Украiнсько-румунськi стосунки 1991-2004 рр.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
?ому румунськiй сторонi. Крiм того, велика кiлькiсть матерiалу в румунськiй пресi представлена короткими iнформацiйними повiдомленнями.
Проведений аналiз двостороннiх украiно-румунських вiдносин на сторiнках перiодичних видань двох держав дозволив зробити наступнi висновки:
- найбiльш вагомими проблемами, яким двостороннi ЗМРЖ придiляють увагу, СФ: питання, повязанi з визначенням державного кордону з приводу о. Змiiний; будiвництво каналу Дунай-Чорне море; положення дiаспор в обох краiнах.
- ЗМРЖ носять досить рiзноманiтний, хоча й загалом iнформацiйний характер;
- румунськi ЗМРЖ, на наш погляд, роблять вiрнi кроки для формування негативноi суспiльноi думки стосовно Украiни;
- питання, характернi для дослiджуваних проблем, пiднiмаються практично у всiх виданнях, що свiдчить про актуальнiсть дослiдження;
- стосовно украiнськоi дiаспори, думка украiнського читача може бути охарактеризована, як украй негативна стосовно полiтики Румунii, а положення украiнськоi дiаспори в Румунii гiрше, нiж румунськоi в Украiнi, що пiдтверджують факти, наведенi в ЗМРЖ;
- найбiльш повно представленi насамперед проблеми украiно-румунських вiдносин в украiнських ЗМРЖ, якi стосуються питань о. Змiiний та будiвництва каналу Дунай-Чорне море.
Роздiл 2. Украiна в мiжнародних вiдносинах: Украiна Румунiя
Румунiя посiдаСФ важливе мiiе у зовнiшньополiтичних вiдносинах. Це зумовлено багатьма факторами, насамперед спiльним кордоном (понад 600 км), рiзними можливостями стосовно налагодження взаСФмовигiдноi спiвпрацi. РЖстотне значення для двостороннiх вiдносин маСФ i те, що в Румунii, за офiцiйними даними, проживаСФ майже 67 тис. украiнцiв (на думку Союзу украiнцiв Румунii, iх майже 250 тис), а в Украiнi майже 135 тис. румунiв i понад 324 тис. молдаван (офiцiйний Бухарест не розрiзняСФ молдаван i румунiв), котрi мешкають здебiльшого в Закарпатськiй, Чернiвецькiй та Одеськiй областях.
Румунiя визнала незалежнiсть Украiни 8 сiчня 1992 p., а вже 1 лютого було встановлено дипломатичнi вiдносини; 2 червня 1997 р. пiдписано Договiр про вiдносини добросусiдства i спiвробiтництва мiж Украiною i РумунiСФю, робота над яким продовжувалась тривалий час i пiдписанню якого передувало 11 двостороннiх консультацiй. Через кiлька мiсяцiв вiн був ратифiкований парламентом Украiни. Договiр заклав правовий фундамент розвитку двостороннiх вiдносин.
Окрiм традицiйних пунктiв, притаманних договорам такого рiвня, вiн мiстив i специфiчнi пункти. Так, краiни пiдтвердили "непорушний iснуючий кордон мiж Украiною i РумунiСФю", зобовязалися утримуватись вiд будь-яких територiальних претензiй. Румунiя домоглась протекцii для нацiональних меншин (румунiв) в Украiнi, зокрема внаслiдок створення "СФврореТСiонiв".
Паралельно було укладено додаткову Угоду про делiмiтацiю континентального шельфу i виняткових економiчних зон.
Базовий полiтичний договiр дав поштовх до посилення контактiв. На вiдсутнiсть полiтичних контактiв нi в КиСФвi, нi в Бухарорестi поскаржитись не можуть. Вiдбуваються щорiчнi зустрiчi президентiв i глав урядiв, постiйнi консультацii мiж мiнiстерствами закордонних справ на рiзному рiвнi. Водночас не завжди контакти двох краiн вирiзняються особливою дружнiстю. Румунiя фактично СФдина краiна, з якою Украiна не розвязала питання делiмiтацii (позначення на мапi) кордону, причому i морськоi дiлянки, i сухопутноi Переговорний процес, розпочавшись 1997 p., завершився у 2000 р. пiдписанням двох документiв. Йдеться про Договiр про режим державного кордону й Угоду про розмежування континентального шельфу та виняткових економiчних зон у Чорному морi. Однак переговори гальмувалися. Одним iз ключових моментiв став острiв Змiiний. Вiн був "каменем спотикання" ще до пiдписання основного договору. Бухарест переконував, що вiн маСФ вiдiйти румунськiй сторонi, оскiльки Украiнi дiстався у спадок вiд СРСР, який колись забрав острiв у Румунii за пактом Рiббентропа-Молотова.
Його статус як острова, придатного для проживання i використання в народногосподарських цiлях (а саме це твердження обстоюСФ Киiв) викликав заперечення Бухареста, де вважають острiв Змiiний скелею, непридатною для проживання та ведення сiльського господарства. Суперечка не привертала б уваги, якби не двi причини. По-перше, мiжнародним законодавством передбачено право островiв на континентальний шельф. Оскiльки Змiiний розташовано неподалiк берегiв Румунii, його континентальний шельф перетинаСФться з румунським. По-друге, геологи цiлком обТСрунтовано вважають цей район Чорного моря багатим на поклади газу i нафти високоi якостi. iх обсяги оцiнюються в 10 млрд м3 та 10 млрд т вiдповiдно.
ОстаннСФ твердження настiльки ускладнюСФ ситуацiю навколо угоди про делiмiтацiю континентального шельфу та винятковi економiчнi зони, що краiни не допускають i такий варiант розвитку, як звернення в Мiжнародний суд у Гаазi. Щоправда, звернутися туди Киiв i Бухарест, вiдповiдно до пiдписаних документiв, мають право лише за умови укладення Договору про режим державного кордону або якщо одна з краiн доведе звинувачення iншоi краiни у припиненнi переговорiв.
За словами украiнських експертiв, на переговорах румунськi дипломати мають намiр модифiкувати лiнiю проходження кордону. Вони на словах визнають непорушнiсть кордонiв Украiни, а на практицi керуються таким принципом: закласти в Договiр про режим державного кордону положення, спроможнi в майбутньому його розiрвати, що