Украiнське дiлове мовлення
Информация - Разное
Другие материалы по предмету Разное
свою мову просторiччям, територiальними дiалектами, нехтують вимовою, а iнодi й роблять це навмисне, мовляв, для тАЭ кращого ефектутАЭ, але досягаСФться зворотнiй.
Часто можна почути, як через мовознавчу некомпетентнiсть порушуСФться граматична й лексична структура слiв. Нерiдко виступаючi говорять:
лСФкцiя (замiсть) лекцiя
тСФма (замiсть) тема
проблСФма ( замiсть) проблема
навСФрно ( замiсть) мабуть
канечно, конСФшно ( замiсть) звичайно
невздовзi ( замiсть) невдовзi
пойнятно ( замiсть) зрозумiло
поощряСФ ( замiсть) заохочуСФ
Европа ( замiсть) РДвропа
сольоний ( замiсть) солоний
тута ( замiсть) тут
Не завжди розрiзняСФться й логiчна структура слiв. Наприклад: прошу (будь ласка) i прошу (звертаються з проханням), шкода (про жалiсть, втрати, збитки) i шкода ( даремно, не варто).
ТрапляСФться, що не точно коментуСФться значення i вживання паронiмiв. Наприклад: вiдiгравати ( роль), грати (на чомусь) i грати (конструкцiя).
РЖнодi мовцi у виступах використовують книжнi слова, рiзнi граматичнi звороти, маловiдому термiнологiю. Така мова не сприймаСФться слухачами, стомлюСФ iх, створюСФ дискомфорт СФ свiдчить про низький рiвень виступаючого.
Бувають випадки, коли доповiдач чи лектор навязливо звертаСФться до слухачiв: тАЬВам зрозумiло?тАЭ, тАЬВам ясно?тАЭ. Запитання такого типу свiдчать, що виступаючий недооцiнюСФ слухачiв i цим ображаСФ iх.
Отже, аби не траплялося подiбних ситуацiй, потрiбно скористатися загальноприйнятими нормами дiлового етикету.
Мова виступу, доповiдi, лекцii маСФ бути бездоганною, простою, зрозумiлою широкому колу слухачiв. Слiд уникати iншомовних слiв, якщо СФ украiнськi вiдповiдники; сполучникiв типу: тому що; через те, що; у звязку з тим, що; враховуючи те, що; з огляду того, що; зважаючи на те, що; так, як; про те, що i т.д.
Важливим СФ також правильне й доречне використання вставних слiв i виразiв, обережне послуговування крилатими словами та iншими фразеологiзмами. Тут треба враховувати професiональний i вiковий контингент слухачiв.
Для ефективностi дiлових взаСФмин варто зорiСФнтуватися не лише в собi, а й в тих, хто оточуСФ, виробити свою манеру спiлкування. Спiлкуючись, треба триматися скромно й впевнено. Належить подбати й про атмосферу приязностi, товариськостi, вiльного й рiвноправного обмiну думками. Необхiдно передбачати i враховувати реакцiю слухачiв.
Доповiдач повинен говорити чiтко, переконливо, не поспiшаючи, в ходi мовлення змiнювати iнтонацiю, щоб мова не була монотонною. БуваСФ й так, що спiлкуючись, спiврозмовники не завжди розумiють один одного. Не слiд забувати, що в будь-якiй ситуацii можна дiйти згоди. Запорукою успiху в цьому СФ взаСФмодовiря.
Отже, уважне, дбайливе ставлення до мови СФ зовнiшньою ознакою мовного етикету.
Текстове оформлення документiв
Документ основний вид дiлового мовлення. Вiн маСФ бути достовiрним, переконливим, належним чином вiдредагованим i оформленим, повинен мiстити конкретнi й реальнi пропозицii та вказiвки. Обовязковими для документа СФ заголовок, чiтка композицiя, цiлiснiсть змiсту, звязнiсть викладу, структурна органiзацiя, завершенiсть.
Дiлова документацiя вiдображаСФ характер суспiльних вiдносин, у нiй зосереджуСФться iнформацiя про подii, явища, приватнi стосунки мiж людьми. Документи мають правове i господарче значення. За походженням видiляють службовi й приватнi документи; службовi функцiонують в установах i органiзацiях, приватнi стосуються приватних осiб.
За призначенням документи подiляють на: розпорядчi, де подаСФться iнформацiя про органiзацiю роботи установи, закладу, пiдприСФмства; статутнi з коротким викладом змiсту статуту органiзацii чи установи; виконавчi, в яких подаСФться план або напрям виконання певного обсягу роботи; iнформацiйнi, якi мiстять конкретну iнформацiю, необхiдну для дiяльностi даноi органiзацii чи пiдприСФмства.
Документи розрiзняють ще й за структурними ознаками, вони можуть бути стандартними й нестандартними, що залежить вiд багатьох обСФктивних та субСФктивних факторiв.
Типовi та фiрмовi документи оформляються на бланках або стандартних аркушах.
Слiд зауважити, що в роботi iнженерiв, конструкторiв, керiвникiв виробництва багато часу вiдводиться вивченню, аналiзу та складанню рiзноi документацii. Це конструкторська, технологiчна, експлуатацiйно-ремонтна документацiя; органiзацiйно-розпорядчi, iнформацiйнi, рекламнi та iншi документи.
Часто буваСФ, що робота з подiбними документами ускладнюСФться тiльки тому, що в побудовi iх немаСФ необхiдноi послiдовностi або ж документи перевантаженi несуттСФвою для користування iнформацiСФю.
Питаннями складання текстових документiв вiдають сучаснi науковi диiиплiни: прикладна лiнгвiстика i теорiя стандартизацii, iнженерна психологiя i психолiнгвiстика, теорiя i практика редагування та теорiя управлiння виробництвом.
Щоб не марнувати часу в процесi складання i використання документiв, слiд розумно поСФднувати формальний пiдхiд i творчiсть. Пропонований роздiл подаСФ деякi рекомендацii, загальнi правила i норми у текстовому викладi дiлових паперiв та iлюструСФ iх конкретними зразками.
Текст головний елемент документа. Крiм параграфiв, пунктiв у текстi видiляються абзаци. Тут треба стежити, щоб кожен абзац розпочинав нову думку чи мiкротему.
Подiл тексту на абзаци маСФ велике практичне значення. Це допомагаСФ осмислити прочитане i пiдготуватися до сприйняття iншоi пiдтеми.
Абзаци не повиннi бути великими.