Украiнська модель менеджменту
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
Украiнська модель менеджменту
Глобалiзацiя процесiв свiтового розвитку в напрямi створення СФдиного iнформацiйного простору з виходом на цивiлiзованi стандарти життя ставить перед людством дедалi новi проблеми. Вирiшувати iх слiд з якихось одних, чiтко визначених принципових позицiй, не задовольняючись побудовою дещо розмитоi демократii.
Безперечно, наймолодший iз трьох СФвропейських суперетносiв (нiмецького, словянського i романського) словянський ще не сказав свого останнього слова, хоча вся iсторiя його розвитку i особливо останнi 90 рокiв, а також два попереднiх десятилiття не дають для цього суттСФвих пiдстав.
Перехiд до iнтелектуально зумовленого iнформацiйного суспiльства поступово ставить на порядок денний проблему рефлексивного осмислення процесiв, що вiдбуваються у свiтi, якi ведуть сьогоднi всю цивiлiзацiю невiдомiсть, можливо, iз трагiчним результатом. Найбiльш придатним для такого осмислення, як це не дивно, СФ саме словянський етнос. Адже саме для нього характерним СФ пошук сенсу життя i вiра в майбутнСФ, багато в чому iгноруючи негоди сьогодення. Навязаний ж нам ззовнi прагматичний речовизм руйнуСФ схiднословянський романтизм в iнтелектуальному сприйняттi процесiв i може знищити нас як духовне утворення, позбавивши волi до саморозвитку.
Проте, якщо вчасно зрозумiти змiст того, що вiдбуваСФться, можна створити нову iдеологiю розвитку свiтового спiвтовариства в межах реалiзацii антропо-соцiального пiдходу до такого розвитку. При цьому використання досвiду як економiчно розвинених краiн, так i схiднословянського спiвтовариства СФ обовязковою умовою.
Сьогоднi ситуацiя на всьому схiднословянському просторi стаСФ загрозливою. Ми слiпо переходимо до дикого капiталiзму початку минулого столiття, формуючи дивне суспiльство, у якому бути моральним означаСФ бути дурнем. Навiть один цей факт може стати причиною нашого поглибленого вiдставання вiд цивiлiзованого свiту, який, у свою чергу, не може пишатися значними успiхами на шляху створення iстинно громадянського i осмисленого суспiльства.
Але чи можна в найближчi роки тАЬувiрватисятАЭ у цей свiт зi своiм оригiнальним схiднословянським тАЬобличчямтАЭ, минаючи етапи розвитку iнших етносiв, бiльш практичних, але менш заклопотаних пошуками сенсу життя. Адже, як сказав один iз класикiв минулого сторiччя, ми народ переважно талановитий, але ледачого розуму. Потрiбно зумiти задiяти цей розум i таланти через формування суспiльства на основi створення системи управлiння, що сприяСФ доцiльнiй дiяльностi наших спiввiтчизникiв,якi сьогоднi гублять своi таланти в пияцтвi та наркоманii чи реалiзують себе за кордоном. Проте, щоб змiнити ситуацiю, спершу необхiдно зрозумiти, чому ми такi, й чи СФ в нас шанс здiйснити такi змiни. Безперечно, такий шанс СФ.
Специфiка вiдносин влада народ у схiднословянських державах почала цiкавити дослiдникiв вже в 19 ст. Значний внесок у пiзнання природи цих вiдносин зробив найвiдомiший росiйський iсторик С.Соловйов. зокрема, вiн повязуСФ це з тим, що на словянських землях на понад 200 рокiв довше порiвняно iз Заходом проiснувала князiвсько-дружинна система правлiння. Коли на Заходi вже тАЬосiлитАЭ i почали будувати свою державнiсть через рацiональне використання обмежених ресурсiв, у першу чергу, земельних, на схiднословянських просторах продовжувала правити управлiнська елiта в особi князя i його дружини. Збираючи данину з мiiевого населення, князь i дружи на не були жорстко привязанi до певних володiнь, а дружинники до своiх князiв. Великi простори i багатство природних ресурсiв давали можливiсть дружинi безбiдно жити за рахунок працi селян i ремiсникiв, водночас зневажаючи таку працю i ii носiiв, захоплюючи все новi й новi територii.
Ця неповага до чужоi працi й людей, якi нею займалися, досить чiтко проглядаСФться протягом усiСФi нашоi iсторii на прикладi оплати працi тих, хто працював, утому числi на державнiй службi. Зокрема, ще в 17 ст. збирачi податкiв одержували платню, на яку свiдомо не можна було прожити. Для забезпечення свого iснування iм доводилося входити в змову iз злодiями, створюючи iм умови для продовження злочинноi дiяльностi, а собi добуваючи засоби для безбiдного життя.
У цьому контекстi цiкавими СФ документи з указiв Петра Першого, в яких сам цар нагадував чиновникам, якi призначалися на державнi посади, що платня там невелика, але посада прогодуСФ тАж, а лiсникам взагалi платити не треба, вони все одно лiс крадуть. Як басимо, коренi сучасноi корупцii та хабарництва йдуть здавна i, насамперед, вiд неповаги до працi та ii результатiв, що створило безпрецедентну систему трудових взаСФмин стосовно результатiв працi, яку першим помiтив А.Богданов у своiй вiдомiй тАЬТектологiiтАЭ. Вiн зазначив, що нашу ментальнiсть i вiдрiзняСФ вся знаменита трiйця нацiональноi тектологii: тАЬлибонь, мабуть i як-небудьтАЭ, що стала наслiдком слабких органiзацiйних звусерединi етносу i характеризуСФ низький рiвень нашоi культури.
Цей простий висновок виявився на диво глибоким, дотримуючись його, можна пояснити всi нашi великi успiхи i такi сам невдачi. Наприклад, переважна бiльшiсть наших найбiльших успiхiв (Днiпрогес, Комсомольск-на-Амурi, Бiломорканал) досягалися на тлi величезних витрат ресурсiв i життiв. ЗгадаСФмо також усi реформи, починаючи з 1861 року, що нiколи не доводилися до завершення. Примiтна щодо цього проголошена перебудова 1985 р., ро