Украiнська дiаспора в краiнах Балканського регiону: iсторiя та сучаснiсть
Информация - История
Другие материалы по предмету История
? 2002 р. при фундацii тАЮМати-УкраiнатАЭ вiдкрито Украiнську недiльну школу (викладач А. Якiмова). За власними розвiдками В. Жукiвського, пiсля 1944 р. в Болгарii така школа створена вперше. Вiковi параметри учнiв вiд студентiв до осiб пенсiйного вiку. Заняття вiдвiдують не тiльки украiнцi, а й болгари, що обумовлюСФ спецiальний пiдхiд до викладання украiнськоi мови украiнськоi як iноземноi. Базовою методикою навчання СФ комунiкативна методика. Двiчi на рiк проводяться тестування. Навчальний процес включаСФ такi компоненти: мовознавчий, краiнознавчий, культурознавчий, iнформацiйний. Вiдсутнiсть примiщення i фiнансових можливостей не дозволяло органiзувати вивчення украiнськоi мови дiтьми шкiльного вiку. Це найболючiша проблема, бо за нею стоiть втрата звязку мiж поколiннями, прогалина у знаннях про украiнську цивiлiзацiю, вихiдцями з якоi СФ iхнi батьки. Але 14 лютого 2009 р. в Софii посольство та дiаспора вiдкрили украiнський клас (на територii посольства). "Украiнський клас тут це знакова подiя, i це стало можливим завдяки зусиллям як дiаспори, так i Мiнiстерства закордонних справ Украiни, - сказав посол Украiни Вiктор Кальник. Тепер необхiдно iнформацiю про це поширити, включно через рекламу, щоб сюди приходити всi, хто любить Украiну i хоче вивчати украiнську мову, культуру, традицii".
Викладати в украiнському класi буде дипломований фiлолог, вихованець Киiвського державного унiверситету iм. Тараса Шевченка украiнка Антонiна Якiмова (див. фото на стор. 13). У 2002 р. в Софii вона органiзувала Украiнську недiльну школу, яка працювала донедавна. Однак за браком примiщення та ряду обСФктивних причин ii довелося закрити. I ось панi Антонiна знову береться за улюблену справу. Наразi ii слухачами будуть дiти дипломатiв та украiнцiв, що мешкають в столицi.
Вперше 18 вересня 2006 р. Украiнська недiльна школа спiльно з фундацiСФю тАЮМати-УкраiнатАЭ та Посольством Украiни провели наукову конференцiю тАЮДрагоманiвськi студiiтАЭ, присвячену 165-рiччю вiд дня народження М. Драгоманова. Задум зробити ii щорiчною i нею починати навчальний рiк у недiльнiй школi учасники конференцii сприйняли схвально. У рамках конференцii постiйно дiятиме секцiя тАЮУкраiнська дiаспора у БолгарiiтАЭ.
До здобуткiв украiнськоi громади у четвертiй емiграцiйнiй хвилi можна вiднести:
-створення товариств та обСФднань;
-функцiонування приватного сайту тАЮУкраински вести / Болгарськi вiстiтАЭ;
-вiдкриття Украiнськоi недiльноi школи у Софii;
-можливiсть вивчення украiнськоi мови та набуття спецiальностi у Софiйському унiверситетi;
-плiдна спiвпраця з Посольством Украiни у Болгарii;
-iнтеграцiя у свiтове украiнство;
-спiвпраця з освiтнiми i науковими установами Украiни: Нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка, НДРЖУ МОН Украiни, РЖнститут дослiджень дiаспори.
До факторiв збереження етнонацiональноi iдентичностi у дiаспорi вiдносяться: родина, школа, церква, громадськi органiзацii, держава.
Щодо Болгарii, то, починаючи з третьоi хвилi украiнськоi емiграцii, родина не стала центром збереження етнонацiональноi iдентичностi. У родинах майже не спiлкувалися украiнською мовою, а в повсякденному вжитку користувалися болгарською та росiйською мовами, а iнодi тiльки болгарською.
Сьогоднi украiнську мову в Болгарii доречно вивчати як iноземну це реалii часу. Наприклад, болгари, якi навчалися в Украiнi, виявляють бажання навчати своiх дiтей в украiнських вузах. Украiнцi, що проживають у Болгарii, для подальшого навчання дiтей починають зупиняти свiй вибiр на украiнських вузах також. РЖ першi, i другi мають проблему зi знанням украiнськоi мови. Тому доцiльно пiднiмати питання про курси украiнськоi мови як iноземноi, якi давали б базовi знання з украiнськоi мови, достатнi для того, щоб навчатися в украiнських вузах. Було б добре, якби такi курси видавали вiдповiдний документ на пiдтвердження знання украiнськоi мови, визнаний украiнською державою, як це робиться в СФвропейських краiнах щодо iнших мов. Украiнцi не мають i своСФi церкви. Бiльшiсть вiдвiдуСФ болгарську. Громадськi органiзацii, що утворилися, не такi потужнi i на сьогоднiшнiй день ще не можуть повноцiнно виконувати мiсiю збереження етно-нацiональноi iдентичностi.
Члени клубу iнтернацiональноi дружби Мир i злагода, який плiдно працюСФ в нашiй школi протягом 11 рокiв, готовi сприяти забезпеченню пiдручниками, дитячою i художньою лiтературою, аудiо i вiдеозаписами недiльноi школи та мовних курсiв у Болгарii, як це неодноразово робили для украiнського земляцтва в Естонii. Наш клуб щорiчно проводить фестиваль РДвропейських держав, на якому команди-учасники на одному з конкурсiв мають висвiтлити стосунки Украiни з тiСФю чи iншою краiною i зокрема питання дiаспор в цих краiнах. Таким чином учнi отримують бiльш глибокi теоретичнi знання. Ми також здiйснюСФмо щороку обмiн учнями з багатьма школами Захiдноi РДвропи i готовi запропонувати листування i обмiн з Болгарською молоддю.
Багато учнiв нашоi школи вiдвiдали зi своiми родичами Болгарiю, вiдпочиваючи там. "iтку цього року я мав нагоду вперше потрапити до цiСФi краiни. Мiсто Албена дитячий табiр Бригантина вразили мене своСФю красою, дивовижними краСФвидами; синiм, прозорим морем (див. фото на стр. 14.). Я познайомився з болгарськими дiтьми та вихователями. Люди привiтнi, щирi, багато посмiхаються, дуже схожi на украiнцiв, тобто такi як ми i це мене приСФмно здивувало. Звичайно, я б хотiв ще потрапити до Болгарii i вiдвiдати мiсто Софiю.
РЖнтерес