Украiнська держава Павла Скоропадського. Гетьманський переворот
Информация - История
Другие материалы по предмету История
?адi й за Центральноi Ради. Гетьманський уряд в основному складався з квалiфiкованих спецiалiстiв. До нього потрапило й кiлька фахiвцiв з розформованого кабiнету мiнiстрiв Центральноi Ради. Незважаючи на вiйськовий стан Украiни, ii господарську катастрофу новий уряд одразу ж включився в активну державотворчу дiяльнiсть.
Внутрiшня полiтика
В Украiнськiй державi поряд з авторитарними формами правлiння спiвiснувало немало республiканських елементiв управлiння. Як уже зазначалось, в руках Скоропадського зосереджувалась вся верховна влада, однак у перспективi повноваження гетьмана мав обмежити законодавчий орган сейм Украiни. Найвищою державною iнстанцiСФю став Державний сенат. Для швидкого впорядкування мiiевоi адмiнiстрацii уряд вiдродив багаторiчну росiйську схему територiально-адмiнiстративного устрою, лише посади губернаторiв i справникiв було замiнено вiдповiдно на посади губернських i повiтових старост. Киiв, Одесу, Миколаiв як стратегiчнi центри видiлено в окремi адмiнiстративнi одиницi "градоначальства" на чолi зi статичним i мiським отаманами. Мiську i повiтову мiлiцiю перетворено в державну варту. Перевибори до органiв мiiевого самоврядування були здiйсненi на пiдставi майнового цензу. До того ж сi а рости мали право розпускати мiiевi виборнi органи.
Спроби Скоропадського вiдновити помiщицькi маСФтностi, а також жорстокi нiмецькi реквiзицii спричинили масовi селянськi повстання, особливо на Киiвщинi. Зокрема "грiзну силу" становив 15-тиснчннй РЖагiн Шинкаря, на базi якого червоноармiйськi командири невдовзi сформували Таращанську дивiзiю (до неi входили полки Богуна, Залiзняка, ТРонти i Трясила). На Катеринославщинi анти гетьманське повстання пiдняв 29-рiчний анархiст Нестор Махно, збройнi сили якого обСФднували понад 10 тис. бiйцiв. Успiшно вели повстансько-партизанську боротьбу проти РЖнтервентiв загони 22-рiчного прапорщика царськоi армii Юрiя Тютюнника. Активно дiяли й бiльшовики. Пiд iх впливом посилилась страйкова боротьба робiтникiв, вiдбулася низка селянських виступiв. Про все цe не мiг не знати Скоропадський, полiтичний авторитет якого дещо пiдупав. Тому пiд натиском украiнськоi громадськостi Гетьмана i розпочав кардинальнi господарськi реформи i суспiльно значущi заходи.
За доби Гетьманату вдосконалено грошову систему (запроваджено гривню), засновано низку украiнських банкiв, вiдремонтовано значну частину залiзничного полотна i мостiв, реорганiзовано i змiцнене державний флот. Посилено диiиплiну на виробництвi (при цьому скасовано 8-годинний робочий день).
Чималих успiхiв досягнуто в галузi культури та освiти: було вiдкрито понад 150 украiнських гiмназiй; створено державнi у краiна i унiверситети у КиСФвi i Камянцi-Подiльському; засновано у КиСФвi Державний украiнський архiв, Нацiональну галерею мистецтв, Украiнський iсторичний музей, Украiнський театр драми РЖ опери. Украiнську нацiональну бiблiотеку. 14 листопада 1918 р. вiдбулося урочисте вiдкриття Украiнськоi Академii* Наук. На президента гетьман запросив свою недавню "жертву" Михайла Грушевського, однак той вiдмовився. Цю посаду обiйняв вiдомий природознавець 55-рiчний професор хiмii Володимир Вернадський. На Церковному соборi у КиСФвi 20 червня 11 липня 1918 р. утворено Украiнську автокефальну православну церкву на чолi з митрополитом Василем Липкiвським.
Розпочато формування регулярноi армii. З полонених в Австрii украiнцiв у червнi у Володимирi закiнчилось формування дивiзii сiрожупанникiв (чотири пiхотнi полки, гарматний полк i технiчна сотня). Дивiзiя дислокувалась головно в районi Стародуба Конотопа, тобто неподалiк росiйського кордону. У серпнi у Бiлiй Церквi вiдновлено окремий загiн сiчових стрiльцiв (46 старшин, 816 пiлстаршин i стрiльцiв) пiд командуванням полковника РДвгена Коновальця i начальника булави (штабу) пiдполковника Андрiя Мельника. У лнпнi-жовтнi 1918 р. було набрано 5 тис. юнакiв до Сердюцькоi дивiзii (чотири пiхотнi полки, кiнний лубенський полк, гарматний i автопанцерний дивiзiон, технiчна сотня). Чимала увага придiлялась подальшiй органiзацii козацтва, з якого гетьман пропонував створити привiлейований напiввiйськовий стан. Однак цю акцiю вороже зустрiло незаможне селянство.
Усього ж за короткий час гетьман сформував 60-тисячну регулярну армiю. До весни 1919 р. ii чисельнiсть мала бути доведена до 300 тис. Субсидiювались кошти й на розбудову вiйськових портiв в Одесi, МиколаСФвi, Севастополi, Марiуполi, до оснащення старих кораблiв. У липнi 1918 р. Мiнiстерство морських справ ухвалило закони про унiформу й вiйськовi прапори украiнського флоту.
Отже, гетьман зробив немало, щоб "Украiнi швидше позбутись анархii i стати на ноги". Згодом у мемуарах вiн так зрезюмував своi дii: "Моя програма була проста: створити здiбний до державноi працi сильний уряд, вiдбудувати армiю i адмiнiстративний апарат, яких в той час фактично не iснувало, i за iх помiччю вiдбудувати порядок, опертий на правi; провести необхiднi полiтичнi i соцiальнi реформи. Полiтичну реформу я уявляв собi так: нi диктатура вищою класу, нi диктатура пролетарiату, а рiвномiрна участь всiх класiв су спiл iства в полiтичному життi краю. Соцiальнi реформи я хотiв проводити в напрямку збiльшення числа самостiйних господарств коштом зменшення обширу найбiльших маСФткiв. Я бачив, що соцiалiстичнi iдеi чужi народнiй масi, що iх держиться тiльки невелика купка одiрваноi вiд народу РЖнтелiгенцii. Я ясно собi усвiдомлював, що со