Украiнська модель менеджменту
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
али йому повноваження впливати на iхню долю. Це вже людина зi своiми iнтересами, що дедалi менше збiгаються з iнтересами людей, якi його обрали (але СФ й винятки з правил).у контекстi викладеного для суспiльноi науки немаСФ бiльш значущого за своСФю сутнiстю над завдання, нiж повернути владу обличчям до людини як особистостi та головноi продуктивноi сили суспiльства.
Визначити первиннiсть людськоi дiяльностi у всiх процесах, що вiдбуваються на землi (крiм природних катаклiзмiв), означаСФ стати на шлях визнання антропосоцiального пiдходу як методологiчноi парадигми формування ефективноi системи управлiння суспiльством в органiчнiй СФдностi iз системним пiдходом, значущiсть якоi повною мiрою ще не усвiдомлена. А оскiльки в основi людськоi дiяльностi праця як провiдний фактор створення економiчного багатства, то саме з аналiзу працi, як науковоi категорii потрiбно розпочати формування механiзму антропосоцiального управлiння схiднословянським суспiльством. Починати слiд з базисного його елемента соцiального обСФкта, в якому працiвники у процесi трудовоi дiяльностi взаСФмодiють мiж собою i з машинами стосовно виготовлення послуг чи продуктiв споживання, що називаються цiнним кiнцевим продуктом, який маСФ споживчу вартiсть. Таким соцiальним обСФктом можуть бути пiдприСФмство, фiрма, установа, орган управлiння. Методологiчними засадами органiзацii доцiльноi трудовоi дiяльностi СФ вчення про двоiсту природу працi, уперше доведену К.Марксом у першому томi тАЬКапiталутАЭ. Змiст цього вчення зводиться до чiткого подiлу сутностi працi на двi категорii: конкретну i абстрактну. При виконаннi будь-якоi роботи спостерiгаСФться подiл працi на цi категорii. При цьому конкретна праця створюСФ споживчу вартiсть. Абстрактна праця визначаСФ ii вартiсть, тому що характеризуСФться загальними витратами мускульноi, розумовоi чи психiчноi енергii, а також витратами часу при створеннi споживчоi вартостi. РЖ хоча праця СФдина як процес, такий подiл дуже важливий для розумiння сутностi пiдвищення його ефективностi. Наприклад, якщо ми будемо виробляти продукт, що не знаходить споживача, то уся праця СФ марною, оскiльки усi витрати енергii i часу стали даремними. Так працювала чимала частина пiдприСФмств промисловостi та сiльського господарства за радянських часiв, коли на мiльярди карбованцiв накопичувалось на пiдприСФмствах i в сiльськогосподарських органiзацiях непрацююче устаткування, а вироблена сiльгосппродукцiя не доходила до споживача. Якщо врахувати, що при цьому витрачалася минула праця (метал, виплавлений металургами,чи електроенергiя, вироблена на електростанцiях), то загальнi витрати працi зростали багаторазово. Або, наприклад, виготовляСФться продукт, потрiбний споживачу. Проте витрати на нього настiльки великi, що цей продукт чи послуга неконкурентоспроможнi. Абстрактна праця нерацiонально витрачена або через вiдсталу технологiю, або внаслiдок неорганiзованоi роботи працiвникiв, чи непрофесiоналiзму працiвникiв через iхню невiдповiднiсть займанiй посадi, тобто, виготовляючи навiть потрiбну продукцiю, можна зробити ii незатребуваною через високi витрати, що позначаються на цiнi. У кiнцевому пiдсумку, на практицi в органах державноi влади багато видiв робiт виявляються марними, навiть якщо вони виконуються професiйно, чи корисна робота здiйснюСФться не оперативно, з великими витратами зусиль i часу через те, що або слабко органiзована робота виконавцiв, або виконавцi знаходяться не на своiх мiiях. Це, дiйсно, велике вiдкриття, спираючись на яке, можна повною мiрою реалiзувати iдею доцiльноi працi в будь-якому суспiльствi, зробивши цю працю реально ефективною.
На жаль, радянська суспiльна (у першу чергу, економiчна) наука пройшла повз це вiдкриття, обТСрунтовуючи соцiалiстичний спосiб виробництва, дiйсно, тАЬна либоньтАЭ, так i не заглибившись в природу працi як головного фактора багатства. Тим самим схоластичнiсть i догматичнiсть вiтчизняноi суспiльноi науки знайшли могутнСФ пiдтвердження саме в iгноруваннi вчення про двоiсту природу працi та формуваннi на цiй основi механiзму органiзацii доцiльноi трудовоi дiяльностi персоналу на соцiальних обСФктах. Планова система господарювання за радянського соцiалiзму не зумiла конкретну працю працiвникiв органiв влади зробити корисною, а абстрактну працю рацiональною, так само, як i на величезнiй бiльшостi пiдприСФмств економiчного базису краiни. У контекстi викладеного ринкова економiка в межах розвиненоi конкуренцii сприяСФ тому, щоб ситуацiя змiнилася на краще.
Особливостi органiзацiйноi культури в украiнських компанiях:
велика залежнiсть специфiки органiзацiйноi культури вiд вищого керiвництва;
повiльне впровадження корпоративноi культури управлiння;
низький рiвень колективiзму, небажання обговорювати i спiльно вирiшувати управлiнськi задачi;
повiльний темп впровадження i використання нових технологiй в управлiннi та виробництвi;
значний розрив влади мiж керiвниками та пiдлеглими. Менеджери зверхньо ставляться до працiвникiв, не цiкавляться iх умовами працi, а також не розглядають персонал як найцiннiший ресурс;
низький ступiнь орiСФнтацii менеджерiв i персоналу на довгострокову перспективу;
низький рiвень вияву iнiцiативностi.
Список використаноi лiтератури