Украiнське дiлове мовлення
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
?ормативним можна вважати абзац з трьох чи пяти речень. Для сприйняття краще, якщо цi речення будуть рiзнi: найкоротшi на початку i в кiнцi. Абзаци теж вимагають чергування залежно вiд розмiрiв. Наприклад, у виробничих документах, де звертаСФться увага на кожну операцiю чи деталь, абзаци використовуються для видiлення однорiдних членiв чи сурядних речень в окремi мiкротексти. Тут доречнi абзаци з одного двох речень.
Найзручнiшi для сприйняття речення з трьох, пяти, семи i найбiльше з девяти слiв.
Щодо словосполучень, то слiд памятати, що в будь-якому дiловому текстi варто використовувати звичнi стандартизованi форми. Це прискорюСФ складання i сприйняття документа.
Логiчна послiдовнiсть документiв
Здебiльшого документ пишеться вiд третьоi особи. Наприклад: Унiверситет iнформуСФ про новий набiр студентiв; Завод повiдомляСФ про виконання планiв.
РД такий рiзновид документiв, коли назва дiючоi особи вживаСФться в давальному вiдмiнку. Наприклад: Офiсу потрiбнi менеджери; тАЬПравексбанкутАЭ потрiбнi юрисконсульти. Окрему групу документiв становлять тi, що мають дiСФслiвну структуру типу: ЗапрошуСФмо на роботу! ПовiдомляСФмо всiх працiвникiв тощо.
Логiчна послiдовнiсть як необхiдна ознака кожного дiлового документа реалiзуСФться за допомогою протиставлення. Наприклад: Пiдготовчi курси технологiчного iнституту повiдомляють про набiр слухачiв, проте слiд зауважити, що приймаються особи, якi закiнчили середню школу чи iнший середнiй навчальний заклад.
Важливим у документi може бути й суворе дотримання певноi послiдовностi викладу матерiалу, пiдкреслення наступностi чи черговостi подiй або явищ. Це досягаСФться за допомогою слiв: спочатку, водночас, потiм тощо.
Наприклад: Довго стоiть на ганку не наважуючись зайти, а потiм, пiдiбгавши уста, надавши своСФму зораному зморшками обличчю гiдностi, одважуСФться.(РД.Гуцало)
Одним iз способiв вираження логiчноi послiдовностi СФ видiлення мети за допомогою слiв: тому, тому що, для цього, з цiСФю метою та iн. Наприклад: Необхiдно навчати студентiв мистецтву слова найдавнiшому засобу виховання, тому що мова - це не тiльки засiб спiлкування, а й море iнформацii про свiт, про свiй народ, його культуру, традицii, звичаi.
Загальна логiчна послiдовнiсть документiв досягаСФться за допомогою слiв на позначення результативностi (таким чином, у результатi, отже тощо). Наприклад, Отже, лiцензiйна торгiвля охоплюСФ переважно електротехнiчну й електронну промисловiсть, загальне машино-, приладобудування, автомобiльну, авiаракетну промисловiсть, хiмiю i нафтохiмiю, бiотехнологiю, ресурсозберiгаючi технологii (пiдр.)
Граматична форма дiлових документiв
При складаннi документiв виникають труднощi не лише в доборi потрiбних слiв, а й у виборi вiдповiдноi граматичноi форми. Найчастiше виникаСФ сумнiв щодо використання роду iменникiв, коли це стосуСФться назви осiб за професiСФю.
Наприклад: учитель учителька, касир касирка, лаборант лаборантка, лiкар лiкарка, фiзик фiзичка, працiвник працiвниця, викладач викладачка.
Офiцiйнi назви посад, професiй iменники чоловiчого роду, тому в дiлових паперах слiд вживати саме iх. Залежнi слова вiд найменування професiй узгоджуються у формi чоловiчого роду.
Наприклад: старший викладач Свiтлана Дмитрiвна; касир управлiння Марiя Семенiвна; лаборант iнституту Оксана Вiкторiвна; науковий спiвробiтник Ольга Семенiвнва; головний прокурор Лiдiя 1ванiвна Шевченко.
Коли ж пiсля таких сполук на позначення жiночого роду стоiтъ дiСФслово, то воно узгоджуСФться з прiзвищем i вживаСФться у формi жiночого роду.
Наприклад: Старший викладач Г.РЖ. ГаСФвська вiдповiдала на нашi запитання. Головний лiкар Л. 1.Ткаченко наголосила на цих рядках наказу директора.
У дiлових документах не вживають узгодження типу: наша голова наказала, старша iнженер поiхала, головна лiкар порадила тощо.
Не рекомендуСФться називати осiб за мiiем проживання та iх професiСФю типу: сiльчани, городяни, заводчани, дистанцiйники, поштарi, вживаються: мешканцi села, мешканцi мiста, робiтники заводу, службовцi станцii, працiвники пошти.
Досить часто в дiлових паперах замiсть множини зустрiчаСФться однина.
Наприклад: Полтавськi фермери зiбрали великий урожай цукрового буряку, соняшнику, картоплi.
РЖнодi в дiлових документах iменники, що означають речовину {вода, олiя, сiль, нафта, вино тощо), набувають форм множини.
Наприклад: На цьому пiдприемствi можна придбати сухi вина, мiнеральнi води, технiчнi мастила.
Чимало помилок у вживаннi давального вiдмiнка iменникiв. Так, iменники чоловiчого роду мають переважно закiнчення -у, хоча останнiм часом надаСФться перевага закiнченню -овi, -евi: ректоровi, директоровi.
Багато помилок припадаСФ i на вживання родового вiдмiнка однини iменникiв чоловiчого роду, де однi закiнчуються на а, -я (документа), iншi на у, -ю (протоколу, принципу, факту). У випадках сумнiву , слiд заглянути до словника.
Щодо вживання прикметникiв, то тут можуть виникнути труднощi у використаннi ступенiв порiвняння, оскiльки в дiловому мовленнi частiше вживанi аналiтичнi форми. Наприклад: повний, бiльш повний, найбiльш повний; вичерпний, бiльш вичерпний, найбiльш вичерпний.
Вставнi слова i словосполученняу дiловому мовленнi
Слова i словосполучення, введенi в речення з метою внесення в нього того чи iншого пояснення або надання йому рiзних модальних значень, називаються вставними. Вони не повязанi з членами речення способами узгодження, кер