Угорщина
Информация - География
Другие материалы по предмету География
МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ
Хмельницький нацiональний унiверситет
Реферат на тему:
Угорщина
2009
План
- Основнi вiдомостi та економiчна оцiнка природного потенцiалу Угорщини
- Демографiчний потенцiал Угорщини
- Загальна характеристика економiки Угорщини
- Фiнансово-кредитна системи Угорщини
- Вiдносини Угорщини з Украiною
1. Основнi вiдомостi та економiчна оцiнка природного потенцiалу Угорщини
Офiцiйна назва Угорська Республiка.
Географiчне розташування знаходиться у Центральнiй РДвропi (мiж 45,48 та 48,35 градусами пiвнiчноi широти i 16,05 та 22,58 градусами схiдноi довготи). МежуСФ з Украiною (спiльний кордон 103км), РумунiСФю (443км), СербiСФю та ЧорногорiСФю (151км), ХорватiСФю (329км), СловенiСФю (102км), АвстрiСФю (366км), Словаччиною (515км).
Площа територii 93,03 тис. кв. км (109 мiiе у свiтi).
Адмiнiстративний подiл 19 областей. Будапешт маСФ особливий статус.
Чисельнiсть населення 10,196 млн. мешканцiв (80 мiiе у свiтi).
Столиця Будапешт (1,739 млн. мешканцiв).
РЖншi великi мiста: Дебрецен (208,9 тис. мешканцiв), Мiшкольц (181,2 тис.),
Сегед (171,6 тис.), ПСФч (163,1 тис.), Дьйор (133,1 тис.).
Державна мова угорська.
Грошова одиниця форинт (1 форинт = 100 фiллерам).
Релiгiя католицизм.
Членство у мiжнародних органiзацiях ООН, ОБСРД, НАТО (з 12 березня 1999 року), РРД, МВФ, МБРР, СОТ, Органiзацiя економiчного спiвробiтництва i розвитку, Мiжнародне енергетичне агентство та iншi. З 1 травня 2004 року являСФться повноправним членом РДС.
Угорська Республiка держава в Центральнiй РДвропi.
Угорщина парламентська республiка. З 20 серпня 1949р. По 18 жовтня 1989р. Угорська Народна Республiка. ДiСФ конституцiя вiд 18 серпня 1949р. Основний закон Угорськоi держави зi змiнами вiд 19 квiтня 1972 року, грудня 1983 року, 18 жовтня 1989 року i 17 квiтня 2002 року.
Площа краiни 93,03 тис. кв. км., що складаСФ один вiдсоток вiд загальноi площi РДвропи. Угорщина межуСФ на пiвночi з Словаччиною, АвстрiСФю, на сходi з Украiною та РумунiСФю, на пiвднi з РумунiСФю, СербiСФю та ХорватiСФю, на заходi з АвстрiСФю. Найбiльша протяжнiсть територii республiки з пiвночi на пiвдень 268км, зi сходу на захiд 528км.
РельСФф
Угорщина розташована в центральнiй частинi РДвропи, в Карпатському басейнi, обмежена вiдрогами Альп, Карпат та Дiнар. Краiна займаСФ пiвнiчну частину Середньодунайськоi рiвнини. Двi третини територii займаСФ низовина, висота якоi не досягаСФ 200м над рiвнем моря. Науковцi видiляють в Угорщинi шiсть крупних рельСФфiв. Альфьольд (Велика Середньодунайська низовина) знаходиться у середнiй та схiднiй частинах Угорщини. РЗi плоска поверхня в межирiччi Тиси i Дунаю i на пiвнiчному сходi маСФ висоту 150200м, а в iнших районах близько 100м. Низовина СФ найбiльшою в краiнi i займаСФ приблизно половину усiСФi територii. Центральна частина Кiшальфьольду (Малоi Середньодунайськоi низовини) захiдних ворiт утворюСФ конусоподiбну рiвнину, яка виникла завдяки велетенським наносам Дунаю. З пiвденноi частини, з краiв, вона зруйнувалася пiд впливами вiтрiв, води та iнших рiзноманiтних геологiчних процесiв. Кiшальфьольд маСФ висоту 120180м, i належить Угорщинi тiльки своСФю пiвденною частиною. На заходi. вона обмежена передгiрями Альп, висотою 500800м.
Внутрiшнi води
Угорщина розташована на водозбiрнiй площинi Дунаю. Проточнi води з навколишнiх гiр стiкають в Альфьольд найнижчу частину на територii, а потiм потрапляють у Дунай. Уся рiчкова мережа Угорщини належить басейну Дунаю, який протягом 140км тече уздовж кордону з Словаччиною, а потiм протягом 270км перетинаСФ краiну iз пiвночi на пiвдень. Протяжнiсть головноi рiчки краiни складаСФ 417км (довжина усього Дунаю 2860км).
Схiдна половина Угорщини лежить у басейнi головноi лiвоi притоки Дунаю Тиси. Друга за довжиною рiчка Угорщини тече 598км територiСФю республiки. Мертвi русла Тиси в Альфьольдi нагадують про потужнi роботи з регулювання режиму течii ручки, здiйсненi угорцями у минулому столiттi.
З правих приток Дунаю в межах Угорщини найбiльш великi Раба, Шiо, Драва. Густота рiчковоi мережi порiвняно невелика, деякi райони (наприклад, межирiччя Дунаю i Тиси) майже позбавленi поверхневих водостокiв. Рiки характеризуються великими коливаннями водоносностi i висоти рiвня; для захисту вiд повеней в Угорщинi збудовано близько 4000км дамб.
Варто вiдзначити крайню мiнливiсть термiнiв початку та тривалостi льодового покриву. Посушливий клiмат викликав необхiднiсть у будiвництвi великих зрошувальних систем. На рiчцi Тиса на пiвднi вiд м. Тисалек СФ зрошувальнi канали.
Озер в Угорщинi не так багато i вони здебiльшого невеликi за розмiрами. З 1200 природних та штучних озер, Балатон найвiдомiше у свiтi та найбiльше за розмiрами. Його довжина 77км, ширина вiд 14км, а площа приблизно 598 кв. км.
Клiмат
Оскiльки краiна знаходиться в зонi змiшування схiдноСФвропейського континентального, захiдноСФвропейського морського та субтропiчного клiматiв, то погода в Угорщинi мiнлива. Метеорологи вважають, що клiмат в Угорщинi помiрний, континентальний. Середня температура липня вiд 20 до 22,5 С, сiчня вiд -2 до -4С.Середня рiчна температура 911С. Кiлькiсть опадiв зменшуСФться вiд 900мм