Украiнська мова в засобах масовоi iнформацii
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
Реферат
На тему: Украiнська мова в засобах масовоi iнформацii
Украiнська мова в засобах масовоi iнформацii
Мовне питання в Украiнi стоiть надзвичайно гостро. Украiнську мову проголошено державною, але за 13 рокiв незалежностi владнi чинники не спромоглися забезпечити вiдповiдне ii статусовi функцiонування. У державних установах документацiя ведеться переважно украiнською, проте службовцi далеко не завжди говорять нею, не кажучи вже про бiзнесовцiв, вiйськовикiв, спортсменiв, працiвникiв багатьох iнших сфер, де ii використання й далi залишаСФться обмеженим.
Одним iз елементiв громадського життя, який активно реагуСФ на суспiльнi процеси й вiддзеркалюСФ iх, СФ засоби масовоi iнформацii. РЗх вплив дуже великий на громадську свiдомiсть. Здатнiсть швидко й майже тотально охоплювати найширшi аудиторii даСФ iм змогу формувати суспiльну думку, визначати духовнi цiнностi. Ось чому мова засобiв масовоi iнформацii, а зокрема неологiзми та iх функцiонування у ЗМРЖ, - важлива й актуальна проблема сучасних дослiджень.
Розвиток i вдосконалення мови як засобу спiлкування вiдбуваСФться насамперед у сферi одиниць лексико-семантичного рiвня - слiв, якi становлять вiдкриту, динамiчну систему. Функцiонування словникового складу украiнськоi мови постiйно супроводжують такi процеси, як:
1) поява нових лексичних одиниць, покликаних до життя потребами називання тих або iнших конкретних предметiв у найширшому розумiннi цього поняття, суспiльних процесiв i явищ, абстрактних понять рiзноманiтних галузей науки, духовноi та матерiальноi культури тощо;
2) вiддалення на периферiю лексичного складу частини слiв у звязку з втратою ними номiнативноi актуальностi, спричиненоi частковою або повною втратою суспiльноi ваги вiдповiдними конкретними реалiями, соцiально-полiтичними процесами, абстрактними поняттями. Тому в мовi завжди наявна пасивна й активна лексика.
Пасивну лексику словникового складу становлять лексичнi одиницi, обмежене вживання яких зумовлюСФться особливостями позначуваних ними явищ. До цiСФi категорii належать архаiзми, iсторизми й неологiзми.
Вивченням цього питання займались видатнi вченi, дослiдники, зокрема: А. Грищенко, РЖ. Ющук, О. Тараненко, В. Горпинич. Стилiстичнi функцii неологiзмiв дослiджували РЖ. Бiлодiд, А. Коваль, О. Пономарiв, Л. Кравець. Неологiзми украiнськоi мови останнiх десятилiть, зокрема суспiльно-полiтична лексика, вивчалися здебiльшого в планi загальних словотвiрних, лексико-семантичних та стилiстичних тенденцiй розвитку (А. Москаленко, РЖ. Шашкiн, К. Ленець, О. Сербенська та iншi). ОбСФктом даного дослiдження СФ неологiзми в мовi засобiв масовоi iнформацii.
Неологiзми (гр. neos тАЬновийтАЭ i logos тАЬсловотАЭ) - слова, а також iх окремi значення, вислови, якi зявилися в мовi на даному етапi ii розвитку й новизна яких усвiдомлюСФться мовцями (загальномовнi) або були вжитi тiльки в якомусь актi мовлення, текстi чи мовi певного автора (стилiстичнi, або iндивiдуально-авторськi неологiзми) [6, с.377].
Неологiзми називають лексичними iнновацiями. На думку О. Сербенськоi, iнновацii - це тАЬновотвори, запозичення, а також включення i входження в мову, зумовленi перерозподiлом значень у видах i жанрах мовлення; це i вiдродження слiв i висловiв з минулих епохтАЭ [7, с.108].
Фактори, якi спричиняють утворення неологiзмiв, можна подiлити на такi групи:
1) позамовний - потреба дати назви новим предметам i явищам: дисплей, принтер, йогурт, гiпсокартон, клонування;
2) iнтралiнгвальний - для замiни попереднiх найменувань новими, зумовленоi рiзними чинниками - тенденцiСФю до мовноi економii, унiфiкацii номiнативних моделей, виразнiшого, точнiшого найменування, експресивно-стилiстичного оновлення, з причин соцiально-полiтичного, пуристичного, евфемiстичного характеру та iнше, напр.: компакт замiсть компакт-диск, теракт замiсть терористичний акт, лiтак замiсть аероплан, мобiльник замiсть мобiльний телефон.
Неологiзми подiляються на лексичнi й семантичнi. Новизна лексичних новотворiв виявляСФться у формi (СФвро, сайт, ксерокопii, дизайнер, дисплей, принтер). Семантичнi неологiзми - це новi значення, якi розвиваються в словах, уже наявних у мовi (меню, фанера, пiратство).
Загалом неологiзми виникають декiлькома шляхами: вони творяться з наявного в мовi матерiалу властивими для даноi мови словотвiрними способами, iнколи штучно, часто запозичуються лiтературною мовою з дiалектiв i з iнших мов. РЖншомовнi запозичення становлять найчисельнiшу групу серед неологiзмiв.
Авторськi неологiзми, якi називають стилiстичними, iндивiдуально-авторськими, оказiоналiзмами, становлять окрему групу. Так, зокрема, у поезii РЖ. Драча СФ такi його новотвори, як журбота, засмута, бiлогруддя, чорнобровя, у Д. Павличка - ластiвочiсть, у М. Вiнграновського - зненавидь, у В. Стуса - паверх, паниз, нажиття, паскiн.
Деякi авторськi неологiзми ввiйшли до лiтературноi мови. Так, зокрема, створенi М. Старицьким лексеми байдужiсть, мрiя, майбутнСФ, незагойний, нестяма, страдниця, чарiвливий, РЖ. Верхратським звiт, РЖ. Франком чинник [1, с.229], Т. Шевченком високочолий, РЖ. НечуСФм-Левицьким свiтогляд, самосвiдомiсть, Л. Украiнкою провесна, промiнь мiцно прижилися у нашiй мовi, навiть увiйшли до активного словника [2, с.504].
Лексична система мови засобiв масовоi iнформацii - найдинамiчнiша система сучасноi украiнськоi лiтературноi мови. Загальновiдомо, що у сферi ЗМРЖ н