiну на 42тАж48%, зменшити витрати працi i палива на обробiток ТСрунту на 20%, заощадити азотнi добрива за рахунок бiологiчноi фiксацii азоту багаторiчними бобовими i зернобобовими культурами. На гектар культурних пасовищ витрачаСФться у 4тАж12 разiв менше енергii, нiж на зерновi чи технiчнi культури; а прибуток з гектара iх посiву у 4 рази вище, нiж з гектара цукрових бурякiв, i у 16 разiв, нiж з гектара зернових культур.
З кормiв, виготовлених iз 1000 т зеленоi маси для переважного використання у стiйловий перiод, найменших витрат сукупноi енергii потребують пресоване сiно (1392,1 МДж), сiнаж (1603,7 МДж) i брикети (2197,6 МДж), найбiльших - травяне борошно (8081 МДж).
Основна питома вага витрат сукупноi енергii при виробництвi кормiв iз зеленоi маси припадаСФ на машини (13,7тАж32,0%), паливно-мастильнi матерiали (19,0тАж67,5%) та витрати, повязанi з виробництвом вихiдноi зеленоi маси (5,9тАж34,3%).
Енерговитрати на заготiвлю розсипного сiна розподiляються таким чином:
на скошування злакових i бобових трав урожайнiстю 275 i 250 ц/га - 9,9тАж13,8%;
на перевертання - 4,1тАж4,4%;
згрiбання у валки - 6,0тАж6,4%;
складання копиць - 10,7тАж10,3%;
навантаження кiп - 26,0тАж24,1%;
транспортування - 26,0тАж24,0%;
скиртування - 17,8тАж16,7%;
оборювання скирти - 0,6тАж0,5%.
Витрати палива на виробництво 1 т сiна становлять 10 кг, а на 1 га - до 50 кг.
Для зменшення енергоСФмностi кормових рацiонiв доцiльно збiльшення частки обСФмних кормiв (силосу, сiна, зеленоi маси), пасовищне використання кормових угiдь, заготiвля сiна шляхом активного вентилювання, силосування кормiв з попереднiм привялюванням зеленоi маси у полi i наступним ii сушiнням плiвковими сонячними колекторами, одержання корму з кукурудзи за рахунок подрiбнення разом з стрижнями вологих качанiв та наступного iх самоконсервування, приготування збалансованих кормосумiшок у кормоцехах без тепловоi обробки тощо.
2. Прогресивнi технологii як основа мiнiмiзацii сукупних витрат енергii
Основним напрямом зменшення енергоСФмностi виробництва продуктiв тваринництва СФ мiнiмiзацiя сукупних витрат енергii на основi використання прогресивних технологiй.