Управлiння ресурсоспоживанням та ресурсозбереженням в тваринництвi
Информация - Сельское хозяйство
Другие материалы по предмету Сельское хозяйство
>Вдосконалення традицiйноi технологii виробництва молока шляхом використання резервiв енергозбереження (за даними В.В. Гришко) даСФ змогу зменшити ii питому енергоСФмнiсть на 36,3тАж73,1 ГДж на голову за рiк, або на 37тАж55%. Це дозволяСФ пiдвищити бiоенергетичний коефiцiСФнт молока до 11тАж15% замiсть 7,6%.
Структура повноi енергоСФмностi утримання корiв у традицiйних i комплексно-механiзованих (у дужках) фермах, %:
корми - 77,7 (73,2);
будiвлi та споруди - 5,8 (8,4);
машини та обладнання - 4,2 (7,3);
транспорт - 7,6 (8,3);
жива праця - 4,7 (2,8).
Повна енергоСФмнiсть утримання корови на фермi традицiйного типу становить 30578,9, а на комплексно-механiзованiй - 30492,2 МДж.
У сукупному енергетичному балансi виробництва молока прямi витрати енергii становлять 12%, решта - непрямi витрати, що включають 29,1% енерговитрат на мiнеральне удобрення кормових культур, 44,0% - на концентрованi корми (40% цiСФi величини витрачаСФться на вирощування кормiв, 39% - на сушiння, 18% - на транспортування, 6% - на подрiбнення та пресування), 2,1% - на виготовлення травяного борошна, 1,4% - на зберiгання кормiв, 4% - на технiку й обладнання, 5,6% - на тепло та освiтлення у примiщеннях, 1,8% - на службовi потреби.
Середньорiчнi прямi питомi витрати енергii на виробництво 1 кг молока становлять 0,95 МДж, непрямi - у 7 разiв вище. В умовах комплексноi механiзацii виробництва молока енерговiддача становить усього 13,6%.
У сукупнiй енергоСФмностi виробництва молока питома вага кормiв становить 60,4тАж61,4%; енергii примiщень, засобiв механiзацii, паливно-мастильних матерiалiв i електроенергii - 10,0тАж11,2%, тепловоi енергii (обiгрiв примiщень, пiдiгрiв води для доiльно-молочного блоку) - 22,2тАж22,5%.
У структурi енергоспоживання тваринницьких ферм частка прямих енерговитрат на створення й пiдтримання оптимального мiкроклiмату в примiщеннях становить 40тАж90%. З огляду на це визначено основнi напрямки, що забезпечують iх зниження:
вiдповiдна конструкцiя будiвель;
вдосконалення обладнання, що забезпечуСФ вентиляцiйне повiтря.
У першому випадку необхiдно пiдвищувати теплозахист будiвель, оптимiзувати термiчний опiр конструкцiй, застосовувати рацiональнi обСФмно-планувальнi рiшення, новi матерiали. Однак потенцiйнi, можливостi цього напрямку незначнi, бо навiть зниження у 2тАж3 рази теплових втрат через удосконалення конструкцiй дозволить зменшити розрахунковий дефiцит тепла примiщення лише на 10тАж20%.
Можливостi, що надаСФ другий напрямок, значно ширшi. Система вентиляцii, яка використовуСФться в тваринництвi, маСФ суттСФвi недолiки. Так, у структурi питомих витрат електричноi енергii на утримання корови найбiльшу питому вагу маСФ електропривод вентиляторiв (до 46,3%).
Резерви зниження витрат енергii у застосуваннi вентиляторiв iз безступiнчастим режимом переключення, що працюють з напругою вiд 90 до 220В i якi споживають на 25тАж30% менше енергii, нiж ступiнчастi.
У той же час з вентильованим повiтрям видаляСФться значна кiлькiсть тепла, яке можна було б утилiзувати, використавши, наприклад, для первинноi обробки молока та нагрiвання води тощо. На виконання цих процесiв використовуСФться вiдповiдно 30,7 та 20,8%, а на освiтлення - 20,2% вiд всiй електроенергii, що витрачаСФться на молочних фермах.
Пiдвищення рiвня автоматизацii тепловентиляцiйного обладнання; оптимiзацiя управлiння цим обладнанням; застосування ефективних способiв розподiлу повiтря, що забезпечують пiдвищення асимiляцii шкiдливих газiв i вологи вентиляцiйним повiтрям; використання децентралiзованих вентиляцiйно-опалювальних установок забезпечуСФ зменшення енерговитрат на створення оптимальних параметрiв мiкроклiмату.
Доцiльне використання технiчних засобiв для утилiзацii тепла викидного повiтря i покриття дефiциту тепла примiщення. Дефiцит тепла примiщення iз значним внутрiшнiм видiленням вологи (корiвники, свинарники) прямо пропорцiйний iх повiтрообмiну.
РЖз метою зменшення енергоСФмностi мiкроклiмату слiд мати установки, якi регенерують тепло, що видiляСФться з тваринницьких примiщень. Доцiльно мати теплоутилiзатори, розмiщенi пiд дахом, якi дозволяли б пiдiгрiвати свiже повiтря за рахунок вiдпрацьованого.
На дiючих молочних фермах можна використовувати без значних капiталовкладень 40% конденсацiйного тепла, при проектуваннi нових ферм - 65тАж70% i задовольнити сукупну потребу ферм у теплiй водi.
На фермi на 100 корiв заощаджуСФться протягом року 145 тис. кВт. год енергii. Капiтальнi вкладення окупаються за 2тАж3 роки.
Використання тепла молока, одержаного вiд 70 дiйних корiв (продуктивнiсть - 5000 кг молока за рiк), дозволяСФ щоденно нагрiвати 200 л води до температури 55С. Середньорiчнi витрати електроенергii на фермi знижуються на 100 тис. кВт-год.
Поелементний аналiз можливостей заощадження енергii на молочнiй фермi свiдчить про наявнiсть значних резервiв. Зокрема, завдяки рекуперацii тепла, що видiляСФться при охолодженнi молока, й використаннi його на нагрiвання води заощаджуСФться вiд 114 до 152 кВт-год енергii.
Теплонасосна установка для приготування технологiчноi води окупаСФться за 6тАж7 рокiв при термiну служби 10тАж12 рокiв. Використання напувалок без пiдiгрiву води зменшуСФ сукупнi витрати енергii на 13тАж70%.
ЕнергоСФмнiсть приготування кормосумiшок для великоi рогатоi худоби залежить вiд складу поточноi лiнii, питомого енергоспоживання, обладнання, режимiв його роботи, автоматизацii процесiв i коливаСФться вiд 3 до 10 кВт. - год/т.
Зважаючи на те, що у технологiчних лiнiях використовуються машини з рiзними параметрами продуктивн