Украiнськi замки, оповитi легендою
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
Реферат
тАЬУкраiнськi замки, оповитi легендоютАЭ
Найбiльш загадковi, казковi та легендарнi замки Украiни
1.Хотинська фортеця
Хотинська Фортеця розташована в пiвнiчнiй околицi Хотина, за два кiлометри вiд його центра. Як тiльки перейти оборонний рiв i пiднятися на земляний вал, фортечнi укрiплення вiдкриваються, як на долонi. Бiльш як на кiлометр простяглися вони вздовж високого урвистого берега Днiстра. Унизу на скелястому мисi височить громада камяних стiн. То камяна фортеця ХРЖРЖРЖ-ХVI столiття.
Хотинська фортеця СФ досить цiкавою памяткою оборонноi архiтектури. Суворий i грiзний вигляд мають обороннi стiни фортецi-замка. Зовнi iх прикрашають викладенi з червоноi цегли чотири смуги, кожна з яких складаСФться з кiлькох квадратiв, вписаних один в один, та розташованими над ними чотирма рядами ступiнчастих пiрамiд завершених хрестами. Такi мотиви часто зустрiчаються в украiнському народному мистецтвi, особливо на Подiллi. Завдяки орнаменту, стiни, висота яких досягаСФ 40 метрiв, справляють враження монолiтних i надзвичайно могутнiх. Палац збудовано в другiй половинi XV столiття. Пiд ним розташованi два величезнi пiдвали, в яких ранiше зберiгалися зброя i провiант. Ранiше фортечне подвiря було густо забудоване. Вiд давнiх житлових споруд, крiм палацу, збереглися лише стiни двоповерхового будинку, що прилягаСФ до схiдноi оборонноi стiни. В його пiдземеллях колись знаходилась тюрма, в якiй було замучено багато людей. У пiдземеллях замку мордували повстанцiв, а потiм iх скидали живими зi стiн замку. На другому поверсi цього ж примiщення розташовувалась невелика замкова церква, що складалась з прямокутного нефу з пiвкруглою абсидою зi сходу та прямокутного бабинця з заходу. Вiкна церкви одночасно були й бiйницями. Майже всю захiдну стiну центрального примiщення займаСФ величезний портал. На внутрiшнiх стiнах церкви збереглися фрагменти фресок кiнця XV, початок XVI столiття, iх червоно-жовто-чорнi орнаменти нагадують за малюнком, композицiСФю i колоритом мотиви оздоблення подiльських писанок.
Найбiльша башта - пiвнiчна. У нiй три яруси бiйниць для важкоi артилерii. Кожна бiйниця витесана з камяного блоку i маСФ форму перевернутоi замковоi щiлини. Зверху башти розмiщуСФться огороджений камяними зубцями бойовий майданчик. Башта була розрахована на самостiйну оборону, як остання твердиня фортецi. Вище фортечних стiн, крiм пiвнiчноi здiймаСФться ще чотири башти: вiзна (надбрамна), схiдна, комендантська i пiвденно-захiдна. В них також знаходилась важка артилерiйська зброя. З башт СФ виходи на бойовi майданчики, що проходять вздовж оборонноi стiни шириною майже 5 метрiв. З переднього боку замок захищають камянi зубцi висотою З метра. Пiд час ворожого штурму на бойових майданчиках розмiщувалися воiни i через щiлини мiж зубцями стрiляли, кидали камiння, лили окрiп та розтоплену смолу. Таким чином захищали вхiд в фортецю. Завдяки цьому Хотинська фортеця була важкодоступною.
2. Дубно
Подiльськi замки, звичайно, бiльш показнi, але й у волинських твердинь СФ свiй шарм. Особливо добре це розумiСФш вранцi, коли в тихих водах РЖкви вiдображаСФться замковий палац (XVIII ст.) та майже декоративна вежа Беатка.
З вежею повязаний переказ. На початку березня 1577 року в замку готувалися до одруження племiнницi власника мiста князя Острозького, Беати. Та до Дубна Злодiйською долиною пiдiйшли татари - i гостям вже було не до весiлля, вони тiкали в панiцi. Здивована шумом, дiвчина запитала в служницi, що трапилося, i почула про напад татарiв. Беата була хоч i гарнiсiнька, та не надто освiчена, про татарiв не чула - i почала випитувати, що то за однi. Служницi, якi були не набагато розумнiшi, розказали, що чули: татари - це люди, як народжуються слiпими, як собачата, а на головi мають роги. Дияволи, одним словом. Песиголовцi.Втриматися вiд спокуси побачити людей з рогами Беата не змогла. Побачивши пiд стiнами Дубна ворожий табiр, наречена так розiзлилася, що влучила з гармати в ханський намет. Здивованi такими подiями татари зняли облогу Дубна.
3. Свiрж
Не даремно в мушкетерськiй сазi Г.Юнгвальда-Хiлькевича Свiржу (Львiвщина) дiсталася роль Бетюнського монастиря: образ фортецi, що пiднiмаСФться на пагорбi над велетенським плесом ставкiв, надзвичайно мякий.
З 1453 року i до початку XVII столiття мiстечко Свiрж належало роду Свiрзьких, якi й звели на березi ставу твердиню. З трьох бокiв вода захищаСФ ренесансну споруду, а з четвертого за оборону вiдповiдають мiцнi стiни i самотня оборонна башта (можливо, каплиця). Око кiномана ii впiзнаСФ: це бастiон Сен-Жермен, де чотири мушкетери снiдали пiд ворожими кулями в кiнцевiй iенi кiнофiльму.
Якраз напередоднi Першоi свiтовоi вiйни були завершенi роботи з оновлення замку генералом Робертом Лямезан-Салянс (1869-1930). 2 вересня 1914 року садиба, пiдпалена росiйськими вiйськами, згорiла разом з цiнностями, родинними портретами i бiблiотекою. Залишилися лише стiни. Пiсля вiйни граф Роберт вперто займався реставрацiСФю, залучивши в якостi робiтникiв трьох росiйських вiйськовополонених. Продовжив вiдбудову зять генерала, граф Тадеуш Комаровський (1895-1966). Реставрацiя тривала - ви вже здогадалися - до вересня 1939 року. Пiд час Другоi свiтовоi вiйни замок було пограбовано i частково зруйновано. В радянськi часи його використовували як шко