Украiнськi замки, оповитi легендою
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В»у трактористiв, пiзнiше тут планувалося влаштувати будинок творчостi Союзу архiтекторiв.
РД i легенди, без яких розповiдь про замок здаСФться занадто пiсною. Отже, давним-давно працювала у Свiрзькому замку мiiева дiвчина. В тi часи ворог неодноразово пiдходив пiд фортечнi стiни, мрiючи захопити Свiрж. Невiдомо, яким чином дiвчина змогла закрутити роман з ворожим солдатом, але що сталося те сталося. Та сталося не тiльки це: вiйсько коханого взяло Свiрж в осаду. Мрii про любощi заслiпили дiвчину i вона вiдкрила своСФму бусурманському соколу фортечну браму. Та не кохання чекало на нещасну: захопивши замок, загарбник скинув зрадницю у глибокий колодязь. Логiка зрозумiла: хто зрадив один раз, зрадить вдруге. От i лякають тепер мiiевi жителi туристiв розповiдями про тiнь нещасноi зрадницi, яка блукаСФ фортецею, не знаходячи спокою i, навчена гiрким досвiдом, закриваСФ всi дверi на своСФму шляху. Туристи вiрять i навiть демонструють фотографii залу поблизу криницi, на яких крiм камiння помiтнi незрозумiлi бiлi плями.
За iншою версiСФю, потопельниця була не зрадницею, а нещасною нареченою, яка так поспiшала на власне весiлля, що загнанi конi скинули дiвчину у воду. РД й третiй варiант: i не дiвчина була зрадницею, а юнак, i не в колодязь його кинули, а в землю по пояс закопали i так й лишили помирати. Тепер от блукаСФ, стогне, спати заважаСФ.
4. Бiлгород-Днiстровський
Це одне з найдавнiших мiст свiту, де часто змiнювалося населення - i часто змiнювало назву поселення. Встиг за свою iсторiю Бiлгород побути i Аккерманом, i Офiуссою, i Тiрасом, i Ак-Лiбо, i Четатя-Албе, i Фегер-варом. Майже на всiх мовах у назвi так чи iнакше фiгурувало слово "бiлий". Через те, що ми зараз називаСФмо Бiлгородом, у давнину проходили найважливiшi торговi шляхи iз Захода на Схiд та навпаки. Окрiм фортецi, мiсто славиться своiми храмами, СФ серед них навiть один пiдземний, але розповiдь наша не про церкви, а про фортецю.
Що цiкаво: збудована твердиня на залишках античного мiста Тiри. Так як тут перехрещувалися шляхи караванiв купцiв, потреба у захистi поселення iснувала завжди. Тому важко зараз з достовiрнiстю сказати, хто саме почав зводити тут високi мури та неприступнi башти. Вiдомо, що будували фортпост протягом двохсот рокiв, приклали до цього руку i молдавани, i генуезцi, i турки. Праця стiлькох народiв дала своi плоди: фортеця була надмiцним вiйськово-технiчним комплексом. Довжина оборонних стiн - близько 2,5 км, висота башт на мурiв - вiд 5 до 15 метрiв, товщина вiд 1.5 до 5 м. З боку Днiстра, з пiвночi, немаСФ рову, а от з iнших трьох бокiв вiн СФ. Колись цей 14-метровий штучний канал заповнювався водою - i фортеця ставала тим бiльш неприступною. Уявiть, глибина рову спочатку була 22 метри.
Внутрiшнiми оборонними стiнами фортеця роздiлена на 4 двори. Найбiльше туристам подобаСФться найстарiша частина (ХРЖРЖРЖ ст.), яку зовуть Цитаделлю. Це своСФрiдна фортеця в фортецi. Коли iншi частини твердинi пiдкорялися ворогу, тут ще довго можна було пiдтримувати оборону. Саме у цiй частинi замку мешкав комендант фортецi, мiстились вiйськовi штаби, тут же були й гареми. Прямокутна у планi, з кутовими цилiндричними баштами, цитадель була однаково неприступна з усiх бокiв. Мiiевi ексурсоводи розказують про золотi скарби, залишенi тут турками, про чудовий водогiн, про перебування тут О. Пушкiна, Лесi Украiнки, РЖ. Нечуй-Левицького, К. Паустовського, А. Мiцкевича та В. КатаСФва. А одна з башт носить iмя великого Овiдiя.
5. Ужгородський замок
Кажуть, цей замок, розташований на вершинi Замковоi гори над мiстом - один з найдавнiших в Украiнi, маСФ вже бiльш як тисячу рокiв. Тисячу - вдумайтесь в цю цифру. Зведений ще в кiнцi Х столiття, мурований воiн мав засвiдчити всiм, що тут, пiд Замковою горою, - центр комiтату Унг, важливе мiсто. Коли татарськi вiйська пiд приводом хана Кутеска увiрвалися на Закарпаття в 1086 р., захопити унгварський замок кочiвникам не вдалося. Звичайно, протягом такоi довгоi карСФри споруда зазнала безлiч змiн i перебудов. Вiд найдавнiшого прото-замку дотепер збереглися лише частина фундаменту в пiдземеллях фортецi i подекуди давнi карнизи з романським орнаментом.
Вiдвiдувачам замку екскурсоводи обовязково розкажуть про "вiдьмячу яму" (тут начебто колись тримали жiнок, яких звинувачували в вiдьомовствi) та про Бiлу Дiву. Отже, в XVII столiттi володiв замком капiтан Другет. Слава про красу його доньки ширилася Закарпаттям i досягала навiть чужих краiв. Польськi вiйська князя Любомирського смерчем неслися по краю, пiдбираючись до Унгвара. В мiсто з таСФмною мiсiСФю направився один з польських шляхтичiв. Невiдомо, як так сталося, але юна донька Другета закохалася в поляка i видала йому всi замковi таСФмницi. Коли розлючений батько дiзнався про зраду доньки, вiн наказав замурувати ii живцем в замкову стiну. З того часу душа дiвчини немаСФ спокою, блукаючи ночами замковими коридорами бiлою тiнню i шукаючи порятунку. Дiйсно, за Середньовiччя був поширений звичай замуровувати людину живцем в стiни фортифiкацiй - начебто це посилювало обороноспроможнiсть фортецi. А так як мури навколо Ужгородського замку будувались в перiод 1653-1658рр., саме в час польськоi навали, хто його знаСФ... Може, й маСФ ця легенда якесь пiдгрунтя.
6. Кременець
Перше, на що ви звернете увагу при пiдiздi до Кременця - це стрiмка Замкова гора з руiнами фортецi, що здiйнялася над рiвнем моря на 397 метрiв. Саме мiсто наче заховалося в природньому каньонi рiчки РЖкви,