Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
ижується продуктивність, уповільнюється ріст молодняку. Високу продуктивність птиці можна підтримувати, лише збалансувавши раціони за амінокислотним складом. Для птиці незамінними є такі амінокислоти: метіонін, лізин, гістидин, цистін, триптофан, аргінін лейцин, ізолейцин, фенілаланін, треонін, валін, а для молодняку - ще й гліцин. При регулюванні амінокислотного складу кормів для птиці необхідно знати її потребу в амінокислотах і амінокислотний склад кормів.
Експерименти останніх років показали, що не можна очікувати високих показників продуктивності птиці, якщо вона не одержує з кормом однієї або декількох незамінних амінокислот.
Недостатність окремих незамінних амінокислот звичайно приводить до тих же наслідків, що й білкова недостатність. Крім того, можлива поява додаткових симптомів, характерних для певних амінокислот. Наприклад, недолік лізина викликає дегенерацію пера на крилах молодняку. Дерматит з утворенням подушечок на ногах у молодняку птиці спостерігали при недоліку метіоніну.
Птиці, як правило, бракує метіоніну. Він є моноамінокарбоновою сірковмісною амінокислотою, що має метильну групу (-СН3), здатну в процесі обміну речовин звязуватися з іншими зєднаннями.
При недоліку метіоніну різко порушується процес заміни пера й пуху, тому що метіонін і цистін необхідний для формування цих шкірних утворень. Потрібно відзначити, що введення в раціон лецитину й холіну запобігає відкладенню жиру в печінці й сприяє видаленню з її відкладеного жиру, але порушення шкірного покриву залишаються. Роль метіоніну полягає в тому, що він є донором метильних груп, здатних брати участь в утворенні багатьох зєднань.
Цистін відіграє істотну роль у вуглеводному обміні, в окислювально-відновних процесах, обміні жовчних кислот, сприяє утворенню речовин, що знежирюють отрути вмісту кишечника. По даним деяких авторів, цистін є важливим структурним елементом білків, що входять до складу опорних і захисних тканин.
Спеціальними експериментами доведено, що такі амінокислоти, як метіонін, лізин, триптофан, ізолейцин і валін відіграють головну роль у споживанні корму. Тому існує кореляція між вмістом вільних амінокислот у крові, вмістом їх у раціоні і яєчній продуктивності.
Незамінними амінокислотами найбільш багаті корми тваринного походження, тому вони вважаються більше повноцінними в порівнянні з рослинними. Наприклад, при 16% протеїну в раціоні, з 6% корму тваринного походження, забезпечується потреба курей у всіх незамінних амінокислотах. Незначний дефіцит цистіну покривається метіоніном.
У комбікормах без компонентів тваринного походження й ферментних препаратів норми лізину, метіоніну й цистіну, а також обмінної енергії повинні бути збільшені на 10-15% у порівнянні з існуючими нормами.
Добова потреба в лізині становить приблизно 0,82 г і регулюється витратою корму (0,78% при споживанні комбікорму 105 г з поступовим зниженням до 0,66% - при 125 г/гол у добу). На тлі надлишку в раціонах лізину в організмі птиці розвивається дефіцит аргініну, порушуються обмінні процеси.
Норми добової потреби в незамінних амінокислотах залежать від рівнів продуктивності птиці. Так, при яйценосності 90% і вище потреби в лізині доходить до 0,90 г, а метіоніну із цистіном до 0,74 г/гол у добу; при яйценосності 80-90% відповідно 0,79 і 0,68 г/гол у добу. Якщо яйценосність 80-85%, то потреба в лізині знижується до 0,75 г, а сірковмісних амінокислот до 0,64 г/гол у добу.
При недоліку однієї з амінокислот, що лімітують, продуктивність дорослої птиці й швидкість росту молодняку визначають саме цією амінокислотою, а не загальним рівнем протеїну в раціоні, при підвищенні якого вона росте, а при зниженні, навпаки, знижується. Поправлення в норми амінокислотного живлення вносять за такою формулою: Х=А х В: С, де Х кількість амінокислоти при підвищеному або зниженому в порівнянні з нормами рівнем протеїну в раціоні, %; А фактичний рівень протеїну в раціоні, В кількість амінокислоти відповідно до норм, %; С рівень протеїну відповідно до норм, %.
Балансування амінокислотного складу раціону рекомендується проводити такими способами: 1) збільшенням кількості основного білкового корму до необхідного рівня; 2) підбором і комбінуванням корму з урахуванням амінокислотного складу; 3) додаванням незамінних амінокислот.
Донедавна при організації годівлі птиці основна увага приділялась білковому живленню. У той же час недолік у раціонах обмінної енергії часто буває причиною низької продуктивності птиці в порівнянні з дефіцитом амінокислот, вітамінів, макро- і мікроелементів. Чим більша концентрація енергії в кормі, тим менше його споживає птиця. Отже, вміст обмінної енергії в раціонах є основним чинником, що визначає витрату кормів. Тому енергетичному живленню птиці потрібно надавати не менше значення, чим білковому.
Перетравлення корму - лише перший етап його взаємодії з живим організмом, тому оцінка кормів за даними про їх перетравність буде недостатньою. Доповнюють її оцінкою кормів по так званій загальній поживності, під якою розуміють сумарну корисну дію поживних речовин, які є у кормі. Потрібно мати на увазі, що загальна поживність відображає лише енергетичну цінність корму, тому в цей час вона заміняється поняттям енергетична поживність корму.
Проектом ДОСТу за одиницю енергетичної поживності прийнято 10 МДж обмінної енергії.
Здатність корму забезпечувати організм енергією має дуже важливе значення для характеристики його поживної цінності. Енергі?/p>