Украiнсько-румунськi стосунки 1991-2004 рр.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
айважливiшоi водноi СФвропейськоi артерii. Слiд окремо розглянути проблему щодо острову Змiiний. Тодi як Киiв вважав (i продовжуСФ вiдстоювати свою позицiю), що Змiiний саме острiв, Бухарест почав наполягати, що це скеля, непридатна нi для життя, нi для ведення господарськоi дiяльностi. А отже, не маСФ права на континентальний шельф i виключну економiчну зону.
Настiльки жорсткий пiдхiд Бухареста щодо Змiiного визначаСФться кiлькома чинниками. По-перше, близькiстю острова до берега Румунii, внаслiдок чого украiнський i румунський континентальний шельфи перетинаються. По-друге, тим, що на континентальному шельфi острова Змiiний сьогоднi розвiдано нафтогазовi родовища, якi лежать на глибинi близько двох кiлометрiв. РЗх запаси, за даними геологiв, становлять близько 10 млн. т нафти i 10 млрд. куб. м газу.
Якщо цей та ряд iнших островiв на Дунаi, на якi маСФ види Румунiя, Украiнi вiдстояти не вдасться, закономiрно вiдбудеться змiна розташування i морського кордону, звiсно ж, не на користь Украiни.
Оскiльки в даному випадку йдеться по сутi про територiальнi претензii до Украiни, керiвництво нашоi краiни змушене вживати адекватних заходiв по захисту нацiональних iнтересiв аж до вiдстоювання iх у Мiжнародному судi в Гаазi, до якого маСФ намiр звернутися Румунiя для вирiшення питання встановлення морських кордонiв на шельфi в Чорному морi.
Безумовно, звернення до цiСФi iнстанцii це цивiлiзований спосiб вирiшення спiрного питання, але дорогий. До того ж вже сьогоднi можна припустити, що Мiжнародний суд не прийме рiшення однозначно на користь тiСФi чи iншоi краiни. РЖ, очевидно, саме цей факт змушуСФ сьогоднi румунську дипломатiю шукати компромiси, вигiднi Бухарестовi й здатнi заощадити час та грошi.
Рух у цьому напрямку в данiй ситуацii можна вважати найбiльш правильним, адже вiдносини двох краiн повиннi будуватися з урахуванням iснування спiльних кордонiв та на основi поваги до права кожноi держави вiдстоювати власнi нацiональнi iнтереси як в економiчнiй, так i в полiтичнiй площинi. Врахування iсторичних факторiв та подiй у наших взаСФмовiдносинах, спроможнiсть використати iх для свого розвитку дозволить у майбутньому попереджати проблемнi моменти у двостороннiх вiдносинах або спiльно вирiшувати iх.
Та, на жаль, прагненню Украiни будувати стосунки з РумунiСФю на паритетних засадах i рухатися вперед не сприяють сьогоднi спроби окремих представникiв полiтичноi елiти наших сусiдiв вдатись до перегляду напрацювань та домовленостей попередникiв в рамках Гельсiнськоi угоди, вiдповiдно до якоi встановленi iснуючi на той час кордони мiж державами.
Румунiя вже давно стала дiяти вiдповiдно до британськоi логiки: у неi немаСФ постiйних союзникiв i суперникiв, але СФ незмiннi iнтереси. Нинi ж, коли за спиною Румунii маячить НАТО, очiкувати помякшення ii позицii в прикордонному питаннi щонайменше наiвно. На думку румунських стратегiв, географiчнi переваги дають можливiсть iхнiй краiнi вiдтiснити Украiну i виступити гарантом безпеки транспортування до РДвропи каспiйськоi нафти в обхiд Росii, Украiни i Бiлорусi.
Спроби iх переглянути створюють небезпечний прецедент, результатом чого СФ нестабiльнiсть у вiдносинах мiж краiнами, у тому числi нашого регiону. На спробу украiнцiв вiдновити власний канал для судноплавства сусiди вiдповiдають дамбою, в результатi чого зменшилась кiлькiсть води, яка тече основним руслом Дунаю. А чого вартi висловлювання окремих румунських ЗМРЖ напередоднi вiзиту до Бухареста украiнського спiкера торiк? Невже так нашi сусiди намагаються самоствердитися як нацiя, яка прагне потрапити в спiльний СФвропейський дiм?
Зняти напруження в стосунках мiж двома краiнами дозволило б виконання домовленостей, досягнутих в ходi попереднiх двостороннiх зустрiчей. Вони повиннi переноситись у практичну площину, а не залишатись декларативними намiрами на паперi.
Украiною в цьому планi зроблено вже чимало. Вона, зокрема, довела бажання та спроможнiсть виявляти турботу про нацiональнi меншини, якi сьогоднi проживають на ii територii. Прикладом цього пiклування може слугувати Одеська область регiон компактного проживання румун, де завдяки реалiзацii нацiональних проектiв у транспортнiй сферi стало можливе створення нових робочих мiiь, вирiшення iнших соцiальних проблем.
А от з боку Румунii таких крокiв щодо украiнцiв ще не видно. Свого часу в украiнсько-румунських вiдносинах виникли проблеми, повязанi з тим, що Румунiя активно видавала своi паспорти жителям Буковини та Одеськоi областi. Рiч у тiм, що закон про громадянство цiСФi краiни передбачаСФ вiдновлення румунського пiдданства особами, якi ранiше його мали, але втратили не з власноi волi, а також iхнiми дiтьми. Зокрема, скористатися цим законом може i значна кiлькiсть жителiв прикордонних iз РумунiСФю украiнських регiонiв, що багато хто з них i зробив. Румунська сторона, незважаючи на всi спроби украiнського МЗС налагодити дiалог iз цього питання, не хоче навiть повiдомити про кiлькiсть украiнських громадян, якi набули румунського громадянства. Не бажають румуни i обговорювати проект угоди про врегулювання питань громадянства, переданий КиСФвом Бухаресту близько двох рокiв тому.
Певнi надii на полiпшення стосункiв Украiна повязувала зi вступом Румунii до НАТО, але вони, на жаль, не виправдались. Важливо памятати, що тiльки прагнення прорватися в альянс змусило румунську сторону пiти на тимчасову вiдмову вiд територiальних претензiй до своiх сусiд