Украiна пiд владою Лiтви i Польщi

Информация - История

Другие материалы по предмету История

?ертi Вiтовта, коли на князiвський трон у Литвi сiв Свидригайло, Ягайло з великим польським вiйськом рушив у 1431 р. на Волинь. Чергове польсько-литовське протистояння закiнчилося перемирям, за яким захiдне Подiлля вiдходило до Польщi, а схiдне залишалося пiд контролем Литви.

Отже, важливо зазначити, що завоювання украiнських земель супроводжувалося активною полонiзацiСФю: у Галичинi було утворено три воСФводства Руське, БСФлзьке та Подiльське. З 1434 р. в руських провiнцiях було запроваджено польське право, навязано польський адмiнiстративний апарат, створено шляхетське самоуправлiння.

4. Соцiально-економiчний розвиток Украiни у другiй половинi XIV серединi XVI ст.

Виходячи з того, що дана проблема не СФ складною, ми радимо студентам пiдготуватися за таким планом:

стан сiльського господарства та розвиток землеробства;

розвиток ремесла та торгiвлi;

зростання великого феодального землеволодiння та основнi його джерела;

сiльська община та широкомасштабний наступ феодалiв на ii територiю та права;

змiни у формах органiзацii працi та перехiд до панщинно-фiльваркового господарства.

активне формування становоi органiзацii украiнського суспiльства;

процес оформлення шляхти в привiлейований стан;

занепад авторитету православного духовенства та активне його витiснення католицьким;

видiлення в окрему соцiальну верству мiщанства та його неоднорiднiсть;

цехова органiзацiя украiнських мiст та поширення в Украiнi Магдебурзького права;

основнi категорii феодально залежних селян (чиншовi або данники, тяглi, службовi);

процес закрiпачення украiнського селянства (Литовськi статути 1529, 1566, 1588 рр., Устав на волоки 1557 р., артикули Генрiха Валуа 1573 р.

формування новоi соцiальноi верстви украiнського козацтва.

5. Причини виникнення украiнського козацтва. Основнi категорii козакiв

Розглядаючи це питання, необхiдно зазначити, що термiн козак вперше згадуСФться у Початковiй монгольськiй хронiцi (1240 р.). У перекладi з тюркських мов вiн означаСФ одинокий, схильний до завоювання, вiльна людина. Пiзнiше у XIV ст. цей термiн зустрiчаСФться у словнику половецькоi мови (1303 р.) та в додатку до грецького збiрника житiй святих Синаксаря (вжився у значеннi вартовий, розбiйник). У розумiннi вiльна людина, незалежна вiд феодала й уряду, це слово закрiпилося в Украiнi.

Студенти повиннi знати, що основними причинами утворення козацтва були тi соцiально-полiтичнi умови, якi склалися на украiнських землях у другiй половинi ХV-ХVРЖ ст., коли Литва i Польща все бiльше обмежували автономiю цих земель аж до лiквiдацii iхнього самоврядування. Ось цi умови:

соцiальнi посилення феодальноi експлуатацii украiнського населення з боку магнатiв, шляхти, оформлення крiпосноi залежностi селянина вiд феодала;

економiчнi нестача власноi орноi землi, народна колонiзацiя вiльних земель Поднiпровя та Дикого поля (степiв поза Днiпровськими порогами);

полiтичнi цiлеспрямована полiтика польськоi прикордонноi адмiнiстрацii поставити козацтво на службу для охорони пiвденних рубежiв вiд татарськоi небезпеки;

нацiонально-стратегiчнi полiтика колонiзацii украiнського населення та наступ католицькоi церкви на права православноi.

Доцiльно сказати, що джерелом, з якого формувалося козацтво, було мiiеве поднiпровське населення, що проживало на територii Пiвденноi Украiни i Середнього Поднiпровя, i втiкачi переважно селяни, iз Захiдноi i Пiвденноi Украiни, якi рятуючись вiд покрiпачення, масами втiкали в цi вiльнi мiiя.

Козаки проживали на хуторах i в мiстах Корсунь, Канiв, Черкаси, Чигирин. Основними заняттями козакiв були полювання, рибальство, бджiльництво, скотарство, згодом i землеробство.

Треба визначити, що козацтво як соцiальна верства не було однорiдним: запорiзьке (низове) козацтво козаки, якi проживали в пониззi Днiпра в межах вiйськово-полiтичноi органiзацii Запорiзькоi Сiчi; реСФстрове козацтво заможнi, привiлейованi козаки, якi перебували на державнiй службi в Речi Посполитiй; нереСФстрове козацтво, яке виникло внаслiдок самовiльного покозачення i не маючи офiцiйно визначеного статусу, вело козацький спосiб життя у прикордонних районах.

Таким чином, протягом XVXVI ст. у суспiльствi сформувалася нова соцiальна верства козацтво, яка виникла як опозицiя, як виклик iснуючiй системi, як нова елiта, що небезпiдставно претендувала на роль полiтичного лiдера i владу.

6. Понятiйний апарат

Васал (лат. vascus слуга) феодал (у середньовiчнiй Захiднiй РДвропi), який одержував земельне володiння вiд могутнiшого феодала-сеньйора i був залежним вiд нього.

Васальна залежнiсть форма пiдлеглостi нижчого соцiального стану стосовно вищого, пiдкореноi краiни щодо краiни-завойовницi.

Городовi козаки частина украiнського козацтва, яке проживало не на Сiчi, а у волостях або мiстах землях, що були пiд владою мiiевоi адмiнiстрацii Великого князiвства Литовського. Назва козацького стану у XVII XVIII ст., до якого належали особи, внесенi до козацьких спискiв (компутiв).

Експансiя (лат. expansio розширення, розповсюдження) розширення сфери впливу держав, громадських груп, органiзацiй, здiйснюване насильницькими або iншими подiбними засобами.

Литовський статут кодекс середньовiч