Українська нація в романі П. Куліша "Чорна рада"

Дипломная работа - Литература

Другие дипломы по предмету Литература

? належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, мови, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем, з багатьох європейських мов, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, дуже багато зробив як видавець, громадський діяч.

Український романтизм зростав на національному ґрунті, він увібрав у себе весь аспект українського духовного та суспільно-політичного життя, живий досвід історичної долі нашого народу. П. Куліш був найяскравішим представником українського романтизму, в рамках якого вперше визріли і сформувалися ідеї національного державотворення, українська ідея як основоположна засада цього процесу, ідея народності, а також чимало інших важливих світоглядних проблем. У творах П.Куліша була осмислена і узагальнена ідея українства, що стає виразником національної самосвідомості, ідейним побудником борців за українську незалежність і свободу.

Народний чи фольклорний романтизм письменника виражав специфіку українського світобачення, основні риси духовного життя народу і ґрунтувався на відповідній філософській основі.

Особливим у формах українського романтизму П. Куліша стає посилена увага до людської особистості, її долі, її національного способу буття, а також проблеми самопізнання. Найголовнішими ідеями його творчості в рамках українського романтизму є ідеї історизму, народності та фольклору як етнографічного джерела пізнання української історії. Домінуюче місце у романтичному мисленні займає україноцентризм, на основі якого формувалася українська ідея.

З світоглядом романтизму повязана уся літературна спадщина письменника. П.Куліш видав такі поетичні збірки, як Досвітки, Хуторна поезія, Дзвін, Хуторні недогарки, переклав майже всього Шекспіра, Ґете, Дж. Байрона (поеми Чайльд-Гарольдова мандрівка, Дон-Жуан), балади А. Міцкевича Русалка, Химери, Чумацькі діти, підготував до друку поетичну збірку Позичена кобза: Переспіви чужоземних співів, яка вийшла вже по смерті поета. Письменник є автором понад десяти великих поем, одна із них Магомет і Хадиза, Маруся Богуславка, Солониця, Настуся, Великі проводи та інші. Драматургічна спадщина П. Куліша: Сцени і уривки драматичні, Мальована Гайдамащина, драматична поема Нагай, драматичний етюд Козацька і панська розмова на тому світі, одноактні пєси Колії, Хуторянка, або Співана хвала молодої перед весільними гостьми, Іродова морока, а також драмована трилогія (Байда, князь Вишневецький, Цар Наливай і Петро Сагайдачний).

Особливе місце в творчій спадщині письменника займає проза. В епічній прозі літературну творчість П.Куліш розпочав з опрацювання українських народних казок і фантастичних переказів. Першими прозовими творами письменника були твори на російській мові: О том, от чего в местечке Воронеже высох Пешевцов став та О том, что случилось с козаком Бурдюгом на Зелёной неделе, також казково-фантастичні повість Огненный змей та оповідання Коваль Захарко. Переплітання фольклорно-фантастичних мотивів навіть у творах не фантастичних є одним із характерних художніх прийомів письменника, це мотиви народних переказів у романі Михайло Чарнишенко, повісті Алексей Однорог.

Крім цього, Куліш написав такі оповідання, як Орися, Дівоче серце, Гордовита пара. Також із прозових творів варто відзначити такі його гумористичні оповідання, як Циган, Сива кобила, Пан мурло, Малоросійські анекдоти, історичні оповідання Мартин Гак, Брати, Січові гості, роман Михайло Чарнишенко, або Малоросія 80 літ назад та інші.

Найпомітніше місце у творчому доробку Куліша посідає історичний роман Чорна Рада. Хроніка 1663 року. Його поява на Україні була явищем закономірним, як і розвиток у той час української історіографії. Історичні події, що їх переживала у XVII столітті Україна, не могли не знайти свого відбиття в літературі.

Задум історичного роману виник у П.Куліша в час бурхливого захоплення давниною, коли високо підносилась ідея народності, коли точились гострі дискусії навколо питань самобутності українського народу і його мови, літератури й історії. П.Куліш не тільки брав участь у всьому цьому русі, а й був однією з центральних його фігур, тому закономірним є те, що власне він став автором першого історичного роману українською мовою Чорна рада. Саме він є не тільки свідком, а й найактивнішим учасником процесу зародження, формування і становлення жанру історичної прози в українській літературі 40-50-х років XIX століття.

Головними джерелами треба вважати власні наукові студії історії, фольклору та етнографії, в результаті чого П.Куліш ніколи не опирався на випадкові джерела. Навіть несподівані й далекі від української тематики джерела П.Куліша завжди були першими.

Український історичний роман розвивався в особливо складних і несприятливих суспільно-політичних умовах: умовах цькування українського слова, зневіри в його можливості, що сповільнювало розвиток літератури, особливо це стосувалося історичної прози, яка впродовж усього XIX століття творилася переважно російською мовою. За таких умов навіть переклад Пушкінської Полтави вважався под?/p>