Українсько-російські культурні відносини у 1991–2004рр.
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
?робітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною;
Персоналії: Б. Е. Патон, Ю. С. Осипов, В. Мельниченко.
Обладнання: політичні карти Україні та Російської Федерації, символи державності України та Росії, порівняльні таблиці, графіки.
Література:
Бойко О. Історія України: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К.: Академія, 1999. - 561 с.
Бокань В. А., Польовий Л. П. Історія культури України: Навчальний посібник. - К.: МАЦП, 2001. - 256 с.
Диалог украинской и русской культуры в Украине: Материалы научно практической конференции 30 31 октября 1997 г. - К, 1998. - 213 с.
Лосєв І. Сучасні Взаємо (?) впливи російської і української культур // Українська культура. - 1999. - № 6. - С. 6-7.
Нариси з історії дпломатії України / [О. І. Галенко, Є. Є. Калинський, М. В. кірсенко та ін.; Під ред. В. А. Смолія; НАН України, Інститут історії України] К.: Видавничий дім „Альтернативи", 2001. 733 с.
Попович М. В. Нариси української популярної культури. - К.: УЦКД, 1998. - 760 с.
Україна Росія: концептуальні основи гуманітарних відносин / За наук. ред. О.П. Лановенка. - К.: Стилос, 2001. - 476 с.
Турченко Г. Ф. Новітня історія України: Підручник для 11 класу середніх загально-освітніх закладів. - К.: Генеза, 2001. - 342 с.
Підготовчий етап:
- вчитель заздалегіть (за 2-3 тіжні) повідомляє учням тему уроку та вид заняття, день і час проведення конференції;
- проводиться розподіл ролей доповідачив під керівництвом вчителя, враховуючи бажання, рівень підготовки та коло інтересів учнів;
- обирається голова конференції (ведучий), якій розробляє регламент роботи учасників конференції (час виступу, відповідей на запитання), осноні її етапи (за допомогою вчителя);
- вчитель організовує виставку літератури присвячену темі конференції, оформлює стенди с ілюстративним матеріалом;
- проводить індивідуальні консультації відносно теми виступів учнів.
Структура проведення
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація знаннь учнів
- Українсько-російське співробітництво в області освіти
- Наукове співробітництво
- Діяльність Культурного центру в Москві
- Стосунки України з Російською Федерацією в інформаційній сфері
ІІІ. Підсумки наукової конференції
Хід проведення
І. Організацвйний момент.
Вчитель вітається та нагадує правила проведення конференції, надає слово ведучому (може сам виступати в ролі ведучого)
ІІ. Актуалізація знаннь.
Вступне слово ведучого: Серед держав, що утворилися на території колишнього Радянського Союзу Україна і Росія являють собою найбільші за кількістю населення, економічним і військовим потенціалом країни з проголошенням України і Росії як незалежних держав виникли принципово нові умови формування відносин між ними в области культури, а це звісно потребує великих практичних зусиль з боку обох країн, які повинні бути побудовані на глибокому переосмисленні історичного досвіду, обєктивної оцінки історичним подіям, урахування інтересів обох народів.
Преорітетність україно-російського співробітництва обумовлена цілою низкою факторів культурно-історичного, соціо-культурного плану. взаємодія на рівні культурних пластів двох народів позначено прагненням сприяти дослідженню діалога на культурному рівні, розвитку співробітництва загальних інтересів в сфері культури, зокрема: освіти, науки, мистецтва та інформації.
Саме двосторонні культурні взаємостосунки, їх основні складові, ми сьогодні повинні більш детально розглянути та проаналізувати.
- Українсько-російське співробітництво в області освіти.
Вистапають з доповідями "експерти в області освітнього співробітництва".
Експерт 1: "Одним із найцініших і конкурентно здатних ресурсів України і Росії є їхнє освічене населення, це стає особливо актуальним в нових умовах, коли розвинені країни переходять до "нової економіки" - економіки заснованої на знаннях.
Росія і Україна, будучи спадкоємцями радянської системи освіти, що по праву вважалася однією із кращих освіт, мають багато загальних рис і звязків. Але в сучасному світі для того, щоб не втратити колишніх переваг, необхідно постійно оновлювати, удосконалювати діючий механізм. Саме тому український і Російських уряди в якості одного з найважливіших преорітетів розвитку економіки є соціальної сфери висувають модернізацію діючих систем освіти.
Так в Росії в 2000р. була розроблена програма, що одержала умовну назву "Стратегія для Росії - освіта" , де було поставлене досить амбіційне завдання - довести рівень державного фінансування освіти найближчим часом до 4,5% ВВП і створити умови для додаткового прибутку позабюджетних коштів в освіті, які дали б ще 2-2,5% ВВП. Таким чином, сукупні витрати на освіту суспільства й родин повинні були досягти 6,5-7% ВВП.
На Україні розгортаються дуже близькі процеси. Держава також намагається підтримати прагнення молоді одержати якісну освіту і як пріоритетне завдання висуває розвиток пільгового освітнього кредитування студентів. У Росії пішли іншим шляхом. Була розроблена система державних іменних фінансових зобовязань (ДІФЗ), експериментальне відпрацьовування якої здійснюється з 2002 р.