Українсько-російські культурні відносини у 1991–2004рр.
Дипломная работа - История
Другие дипломы по предмету История
витку цивілізації -інформаційного суспільства саме поняття держави вже не може сприйматися лише у рамках географічних координат без урахування такого важливого атрибуту держави, як її інформаційний вимір (медіа-образ).
Формування і розвиток позитивного образу України, просування його у світовий інформаційний простір є невідємною частиною успішної розбудови України як незалежної держави. Поширення позитивного образу України значною мірою впливає на динаміку розвитку держави. Імідж як складова частина людської уяви супроводжує людину з найдавніших часів. Іміджем завжди послуговувались як певною силою, що реально існує і діє, незважаючи на відповідність її справжньому потенціалу. Це стосується релігії, держави, військової справи тощо. Поняття іміджу лежить в основі багатьох явищ у суспільстві. Сьогодні імідж як інформаційне поняття є дієвим рушієм певних суспільних процесів, і ця потужність має тенденцію до зростання. Головний внесок у цей процес роблять сучасні засоби масової комунікації (ЗМК) - радіо, телебачення, Інтернет, преса, які дають змогу доносити до кожного іміджеву інформацію практично без обмежень у часі та просторі. Завдяки такій новітній якості іміджу, сьогодні він є важливим елементом економічного й політичного життя сучасного суспільства.
Інформаційний простір України регламентується й функціонує згідно й відповідно до інформаційної політики й інформаційною безпекою України. Певні зміни відбулися в області телебачення й радіомовлення: зі зміною формату телевізійної сітки й у звязку із заміною російських каналів альтернативними українськими каналами.
Верховна Рада України 1 жовтня 2003 року розглянула в першому читанні законопроект "Про внесення змін у Закон України "Про телебачення й радіомовлення" (нова редакція)" [71]. Відповідно до букви закону теле- і радіо ефір українською мовою повинен перевищувати 75% віщання, не менш 50% ефіру повинна займати українська аудіовізуальна продукція. Фільми іноземного виробництва повинні дублюватися українською мовою.
Передісторія появи російських каналів в українському телеефірі йде в перші роки становлення незалежності Української держави. Наприкінці 80-х рр. - у Києві на частотах телеканала "РТР" відрив віщання канал "УТ-2". В 1993 році був прийнятий закон "Про телебачення й радіомовлення", відповідно до якого, іноземним (у тому числі, російським) юридичним і фізичним особам забороняється фінансувати українські телеорганізації в розмірі, що перевищує 30% статутного фонду [63].
Відповідно до статті 8 Закону "Про телебачення й радіо простір" не менш 50% від загального обсягу українського телемовлення повинна становити продукція, виготовлена в Україні. З 1996 року - програми каналу "ОРТ" почали замінятися в Україні продукцією телекомпанії "Інтер". До серпня 1998 року широке поширення в Україні одержали кабельні мережі, в ефірі почалася ретрансляція російських каналів РТР, ГРТ, НТВ, ТВЦ, РЕН-ТВ, у широкополосному форматі передавалися НТВ+, НТВ Спорт, НТВ-Мир кіно.
Часто політика, спрямована на завоювання українського глядача, проводиться як на рівні державних, так і приватних каналів. Наприклад, один із найпопулярніших українських телеканалів - "Інтер" - має ексклюзивне право на ретрансляцію передач ОРТ. Керівництво ОРТ входить до складу засновників каналу, але все-таки не має можливості впливати на редакційну політику.
З кінця літа "Воля-Кабель" вирішила припинити трансляцію російських каналів "Перший канал. Всесвітня мережа" ("ОРТ-міжнародне") і "НТВ-Мир" у мережі аналогового кабельного телебачення, пояснюючи це заниженням Київською держадміністрацією граничних тарифів на послуги кабельного телебачення. На початку серпня "Воля" реорганізувала пакет аналогового віщання "Воля-Кабель" у соціальний пакет, включивши туди канали, ліцензовані Національною радою по телебаченню й радіо простору, і іноземні канали, що не вимагають авторських відрахувань, а російські канали "Перший канал. Всесвітня мережа" й "НТВ-Мир" перевели в комерційний пакет цифрового кабельного телебачення "Воля Премиум ТВ" [63].
До кінця 2003 року з кабельними операторами Києва планується укласти генеральні угоди відповідно до форми типової угоди, затвердженою постійною комісією Київ-ради з питань транспорту й звязку.
Президент ТРК "Воля" Сергій Бойко заявив, що "при формуванні міської цінової політики стосовно телевізійних послуг ніхто не враховував ліцензійні відрахування комерційним каналам. Узгодження питання про нові тарифи пропонує фіксовану, а отже, меншу суму оплати. В умовах, коли канали запропонували платити більше авторські відрахування каналу, а тарифи залишилися колишніми, ТРК "Воля" була змушена приступити до відключення каналів, у першу чергу, російських." За словами С.Бойко, "сучасне телебачення, як і всі сучасні технології, не може бути безкоштовним" [63]. Телеканали "НТВ Мир" й "Перший канал Всесвітня мережа" продовжили своє віщання на два місяці на підставі виплати єдиної суми без розрахунку на кожного абонента.
Інформаційний вакуум, що утворився з відключенням російських каналів заповнили нові українські телеканали ТРК "Україна", 5-й канал. Представником регіонального телебачення, що вийшла на загальнодержавний рівень, стала ТРК "Україна" (Донецьк) - найбільша регіональна телекомпанія Донеччини. ТРК "Воля", припиняючи віщання двох російських телек?/p>