Украiнська культура: становлення та розвиток
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
?ь розпочав у Москвi разом з Петром Мстиславцем в 1563 р. У 1566 р. вони переiхали в Украiну. Свою дiяльнiсть вони почали в Заблудовi, в маСФтку гетьмана князiвства Литовського Г. Ходкевича. Тут надруковано "учительне РДвангелiСФ". Пiсля вiдiзду П. Мстиславця до Вiльно РЖ. Федоров уже один випустив "Псалтир" з "Часослова". З Заблудова вiн переiжджаСФ до Львова i в 1573 р. вiдкриваСФ першу в Украiнi друкарню, де в 1574 р. виходить "Апостол".
У цьому ж роцi виходить "Азбука" - перша украiнська граматика. Ще одна друкарня РЖ. Федорова почала дiяти в Острозi (1578 р.), де була випущена "Острозька Бiблiя". Це один iз значних памятникiв культури словянського народу.
Архiтектура. Постiйна загроза нападу ворогiв i боротьба проти рiзних завойовникiв зумовили своСФрiдний архiтектурний тип - будинок-фортецю, який згодом перерiс у фортецю-замок. Для оборонних цiлей використовувалися також господарськi будiвлi та церкви. Обороннi споруди зводилися з мiiевих та привiзних матерiалiв, в основному з дерева та каменю. Фортецi будували мiiевi майстри, якi враховували рельСФф мiiевостi. Яскравим прикладом феодального замку можна назвати Хотинська фортеця: 30/40-метровие вежi, якi мали товщину стiн - 5 - 6 метрiв. Фасад замку декоровано орнаментом з червоноi цегли, що нагадуСФ народну вишивку.
Пiсля звiльнення вiд татаро-монгольськоi залежностi починаСФться активне спорудження церков i монастирiв. Так, у Львовi перебудовуСФться вiрменська церква i зводиться собор святого Юра, у Луцьку - собор РЖвана Богослова.
Територiя Украiни охоплюСФ рiзнi природнi регiони, кожний з яких маСФ певнi особливостi. Це зумовило пошуки майстрами архiтектурних стильових ознак, характерних для певноi мiiевостi. Визначаються два великих напрями: один продовжуСФ традицii камяного будiвництва XII - XIII ст., РЖнше спираСФться на досвiд розвитку народноi деревяноi архiтектури. Але в обох простежуються стильовi особливостi оборонних споруд - вузькi вiкна-бiйницi, обороннi вежi. Яскравi приклади - украiнська церква в Зимно, Троiцька церква в Межиричi, близько Острога, церква-фортеця у Суткiвцах.
Для архiтектурних споруд цього перiоду характерно iстотний вплив Молдавii i краiн Балканського пiвострова, особливо в прикарпатських районах.
В архiтектурi середини XVI ст. вiдбуваються суттСФвi змiни. Зникають обороннi риси, споруди перетворюються на звичайнi житловi замки. Це характерно не лише для зовнiшнiх форм. ЗмiнюСФться комплекс у цiлому: замки у Бережанах, Острозi, Камянцi-Подiльському та iн Збагачення феодалiв даСФ iм можливiсть споруджувати замки з просторими дворами для лицарських турнiрiв, розкiшними залами для прийому гостей i органiзацii балiв.
З прийняттям Магдебурзького права в Украiнi почалася забудова мiст за СФвропейським зразкам.
ПосилюСФться iнтерес до старовини. Поновлюються старi храми. Так, П. Могила вiдбудовуСФ храм Спаса на Берестовi. Спроба наблизити образи святих до своiх спiввiтчизникiв стаСФ нормальним явищем. Ця епоха в украiнському мистецтвi ввiбрала гуманiстичнi iдеi. Людина стаСФ провiдною темою мистецтва, а реалiзм - головною якiстю.
РЖконопис. У XIV - XV ст. в РДвропi формуються гуманiстичнi тенденцii, якi суттСФво змiнюють свiтогляд людей. Украiна активно реагуСФ на цi змiни, запозичуСФ набутий сусiдами досвiд. ФормуСФться украiнська, своСФрiдна школа iконопису. Для неi характернi стрункi, пропорцiйно складенi фiгури у смiливих i вiльних позах, з яскраво вираженим украiнським етнiчним типом. Сюжети наближаються до народних розписiв в будинках. РозширюСФться тематика сюжетiв: зявляються теми страшного суду, сатиричнi трактування. Пiд впливом народноi творчостi в iконопису менш помiтний аскетизм, образи святих стають теплими, людяними. Палiтра свiтлiшаСФ. Популярними стають святий Георгiй, Микола Чудотворець, Параскева Пятниця та Богоматiр з дитиною.
Таким чином, у живопису намiтилися i закрiпилися реалiстичнi тенденцii, якi незабаром переросли у свiтське мистецтво.
Братства. РЖсторiя створення братств сягаСФ у глибину столiть. Ще в РЖпатiiвському лiтописi 1134 - 1159 рр.. СФ згадка про "братчини", але до XV ст. вони не отримали широкого розповсюдження. Дiяльнiсть братств активiзувалась у XV ст. Це було обумовлено пожвавленням релiгiйного життя, реформаторським рухом у РДвропi. Братства спочатку були суто свiтськими, але незабаром придбали яскраво виражений релiгiйний характер. РЗх головна мета - захист батькiвськiй вiри. Найстаршi з братств - Львiвсько-Успенське (1439) i Вiленськоi-Кушнiрська (1458).
Велике значення братства надавали вихованню, формуванню моральних принципiв. Вони мали свою виборну систему.
Благодiйнiсть була нормою життя братчикiв, якi рiзними способами допомагали старим, бiдним, хворим, вдовам, сиротам, увязненим.
Вже з перших своiх крокiв братства зрозумiли, що освiта - найкраща зброя для захисту своСФi вiри, подальшоi дiяльностi та утвердження в суспiльствi. Тому при всiх братствах вiдкривалися й активно працювали школи, вихованцi яких несли iдеi братства в маси.
При братствах працювали друкарнi, зокрема Львiвська, Вiленська, Киiвська, Могилевська та iн Вони залишили помiтний слiд в культурi свого народу: випускали рiзноманiтну лiтературу, а головне - пiдручники.
Братства долучали до самоосвiти своiх членiв. Вони приймали до своiх лав усiх, хто бажав i мiг щось зробити для розвитку освiти i культури свого народу. По сутi, рух братств виконувало ту ж роль, яку на заходi виконувала реформацiя (тобто церк