Украiнсько-румунськi стосунки 1991-2004 рр.
Информация - Юриспруденция, право, государство
Другие материалы по предмету Юриспруденция, право, государство
дасть румунам змогу претендувати на частину територii Украiни.
Прикладом може бути iсторiя з пятьма островами в гирлi Дунаю. У Бухарестi повязують з ними долю договору i пропонують, щоб два з пяти островiв належали Румунii. ОбТСрунтовуючи позицiю, румунськi дипломати зазначають, що до тiСФi дiлянки, де розташовано цi острови, необхiдно застосовувати принцип головного судноплавного фарватеру рiчки, зафiксований у радянсько-румунському договорi вiд 1961 р. Розумiючи делiкатнiсть ситуацii, Румунiя претендуСФ лише на два з них.
Киiв iз пропозицiСФю румунських дипломатiв мiг би погодитись, якби не той факт, що за старим радянсько-румунським договором 1961 р. усi пять островiв вiд самого початку належать Украiнi. Перехiд двох iз них пiд юрисдикцiю Румунii суперечитиме зафiксованому в украiнсько-румунському договорi 1997 р. принципу незмiнностi кордонiв, оскiльки румунська пропозицiя закликаСФ до змiни iснуючих кордонiв. На згаданiй дiлянцi Дунаю (i це зафiксовано делiмiтацiйними та демаркацiйними документами) принцип головного судноплавного фарватеру рiчки не застосований, оскiльки кордон встановлювався за iншими правилами.
Окрiм того, що румунськi дипломати хочуть створити прецедент, iснуСФ принаймнi ще одна причина, у звязку з якою для Бухареста вкрай важливо заволодiти цими двома островами: при змiнi iх приналежностi змiнюСФться i точка вiдлiку винятковоi економiчноi зони. Актуальна проблема кордонiв - не СФдина в украiнсько-румунських переговорах. Адже, зокрема, з украiнського боку також роками не вирiшуються проблеми стосовно добудови Криворiзького гiрничо-збагачувального комбiнату. Румунiя разом iз Словаччиною була головним iнвестором, вклавши не менш як 700 млн доларiв. Украiна хотiла б пiдписати новi угоди щодо авiа-та залiзничного сполучення. Доречно також повернутися до привабливоi iдеi органiзацii тристороннього спiвробiтництва Украiна - Польща - Румунiя, запропонованоi кiлька рокiв тому Президентом Республiки Польща.
Киiв i Бухарест усе бiльше схилялися до думки, що в украiнсько-румунських вiдносинах iснуСФ не просто проблема кордонiв, а й перешкода. "Нашi вiдносини не можуть бути заручниками цих проблем", - заявив мiнiстр закордонних справ Румунii М. Джео-ане пiсля його переговорiв у Криму з мiнiстром закордонних справ Украiни А. Зленком влiтку 2002 р.
Зважаючи на цей важливий етап у двостороннiх вiдносинах, Президент Украiни Л. Кучма i Президент Румунii РЖ. РЖлiСФску пiдписали у Чернiвцях 17 червня 2003 р. Договiр про режим украiнсько-румунського державного кордону, спiвпрацю i взаСФмну допомогу в прикордонних питаннях на десять рокiв. Передбачено автоматичне продовження його дii, якщо сторони не виявляють iншого бажання. Головне положення документа полягало в тому, що вiн пiдтверджуСФ лiнiю державного кордону, зафiксованого радянсько-румунським договором 1961 р. Всi положення, якi стосуються лiнii украiнсько-румунського кордону, не пiдлягають денонсацii. Тим самим на зустрiчi президентiв у Чернiвцях пройдено ще одну лiнiю, що перешкоджала вiдносинам мiж двома краiнами.
Безумовно, всiх украiнсько-румунських проблем пiдписання договору не розвяже. Так, залишаСФться актуальною проблема розподiлу та делiмiтацii континентального шельфу i винятковоi економiчноi зони кожноi з держав.
Стратегiчнi прiоритети Украiни i Румунii зумовлюються також спiльними iнтересами у контекстi СФвроiнтеТСрацiйних прагнень. Можливо, саме процеси СФвроатлантичноi iнтеграцii змусять краiни по-сучасному пiдходити до проблем, якi не треба передавати нащадкам.
Роздiл 3. Украiнсько-румунськi компромiси
РЖсторiя становлення та розвитку двостороннiх вiдносин мiж офiцiйним КиСФвом та Бухарестом завжди була непростою та характеризуСФться наявнiстю бурхливих дипломатичних баталiй. Усе залежало вiд того, як проходили переговори з болiсних питань угоди про режим державного кордону, делiмiтацii континентального шельфу, а також вiдновлення Украiною власного суднового каналу ДунайЧорне море.
Кризу в украiнсько-румунських стосунках спричинив рiзкий пiдхiд сторiн до вирiшення прикордонноi проблеми. Виникла вона у звязку з тим, що за останнi роки судноплавний фарватер у Кiлiйському рукавi дельти Дунаю змiнив своСФ розташування, у результатi чого Румунiя стала претендувати на ряд украiнських островiв на Дунаi.
Нинi в дельтi Дунаю iснують двi вельми серйознi проблеми це спiрне розташування лiнii украiнсько-румунського кордону по рiцi, а також питання створення власного суднового ходу Дунай Чорне море. 14 раундiв переговорiв iз РумунiСФю з прикордонноi проблеми виявилися малорезультативними. Проте пiсля того, як Румунiя фактично стала членом НАТО, цiлком логiчно очiкувати ще бiльшоi непоступливостi з ii боку.
Нинi румунська сторона вживаСФ всi можливi заходи щодо унеможливлення реалiзацii Украiною проекту вiдновлення власного глибоководного виходу з Дунаю в Чорне море. Проблема з технiчноi, економiчноi i стратегiчноi давно вже переросла в питання мiжнародного престижу Украiни, оскiльки Румунiя претендуСФ на статус монополiста з пропускання суден у Дунай. РЖ тiльки в 2001 роцi почали щось робити для вирiшення цього надзвичайно болючого i, я б сказав, життСФво важливого для Придунавя питання. Але якщо й цього разу все закiнчиться таким самим конфузом, як у 1997 i 1998 роках пiсля невдалих спроб вiдновити канал Прiрва, то можна не сумнiватися, що Украiна через якийсь час буде витiснена з цiСФi н