Украiнська дiаспора в краiнах Балканського регiону: iсторiя та сучаснiсть
Информация - История
Другие материалы по предмету История
льному закладi вiд викладацькоi та науково-дослiдноi роботи до активноi участi в органiзацii унiверситетського навчання (навчальнi програми, створення каталогу для студентськоi бiблiотеки, участь в обговореннi проекту самоi бiблiотеки) та становленнi першого болгарського унiверситету.
Отже, iмя М. Драгоманова повязане з iсторiСФю першого болгарського унiверситету i з першими кроками сучасноi болгарськоi науки. У Софiйському унiверситетi вiн створив свою школу i пiдТСрунтя для нового порiвняльного методу, тодi зовсiм невiдомого болгарськiй науцi
Щодо другоi хвилi, то тут теж помiтнi переваги просвiтницькоi ролi украiнцiв завдяки iншому видатному украiнцевi М. Паращуку (18781963). Вiдомий украiнський скульптор, учень Огюста Родена, один з авторiв памятника Адаму Мiцкевичу у Львовi, М. Паращук прибуваСФ до Софii в кiнцi лiта 1921 р. як представник Мiжнародного Червоного Хреста. Обставини складаються так, що вiн залишаСФться в Софii до кiнця свого життя.
Внесок М. Паращука як митця у болгарську культуру безцiнний. Академiк, архiтектор Цолов вважаСФ, що вiн заклав основи архiтектурноi скульптури в Болгарii. Роботи його у Софii прикрашають фасади таких чудових споруд, як народна бiблiотека тАЮКирило i МефодiйтАЭ, ректорат Софiйського унiверситету та iншi. Вiн СФ автором зодiакального годинника у Болгарському нацiональному банку, його витвори можна побачити у фойСФ Вiйськовоi академii, у колишньому будинку профспiлок тАЮГеорги ДимитровтАЭ, у музичному театрi тАЮСтефан МакедонскитАЭ, у театрi тАЮЗад каналатАЭ.
М. Паращук СФ автором памятника М. Драгоманову у Софii. Його вважають одним з найвидатнiших портретистiв Болгарii. Мiст дружби тАЮРусе-ГюргевотАЭ на Дунаi привертаСФ увагу своiми порталами i головами орлiв, що прикрашають споруду по всiй довжинi. Це теж творiння митця. У Бургасi зачаровують його пластичнi прикраси на фасадi Торгово-промисловоi палати, у Варнi Будинку пошти. Роботи М. Паращука можна побачити у Провадii, Пернику, Сапаревiй банi, Кирджалi. Окрiм професiйноi дiяльностi, вiн придiляв багато часу громадським справам. У Софii, а також у мiстах Варна, Русе, Слiвен М. Паращук органiзовуСФ культурно-просвiтнi товариства тАЮГромадатАЭ, украiнськi бiблiотеки, читальнi, самодiяльнi хори та iншi колективи.
На початку буремного ХХ ст. у Софiйському унiверситетi працюють викладачi, украiнцi за походженням, якi роблять значний внесок у вивчення украiнсько-болгарських i болгарсько-украiнських звязкiв. Серед них такi вченi, як РЖ. Кондратенко, М. Попруженко, Д. Шелудько та iншi.
Якщо у першiй украiнськiй емiграцiйнiй хвилi домiнувала наука, на чолi якоi був М. Драгоманов, то у другiй мистецтво, у першу чергу в особi М. Паращука. Його заслуги перед болгарським народом вiдзначено посмертно орденом тАЮКирило i МефодiйтАЭ першого ступеня. Окрiм М. Паращука, в цей же час у Софii працювали iншi украiнськi художники: М. Ростовцев художник, викладач Художньоi академii, РД. Ващенко художник Кооперативного театру, В. Лазаркевич художник-iлюстратор, М. Малецький реставратор.
Третя украiнська емiграцiйна хвиля у Болгарii отримала назву тАЮшлюбноiтАЭ, тому що, у своiй бiльшостi, громадяни Украiни прибули сюди пiсля одруження з болгарськими громадянами, якi працювали або навчалися в украiнських вузах. Перша особливiсть ii та, що переважно в нiй знову була iнтелiгенцiя, а друга мовою мiжнацiонального спiлкування була росiйська, що вiдповiдало духовi того часу. Заради справедливостi потрiбно зазначити, що украiнський дух у Болгарii у цьому промiжку часу пiдтримували, перш за все, болгарськi вченi, письменники, перекладачi, що, у свою чергу, заслуговуСФ спецiального дослiдження.
Четверта украiнська емiграцiйна хвиля у Болгарii маСФ той самий вiдтiнок, що i третя, тАЮшлюбнийтАЭ. Внаслiдок економiчних i полiтичних причин Болгарiя не стала привабливою дестинацiСФю для заробiтчан з Украiни, тому, якщо такi факти i мають мiiе, вони не носять такого масового характеру, як у Грецii, РЖталii чи РЖспанii та в iнших СФвропейських краiнах. У вищих навчальних закладах Болгарii навчаються студенти й аспiранти з Украiни. Здебiльшого це украiнцi болгарського походження, стипендiати болгарського уряду. На перiод четвертоi емiграцiйноi хвилi припадаСФ вiдкриття у травнi 1993 р. Посольства Украiни у Софii. РЖз серпня 1994 р. по квiтень 2001р. в Болгарii виходила приватна двомовна газета тАЮУкрайна престАЭ (видавець В. Жукiвський, журналiст, що проживаСФ у Софii з 1978 р.), яка разом з офiцiйним щомiсячним бюлетенем тАЮУкраiнатАЭ, котрий видавало посольство з 1993 р. по 1997 р., iнформувала украiнську громаду Болгарii про подii в Украiнi. Зараз СФдиним виданням, яке iнформуСФ про Украiну та дiаспору, СФ приватний сайт тАЮУкраински вести/Болгарськi вiстiтАЭ (
У 1996 р. на факультетi словянських фiлологiй Софiйського унiверситету було вiдкрито украiнське вiддiлення. В цей же час вiдбуваСФться визрiвання й творення украiнських громад у Болгарii. Так, у 1999 р. у Софii створюСФться украiнсько-болгарська фундацiя тАЮМати-УкраiнатАЭ. Украiнськi обСФднання реСФструються у Варнi, Бургасi, Добричi, Сiлiстрi. Проте вони не охопили ще всiх украiнцiв, що проживають у Болгарii. Тiльки фундацiя тАЮМати-УкраiнатАЭ СФ членом РДвропейського конгресу украiнцiв i готуСФться стати членом Свiтового конгресу украiнцiв. Вiце-президент фундацii О. Коцева i секретар В. Жукiвський багато працюють у цьому контекстi. Наприкiнцi 2000 року Софiю вiдвiдав голова Свiтового конгресу украiнцiв Аскольд Лозинський.