Удосконалення механізму оподаткування юридичних осіб у сучасних умовах
Дипломная работа - Экономика
Другие дипломы по предмету Экономика
обливо торгівлі сільгосппродуктами як в метрополії, так і в заморських територіях.
Головне ж полягало в тому, що уряд Франції проводив активну інвестиційну політику, спрямовану на структурну перебудову виробництва. Частка інвестицій до ВВП становила, наприклад, у 1952 р.- 16,8, у 1956 р. -17,9%, у 1957 р.- 19,4%, 1958 р. - 18,7%. 72% загальної суми інвестицій було спрямовано на оновлення основного капіталу. Із виробничих інвестицій 90 % спрямовувалося на виробництво засобів виробництва. Із загальної суми інвестицій одна третина була державними, дві третини - приватними.
Можна стверджувати, що всі основні цілі плану були досягнуті. Замість очікуваних 25 % ВВП зріс на 28 %, промислове виробництво замість очікуваних 25-30 % збільшилося на 45%. Виправдано припустити, що податок на додану вартість став одним із факторів збільшення доходів державного бюджету Франції, сприяв зміні структури промислового виробництва Франції в напрямі зростання частки технічно передових галузей, їхній інтеграції в європейську економіку.
Враховуючи досвід Франції інші країни поступово переходили до впровадження ПДВ, увязуючи величину стандартної ставки, наявність диференційованих ставок не лише з загальними умовами господарства, але й з відмінностями між галузями. Першою після Франції у 1960 р. ПДВ впровадила Мексика при стандартній ставці 10%. В Європі у 1967 р. впровадила ПДВ Данія теж при ставці 10%. У 1968 р. він був впроваджений у ФРН при стандартній ставці 10,0%, у 1969 р. в Швеції 11%; у 1973 р. в Італії - 12%, у 1989 р. в Швейцарії - 6,5%, у 1991 р. в Канаді - 7%, у 1995 р. в Японії при єдиній ставці 3%. Як бачимо, рівень стандартних ставок за межами ЄС досить диференційований, в країнах ЄС він уніфікується. Окрім того, у більшості країн є декілька ставок, що диференційовані по галузях.
Проте не лише величини ставок відіграли роль в успішному впровадженні ПДВ. Досвід Франції, як і інших країн ЄС, свідчить, що впровадження ПДВ давало позитивні наслідки:
- в умовах економічного піднесення;
- в умовах стабільності цін, або низької інфляції. У Франції в період впровадження ПДВ держава регулювала 30% цін у приватному секторі та всі ціни на продукцію, вироблену в державному секторі. При цьому у 1952, 1956, 1957, 1963 рр. уряд переходив до режиму блокування цін. Лібералізація цін була здійснена лише з весни 1960 р.;
- коли під жорстким контролем французької держави перебувала фінансово-кредитна система країни;
Негативні ефекти ПДВ, що відчутно проявилися в Україні, виходячи з вказаного, були зумовлені тим, що ПДВ розцінювався лише як засіб фіскальної політики без врахування його впливів на інші економічні змінні в умовах винятково складного господарського механізму. Не випадково деякі українські дослідники важливим фактором розвитку гіперінфляції розглядали саме впровадження чинної податкової системи і, зокрема, ПДВ.
Проголошені наміри переходу України до інноваційної моделі розвитку повинні передбачати активне і цілеспрямоване використання податкової системи, в тому числі вдосконалення стягнення ПДВ, виходячи з вимог, що ставляться до сучасної структури економіки.
Відносно норм існуючого Закону України “Про податок на додану вартість” [7] в проекті Податкового Кодексу [31] пропонуються наступні принципові новації - ставки податку встановлюються від бази оподаткування у таких розмірах:
а) 17 процентів, з яких 15 процентів - для формування доходів бюджету та 2 проценти - для формування бюджету розвитку;
б) нульова ставка.
Зауважимо, що ставки податку на додану вартість становлять: у Данії 25 відсотків, Австрії та Росії 20, Бельгії 19, Франції 18,6, Великобританії 17,5 відсотка. Таким чином, ставка податку на додану вартість у розмірі 17 відсотків, запропонована урядом у проекті Кодексу, також одна з найнижчих у Європі.
3.3.2 Напрямки реформування податку на прибуток
Відносно норм існуючого Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” [1] в проекті Податкового Кодексу [32] пропонуються наступні принципові відмінності та новації:
1. Зменшено суттєво розмір ставки податку та податковий період, який
замість кварталу встановлений річним:
Прибуток платника податку оподатковується за ставкою 20 процентів до обєкта оподаткування ( в 2005 рівень податку 25 %).
Податковий період - звітний (податковий) рік. Цей період, розпочинається 1 січня поточного року і закінчується 31 грудня поточного року.
2. Впроваджені міжнародні норми дат збільшення валових доходів та валових витрат, при цьому валові доходи враховуються за методом нарахування, а валові витрати тільки за період врахування отриманих валових доходів:
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
З метою забезпечення наповнення доходної частини бюджету постає питання поліпшення системи адміністрування податків, що передбачає постійний контроль за своєчасністю та повнотою їх сплати субєктами господарювання. Основним джерелом наповнення бюджету повинна стати добровільна сплата, а основною функцією податкових органів моніторинг цього процесу.
Взаємовідносини між органами державної податкової служби та платниками податків мають розвиватися у напрямі налагодження партнерства та зменшення втручання у господарську діяльність останніх. При цьому організація роботи органів державної податкової служби ґрунтується на таких принципах:
- неупереджене ставлення до платників податків та забезпечення максимального рівня сервісу під час їх обслуговування;
- максимальна автоматизація процесів адміністрування пода