Украiнська мова в засобах масовоi iнформацii
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
лангувати (прикидатися) та iн. Наприклад: тАЬПамятаю, 1988-го року я й двоСФ моiх знайомих створили кооператив, поiхали до Грузii, привезли звiдти силу-силенну чобiт, наварили на кожнiй парi 10 рублiв"; тАЬЧого ж ви в президенти не балотуСФтеся? З такими амбiцiями саме час засвiтитися" (тАЬДеньтАЭ); тАЬСпiвачка надумала носити спiдницю навиворiт, удаючи, що так прикольнiше i тягне, як мiнiмум, на Жан Поля ГотьСФ"; тАЬХто тАЬкопаСФтАЭ пiд прокурора? тАЭ (тАЬУкраiна молодатАЭ).
4. Вiдродження слiв i висловiв з минулого. Важливою лексикологiчною проблемою СФ поповнення термiнологii сучасноi украiнськоi лiтературноi мови, зокрема, профiльних термiносистем, бо при цьому треба розумно поСФднувати нацiональнi та iнтернацiональнi елементи.
У перiод утвердження державностi краiни й мови природним СФ прагнення до термiнотворення на основi власноi мови. Ця орiСФнтацiя виконуСФ позитивну роль, консолiдуючи членiв мовноi спiльноти.
Повернена, реабiлiтована лексика поповнила собою термiносистеми багатьох сфер гуманiтарних наук, особливо суспiльних, культури, освiти, виробництва.
Так, наприклад, в освiтню систему Украiни повернулись окремi колись традицiйнi форми навчання й вiдповiдно слова, похiднi вiд них утворення й словосполучення: гiмназiя, гiмназист, гiмназистка, гiмназiйний (клас); лiцей, лiцейний, лiцеiст, лiцеiстка, лiцейна (програма); бакалавр, магiстр.
Якщо подивитися на профiльнi пiдтермiносистеми сучасноi украiнськоi мови пiд кутом зору реабiлiтацii слiв, то найбiльш реабiлiтованою СФ пiдсистема тАЬфiнанси": акцiя, акцiонер, акцiонерний, аукцiон, гривня, комерцiя, комерсант, комерцiйний, комерцiоналiзацiя, оренда, орендний, орендатор.
Поповнення украiнськоi мови реабiлiтованими лексемами, новотворами, запозиченнями, елементами розмовного, професiйного мовлення певною мiрою порушуСФ вже усталену кодифiкацiю украiнськоi лiтературноi мови, актуалiзуСФ питання про функцiонування лiтературноi норми та ii варiантiв. Виникають лексичнi паралелi як перехiднi ланки до новоi норми або семантико-конотативноi синонiмii: баскетбол - кошикiвка, бачення - вiзiя, виставочний - виставковий, вiдпочиваючий - вiдпочивальник, винятковий - ексклюзивний, гiмнастика - рухавка, зноска - посилання, журнал - часопис, казначейство - скарбниця, сучасний - модерний, фотографiя - знiмок - свiтлина та iншi.
У публiцистицi часом уживаються й iндивiдуальнi неологiзми для посилення експресii вислову: тАЬЗ тими, хто не вмiСФ скинути темнi окуляри вболiвальника, подивитися на речi пильним, тверезим i обСФктивним поглядом, страждаСФ на киСФвофобiю, особливого бажання дискутувати немаСФ" (тАЬУкраiна молодатАЭ); тАЬДля нас, дивослiвцiв, надзвичайно важливий зворотний звязоктАЭ (тАЬДивословотАЭ); тАЬЮ. Гнаткевич запропонував називати Запорiжжя Ленiнiжжям, бонаневеликiй площi тут аж девять обСФктiв названо iменем iдола" (тАЬДивословотАЭ); тАЬАртикуляцiйнi вiдмiнностi мiж голосними i приголосними учнi можуть осягнути, шукаючи вiдповiдi на запитання, чому i яку групу звукiв дехто з дослiдникiв називав тАЬроторозкривачами", а яку - тАЬротозакривачамитАЭ (тАЬДивословотАЭ).
Кiлькiсть неологiзмiв тiльки в перiодицi (вона переважно i СФ матерiалом для iх фiксацii) у розвинених мовах досягаСФ протягом року десяткiв тисяч (не всi, звичайно, лишаються у мовi). Переважна бiльшiсть неологiзмiв (до 90%) - це термiни [6, с.377]. Неологiзми ряду мов (англiйськоi, росiйськоi, французькоi, японськоi) фiксуються й дослiджуються в центрах неологii. РЖснують словники нових слiв i значень.
Сфера сучасних украiнських засобiв масовоi iнформацii засвiдчуСФ: мова живе, еволюцiонуСФ, i завдання небайдужих до ii долi журналiстiв-iнтелiгентiв - вони ж бо належать до основних творцiв найрiзноманiтнiших текстiв - дбати, щоб мова за цих складних обставин залишалася собою, зберiгала своi генетико-типологiчнi риси. Тому журналiст мусить мати тонке мовне чуття, знати, що треба, а чого не варто пускати в обiг.
Лiтература
1. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Пiдручник. - К.: ВЦ Академiя, 2002. - 367 с.
2. Лiтературознавчий словник-довiдник / За ред. Громяка Р.Т. та iнш. - К., 1996. - С.503-504.
3. Мацько Л. Украiнська мова в кiнцi ХХ ст.: (Змiни в лексицi) // Дивослово. - 2000. - № 4. - С.14-20.
4. Нiкiтiна Н. Украiнська мова на телебаченнi // Дивослово. - 2004. - № 12. - С.2-7.
5. Пономарiв О.Д. Стилiстика сучасноi украiнськоi мови. - Т., 2000. - С.78-84.
6. Украiнська мова: Енциклопедiя. - К., 2000. - С.377.
7. Сербенська О.А., Волощак М.Й. Актуальне iнтервю з мовознавцем: 140 запитань i вiдповiдей. - К.: Просвiта, 2001. - С.108.
8. Сучасна украiнська лiтературна мова: Пiдручник / За ред. А.П. Грищенка. - 2-ге вид. - К., 1997. - С. 196-198.