Украiнськi замки, оповитi легендою
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
В±iля якоi височiють гори Хрестова, Воловиця, Куличiвка, Дiвочi скелi, Черча. Назва мiста походить вiд слова тАЬкремiньтАЭ мiнералу, якого багато в Кременецьких горах. Форма "Кремiнець" взагалi-то ополячений варiант староi, украiнськоi назви мiста Кремянець.
За переказами, в давнину правив тут князь, у якого була вродлива дочка РЖрва. На край дулiбiв напали кочiвники-авари i облягли городище. Аварський ватажок вiдправив послiв з вимогою вiддати РЖрву за нього замiж.
- У словян жiнки самi вибирають собi наречених, - вiдповiв князь i покликав доньку.
Аварськi свати пiднесли РЖрвi шовкову хустку. Та дiвчина розiрвала ii навпiл i сказала:
- Коли ця хустка стане цiлою, тодi я буду дружиною чужинця.
Розлючений вождь наказав здобути мiсто, а РЖрву силомiць привести до нього. Хоробро бились дулiби, та сили були нерiвними i всi захистники загинули. Тодi РЖрва вихопила меч з рук убитого батька i продовжувала бiй. Оточена ворогами з усiх бокiв, вона наважилася кинутися з високоi скелi на гостре камiння. Померла, та не далася чужинцям. З ii очей потекли сльози, утворивши рiчку РЖрву.
1255 р. пiд Кременцем вiйська Данила Галицького розбили татарськi загони Куремси. Через 6 рокiв, за умовами миру з ханом БурундаСФм, фортецю в Кременцi довелося знищити. Лише в кiнцi 13 ст., за часiв правлiння Мстислава Даниловича, укрiплення було вiдбудоване. 1438 року мiсто добилося самоуправлiння. Вiйти та радники засiдали в ратушi на ринковiй площi, а в замку була резиденцiя старости представника князiвськоi влади.
З роком 1500 повязана одна легенда. Татари гнали в ясир групу дiвчат i зупинилися перепочити в горах. Темноi ночi полонянки втiкли. Варта пiдняла тривогу i пустилася за ними. Не бажаючи знову потрапити до рук ворогiв, дiвчата пiднялися на скелi i кинулися в прiрву. Вiдтодi цi скелi народ називаСФ Дiвочими.
1536 р. Сiгiзмунд РЖ подарував Кременець i околицi своiй дружинi Бонi Сфорцi. Вона укрiпила замок, який мав високi стiни, 3 вежi, казарми, господарськi споруди, порохiвнi, гармати та iншу зброю. Управляючи краСФм через своiх старост, Бона запровадила систему грошових i натуральних податкiв. Вiдiжджаючи в РЖталiю по смертi чоловiка, вона вивезла з мiста 70 возiв рiзного добра. Згодом навiть iспанський король позичав у неi грошi. РЖгор Хома (Львiв) розказав, що Бона як i найвiдомiша жiнка-вампiр Лiзонька Баторi, прагнула вiчноi юностi - й тому купалась в людськiй кровi. В однiй з башт Кременецького замку була замiсть перекриття на одному з рiвнiв решiтка з гострими голками. Бона стояла пiд цим "ситом", а зверху на голки кидали дiвчину (обовязково невинну i цнотливу). Отакi купелi собi Бона органiзовувала... Було так вбито бiльше 300 дiвчат. Щоправда, iсторики кажуть, що Бона жодного разу не була в мiстi, i легенди про мiст на гору ii iменi, збудований з волосся - теж всього лише гарна та романтична нiсенiтниця. У кожного своя правда, нехай минуле буде таким, яким ми хочемо його бачити.
У вереснi 1648 р. Максим Кривонiс пiдiйшов з вiйськом до Кременця i обложив замок. Пiвтора мiсяця тривали запеклi боi, нарештi, в жовтнi фортецю було здобуто i зруйновано. З того часу твердиня вже не вiдбудовувалася. На Пятницькому кладовищi до наших днiв бiлiють вапняковi хрести на козацьких могилах.