Украiнська культура: становлення та розвиток
Информация - Культура и искусство
Другие материалы по предмету Культура и искусство
схiднословянськими авторами, вiдносяться до початку XII ст. Серед них видiляються: "Повiсть временних лiт", "Сказання про Бориса i Глiба", "ЖитiСФ Феодосiя Печерського", "Слово про закон i благодать". Жанрова рiзноманiтнiсть давньоруськоi лiтератури невелике: лiтописання, житiСФ, слово.
Розквiт отримуСФ лiтописання мiiевих феодальних центрiв. Дiйшли до нас памятники представленi у виглядi лiтописних зводiв. Найбiльш вiдомi: Киiвський лiтописний звiд 1198 р., з "цiсарськоi" записом пiд 1174-1177 рр.. про вбивство Андрiя Боголюбського; Володимирський лiтописний звiд 1177 князя Всеволода Велике Гнiздо, покликаний затвердити роль мiста Володимира як столицi Пiвнiчно-Схiдноi Русi; Галицький лiтопис XIII ст., спочатку створювалася як суцiльне барвисте iсторичне оповiдання i лише пiзнiше роздiлена по роках.
Видатне мiiе в ряду лiтературних памяток епохи займаСФ "Слово о полку РЖгоревiм" (1185 р.) - вiдгук на розгром вiйськ сiверського князя РЖгоря Святославича половецьким ханом Кончаком в 1185 р. Поема звернена проти "неодиночества" руських князiв перед обличчям загальноi небезпеки.
Серед iнших чудових творiв епохи видiляСФться "Слово Данила Заточника" (1197), де у формi афоризмiв описуються рiзнi боки побутового життя Русi XII ст.
З навалою Батия на Русь в росiйську словеснiсть увiйшла нова тема - боротьба з iноземними загарбниками i новий жанр - плач про загибель рiдноi землi. 1236-1246 рр.. датуСФться "Слово про погибель Руськоi землi". Цей уривок недiйшовшого до нас вступу до "Сказання про житiСФ Олександра Невського"
Архiтектура. З прийняттям християнства на Русi наприкiнцi X ст. почалося камяне будiвництво. Першi споруди були зведенi вiзантiйськими майстрами. У 989 р. в КиСФвi було закладено Десятинна церква Успiння Богородицi. На ii змiст була вiдпущена десята частина доходiв князiвськоi скарбницi. Це була грандiозна для сучасникiв споруда площею 900 кв. м, увiнчана 25 "верхами" - главами. РЗi зруйнували вiйська Батия у 1240 р.
У першiй половинi XI ст., В роки правлiння Ярослава Мудрого (ок.978 - 1055) у КиСФвi були побудованi 13-глави собор Киiвськоi Софii, (довжина - 37 м, ширина - 35 м, висота - 29 м), покликаний затвердити рiвнiсть Русi з ВiзантiСФю, i камянi Золотi ворота з надбрамною церквою Благовiщення.
Великоi досконалостi добилися росiйськi майстри в областi мозаiки i фрески, запозичивши iх з Вiзантii. Прекрасними зразками музичного мистецтва СФ iнтерСФри Софii Киiвськоi. Особливо вiдомого зображення Богоматерi Оранти (молиться). Кисть вiтчизняних майстрiв проглядаСФ у фрескового живопису КиСФва та Новгорода. Кияни, поряд зi строгими сюжетами зi Священного Писання на стiнах Софiйського Собору, зобразили сiмю Ярослава Мудрого, танцi, побутовi iени.
У серединi XI ст. грецькими ченцями АнтонiСФм i ФеодосiСФм Печерськими був заснований перший християнський монастир у КиСФвi - КиСФво-Печерська лавра. Поряд з Киiвським, вiдомий також РЖллiнський пiдземний монастир у Чернiговi. Серед новгородських будiвель XII ст. видiляються Собори АнтонiСФва i ЮрСФва монастирiв, князiвськi храми Нiколи на Ярославовом дворище i Спаса на Нередице, невелика вулична церква Петра i Павла на Сiнiчной горi.
У XII - XIII ст. храми, за рiдкiсним виключенням, були одноглавий, невеликих розмiрiв, багато прикрашеними скульптурними зображеннями. Виробилися i нацiональнi форми, композицii культових будiвель. Вiзантiйська хрестово-купольна система була переосмислена. Для храмiв стали характерними ступiнчаста яруснiсть споруди, "веж" верху за рахунок пiдйому голови вгору на особливому постаментi, членування фасадiв будiвель плоскими напiвколонами - пiлястрами, обнесення храмiв одноповерховими галереями, що використалися як усипальниць та мiiь загальних зборiв.
Живопис в XII - XIII ст. розвивалася за двома напрямками: iкона i фреска. РЖконописнi сюжети прийшли на Русь з Вiзантii: це тип богородних iкон та iкон Спасителя. Серед них видiляються iкони Богоматiр Розчулення i Богоматiр Путiвница.
На Русi iснувала багата усна народна творчiсть - фольклор: пiснi, приказки, байки, казки, загадки, заклинання. Улюбленими героями билин були РЖлля Муромець, Добриня Микитич, Альоша Попович, богатирi Святогор i Кирило Кожумяки.
Таким чином, можна сказати, що культура Киiвськоi Русi досягла високого рiвня розвитку i не поступалася культурi бiльшостi краiн РДвропи.
3. Украiнська культура XIV - першоi половини XVII ст.
У XIV ст. велика частина украiнських земель увiйшла до складу Великого князiвства Литовського. Украiна обСФднуСФться з Литвою в одну державу як рiвна з рiвною. Украiнськi, бiлоруськi та частково росiйськi землi становили 9 / 10 загальноi площi князiвства.
Населення украiнських земель не перешкоджало литовським князям, якi дотримувалися на захоплених землях правила: "Ми старовину не руйнуСФмо i нововведень не вводимо". Мiiевi росiйськi феодали зберегли своi володiння, а руськi землi - автономiю. Русичi займали в державi рiвне становище з литовцями; основою литовського судочинства стала "Руська правда". Росiйську (украiнську) мову отримав статус офiцiйного, яким велася офiцiйна документацiя, складання грамот i законiв, навчання у школах, вiдправлялася служба в церквi.
Культурнi традицii Киiвськоi Русi дали поштовх становленню освiтнiх i культурних процесiв у Литовському князiвствi.
Книгодрукування. Засновником книгодрукування в Росii та Украiнi став РЖван Федоров (1519 - 1583). Свою дiяльнiс