Geum.ru

Український фольклор та його місце в сучасній культурі

Информация - Культура и искусство

Другие материалы по предмету Культура и искусство

·береженням традиційних пластів фольклорної творчості, що побутують безпосередньо в усній формі й передаються від покоління до покоління, існують інші способи збереження та донесення традиційних усних скарбів до сучасників через публікації зразків у збірках, випуск аудіопродукції, відео-телепродукції, електронних версій (компакт-дисків), фольклорні фестивалі Інтернетом. Крім того, фольклор, як ритуалізовано-функціональний вид мистецтва, своєрідна форма суспільної свідомості, не зникає, це не тільки традиційна спадщина минулих віків чи десятиліть, а й творчість сучасників (скажімо, майданний фольклор, фольклор урбанізованих верств населення та професійних середовищ, соціальних груп, фольклор повсякденних мовленнєвих ситуацій). Таким чином, стають актуальними проблеми вивчення фольклору в національному часопросторі від архаїки до модерну, створення фундаментальних досліджень і синтезованих системних публікацій матеріалів усної традиційної нематеріальної культури.

Література, як вид мистецтва, також є своєрідним ретранслятором фольклору. Індивідуальна авторська письмова творчість саме й виникла на основі усної традиційної. Навіть письмо модерністів не позбавлене фольклорних cегментів.

Висновок

 

Відомо, що поява справжньої індивідуальності відбувається завдяки єдності народу й окремого індивіда через мову і фольклор, через творчість попередніх поколінь. Зневажити рідним це втратити себе, відійти від свого берега, а до чужого не пристати, канути в Лету. Культура не має кордонів, меж поширення, але завжди має творця, автора. Творець усної нематеріальної традиційної культури народ. Саме тому діалог держав це діалог політиків, а діалог народів це діалог культур. Фольклорна культура кожного народу разом із мовою основа національної безпеки, це творчість без цензури, та творчість, що не залежить від флюгерності правителів. Ставлення владних верхів до мови і фольклору лакмусовий папірець їх справжніх намірів у будівництві соборної самостійної держави й забезпеченні матеріального й духовного процвітання народу загалом і кожного громадянина зокрема.

Отже зусилля держави і громадськості, спрямовані на підтримку етнокультури через системи освіти, культури, засоби масової інформації, за умови достатнього фінансування можуть давати плідні результати, про що свідчить досвід Норвегії в залученні її громадян до музичного фольклору шляхом інвестицій у спеціальну програму.

 

 

Література

 

  1. Габріелян О.Вища освіта в епоху глобалізації// Покликання університету: Зб. наук. праць / Відп. ред. О. Гомілко. К.: РІА ЯНКО, Веселка, 2005. С.178197.
  2. ДавидюкВ. Національна культура в умовах плебеїзації// Фольклористичні зошити: Зб. наук. праць. Вип. 7. Луцьк, 2004. С.312.
  3. Дзюба І. Національна культура як чинник майбуття України// Дзюба Іван. Починаймо з поваги до себе: Статті, доповіді. К.: Просвіта, 2002. С.4057.
  4. ДмитренкоМ. Український фольклор і глобалізація: проблема збереження генетичного коду// Фольклористичні зошити: Зб. наук. праць. Вип. 10. Луцьк, 2007. С.310.
  5. ЖулинськийМ. Національні культури і проблеми глобалізації// Слово і час. 2002. №12. С.311.
  6. Жулинський М. Поза зоною моральної досяжності// Народний депутат. 2007. №8. С.7881.
  7. ПотебняА.А.Из записок по теории словесности. Х., 1905.
  8. Чернышевский Н.Г.Национальная бестактность // Чернышевский Н.Г.Избр. филос. соч.: В 3-х т. Т. 3. М., 1951. С.427428