Удосконалення технології виробництва харчових яєць шляхом введення у кормосуміш ферментних препаратів
Дипломная работа - Сельское хозяйство
Другие дипломы по предмету Сельское хозяйство
?повідно збільшується кількість вологих екскрементів. Для підвищення перетравності поживних речовин у раціонах курей-несучок потрібні ферментні препарати, тому що завдяки їхній дії ефективніше використовуються місцеві дешеві зернові культури, збільшується яєчна продуктивність.
За останні десять років на вітчизняному ринку зявилося більше 20 видів ферментних комплексів імпортного й вітчизняного виробництва.
У звязку із цим перед зоотехнічними службами встала проблема підбору для таких інгредієнтів ефективно діючих ферментних препаратів, здатних поліпшити перетравність некрохмалистих полісахаридів, а також клітковини, яка присутня у зерні. Наприклад, птахівниками Білорусії широко використовуються бактриальні ферменти Белфид Б и Белфид Бета [10].
Аналіз літературних даних, досвід закордонних учених свідчать, що ефективність ферментних добавок прямо залежить від їх відповідності зерновій основі раціону.
Дадашко В і Кузнєцова Т. проводили оцінку ферментних препаратів мікробіологічного походження Фекорд. Досліди проводили на фоні комбікормів з різною зерновою основою, але вирівняних по обмінній енергії, основним поживним та мінеральни речовинам, незамінним амінокислотам і вітамінам.
Випробування були проведені на курах з 26- до 52-тижневого віку, по 80 голів у групі. В якості основного раціону вони отримували кукурудзяно-ячмінно-пшеничний, ячмінний, ячмінно-пшеничний чи пшеничний комбікорм. У першому досліді у основний раціон курей 2, 4 та 6-ої груп додатково вносили в кількості 1 л/т відповідно Фекорд Я, Фекорд ЯП та Фекорд П. Контрольною групою були 1, 3 та 5 групи птиці.
В другому досліді курам чотирьох груп до основного раціону додавали з розрахунку 1 л/т корму ферментну композицію Фекорд У4, паралельні групи були контрольними.
Отримані результати свідчать про те, що комбікорми з різною зерновою основою без добавки ферментів по впливу на яйценосність курей, інтенсивність яйцекладки, масу яєць та вихід яйцемаси на несучку були ідентичні. В той же час витрати корму на виробництво 1000 яєць у курей, які отримували комбікорм з ячмінною основою, були максимальні.
Зниження затрат корму та його низька собівартість в контрольній групі, яка отримувала пшеничний раціон, забезпечували найбільший прибуток і підвищення рентабельності виробництва яєць у зрівнянні з групами, де використовували комбікорми з ячмінною та ячмінно-пшеничною основою.
Введення мультиензимних композицій Фекорд Я, -ЯП, -П в ячмінні, ячмінно-пшеничні та пшеничні комбікорми підвищило яйценосність курей, інтенсивність яйцекладки, збереженість поголівя. збільшилась середня маса яєць та вихід яйцемаси на несучку у зрівнянні з групами, які отримували аналогічні комбікорми без додавання ензимів. Витрати кормів на виробництво яєць скоротилися завдяки підвищенню перетравності поживних та засвоюваності мінеральних речовин [6].
Повних даних про комплексне застосування ферментів, пробіотиків і кормових антибіотиків немає. Ферменті препарати виготовляються з вузькоспеціалізованих штамів мікроорганізмів (грибів та бактерій), які виробляють травні ферменти, які не синтезуються організмом птиці, але вкрай необхідні при згодовуванні кормів з підвищеним вмістом клітковини та некрохмальних полісахаридів. В умовах виробництва виникають нерідкі випадки згодовування птиці слаботоксичних комбікормів, негативний вплив яких може або слабшати під дією біологічно активних добавок, або підсилюватись.
Кормові антибіотики, на відміну від лікувальних препаратів, використовують головним чином в кормах та кишечнику тварин і птиці, завдяки чому підвищується їх продуктивність.
Застосування ферментних препаратів, як і антибіотиків, потребує обгунтованого підходу до їх дозування та спектру ферментативної активності.
Околелова Т. і Гейнель В. проводили ряд дослідів по визначенню ефективності застосування ферменту ксибетен ксил з кормовим антибіотиком флавоміцитином, пробіотиком і антибіотиком у різних комбікормах [18].
Птиці згодовували якісні й слаботоксичні комбікорми зі зниженою енергією - 10 ккал/100 г.
У період досліду вивчали основні зоотехнічні показники, а також перетравність і використання поживних речовин корму, для зниження якості комбікорму включали 20% токсичної кукурудзи.
У птиці, якій згодовували основний раціон, збалансований по поживності, зі зниженою енергією + 75 г/т ксибетена + 1 кг/т пробіотика, підвищувалась жива маса в порівнянні з контрольною групою на 6-7%, її середньодобовий приріст був на рівні 53-53,5 г.
Витрати корму на 1 кг приросту в цих групах у порівнянні з контролем знижувався на 9,4-10%, збереженість поголівя становило 100%, що підвищило контроль майже на 3%. Ефект від комплексного застосування ферменту із пробіотиком і ферменту з кормовим антибіотиком був практично однаковим. Комплексне застосування кормового антибіотика, ферменту й пробіотика не сприяло подальшому поліпшенню показників.
Використання досліджуваних добавок на слаботоксичих комбікормах зі зниженою енергією (основний раціон, що складається з токсичного комбікорму, збалансований по поживності, зі зниженою енергією + 75 г/т ксибетена + 1 кг/т пробіотика й такий же раціон, тільки + 65 г/т антибіотика) підвищувало збереженість поголівя на 10-12%. Кращі результати отримані при добавці ферменту в комплексі з кормовим антибіотиком.
Перетравність протеїну й клітковини з біологічно активними речовинами підвищува?/p>