Украiнська модель менеджменту
Информация - Менеджмент
Другие материалы по предмету Менеджмент
зпочата без будь-яких концептуальних розробок стратегii ii здiйснення i глибоких теоретичних обТСрунтувань. Чим вона закiнчилася, вiдомо всiм.
Нинiшня трансформацiя суспiльства пiсля 1991 р. на схiднословянському просторi також здiйснюСФться методом проб i помилок, практично наослiп. Результати ii наявнiсть до 80% бiдного населення.
Нам дотепер невiдомо, яке суспiльство ми будуСФмо. Гарнi заяви про побудову демократичноi, соцiальноi, правовоi держави залишаються тiльки декларацiями, не пiдкрiпленими нi теоретичними обТСрунтуваннями, нi стратегiчно грамотними практичними дiями. Тому не дивуСФмося вiдомiй приказцi, коренi якого вiдкрив А.Богданов своСФю трiйцею: тАЬЗадумуСФмо, як краще, а виходить як завждитАЭ. Це, дiйсно, наслiдок нашого тАЬлибонь, вийдетАЭ. Але не виходить.
тАЬЛибонь, мабуть i як-небудьтАЭ пояснюють цiлу низку iнших, властивих багатьом iз нас особливостей трудовоi ментальностi: зробити головне, а дрiбницi залишити на потiм; безвiдповiдальнiсть; прагнення без працi пiймати рибку зi ставка; працювати абияк. Особливий статус у системi наших трудових вiдносин маСФ безвiдповiдальнiсть, з одного боку, як внутрiшнiй стан чи особистiсна якiсть працiвникiв, а з iншого пiдтримуване чинною сьогоднi системою управлiння без чiткого зворотного звязку за кiнцевими результатами. Правляча елiта завжди боялася, цуралася цих результатiв.
Найголовнiшою властивiстю нашоi ментальностi, яку варто видiлити окремо i яка виходить з вищезгаданоi трiади нацiональноi психологii, СФ правовий нiгiлiзм як одна iз найдивнiших якостей схiднословянського етносу. РЖгнорування законiв, указiв, постанов, правил, стандартiв, технологiй це природний стан бiльшостi наших спiввiтчизникiв. Чи то пiшоходу перейти вулицю на червоне свiтло, чи то самим депутатам прийнятi ними ж закони, чи то робiтнику порушити технологiю виготовлення деталi, чи то працiвнику ДАРЖ дивитися крiзь пальцi на порушення правил дорожнього руху з боку елiтних номерiв автомобiлiв все це ланки одного ланцюга, а саме правового нiгiлiзму.
Очевидно, що на базi такого нiгiлiзму дii суддiв i чиновникiв, якi порушують за хабарi елементарнi закони, уже не здаються настiльки аморальними. Такими ж здавалися за радянських часiв дii маси тАЬнесунiвтАЭ, якi тАЬдозароблялитАЭ до необхiдноi зарплати систематичними крадiжками з обСФктiв суспiльного виробництва, з колгоспних ланiв. Тобто аморальнiсть стала нормою наших повсякденних вiдносин. Таким чином, неповага до працi з боку правлячоi елiти як головного фактора багатства i його носiя людини призвела до фактично низькоi оплати цiСФi працi та до вироблення такого ставлення до неi, що характеризуСФться як тАЬлибонь, мабуть i як-небудьтАЭ (що рiзко вiдрiзняСФ нас вiд нiмцiв, англiйцiв, японцiв та iнших народiв).
Наслiдком цього стало на диво байдуже ставлення i до самоi людини, яка здiйснюСФ працю. Поступово у людей сформувалося чiтке розумiння того, що шансiв чесною працею заробити собi пристойнi умови iснування дуже мало. Звiдси масове дрiбне злодiйство в тАЬнизахтАЭ i велике у тАЬверхахтАЭ. Справа в тiм, що вперше висловлене Петром Першим кредо царськоi Русi: тАЬпосада прогодуСФтАЭ мiцно ввiйшло в нашу ментальнiсть як наслiдок неповаги до працi з боку правлячоi елiти. РЖ саме тому, що воно всмокталося у кров наших спiввiтчизникiв з молоком матерi, кожен хто увiйшов до цiСФi елiти, поводиться так, як диктуСФ дiючий механiзм управлiння, що обумовлюСФ всю систему виробничих вiдносин. Це призвело до дуже руйнiвних наслiдкiв iгнорування людини як особистостi сприяСФ розмиванню розумiння первинностi людини як головноi продуктивноi сили суспiльства. Усе це зумовило панування технократичного пiдходу до управлiння суспiльними процесами, на перший погляд, безневинного , а по сутi такого, що робить нас вiчно економiчно i технологiчно вiдсталими. Тому що людина створюСФ машини i технологii i iх же використовуСФ.
От чому менеджмент, обСФктом якого СФ винятково трудова дiяльнiсть iндивiда i колективу, а предметом органiзування доцiльноi трудовоi дiяльностi, став головним джерелом iнструментом багатства економiчно розвинутих краiн. Пiд тАЬпрапоромтАЭ безкровноi менеджерськоi революцii пройшло усе 20 столiття, починаючи з упровадження тейлорiвських методик органiзацii доцiльноi трудовоi дiяльностi вантажникiв. Проте ця менеджерська революцiя пройшла повз схiднословянськi держави. У цих державах категорiя тАЬуправлiннятАЭ охоплюСФ чотири види обСФктiв, серед яких трудова дiяльнiсть iндивiда i колективу посiдаСФ останнСФ, четверте мiiе. Перше мiiе вiдведено таким обСФктам як потоки ресурсiв, у першу чергу, фiнансовi, матерiально-технiчнi та паливно-енергетичнi, друге процесам (технологiчним, навчально-виховним), третСФ машинам, устаткуванню. РЖ лише в останню чергу йдеться про людей ( працiвникiв).
Отже, тАЬпосада прогодуСФтАЭ як наслiдок неповаги до чужоi працi та застосування технократичноi системи управлiння, слабко повязаноi з менеджментом, ставить практично будь-яку посаду в апаратi влади над людиною. Водночас кожна така посада саме й iснуСФ для того, щоб створювати нормальнi умови для життСФдiяльностi людини, незалежно вiд ii вiросповiдання, у межах загальнолюдськоi моралi та нацiональних традицiй. Проте iдеологiя тАЬпосада прогодуСФтАЭ, що призводить до вiддiлення iнтересiв учасника влади вiд iнтересiв iнших людей, поширюСФться не тiльки на систему державного управлiння , а й на виборнi посади. Буквально на другий день пiсля виборiв народний депутат це вже не довiрена особа людей, якi перед