Угорщина
Информация - География
Другие материалы по предмету География
на рiк на пiвденному заходi краiни до 450мм у центрi i на сходi на Великiй Середньодунайськiй низовинi, де бувають сильнi посухи. Максимум опадiв припадаСФ на початок лiта, другий максимум на осiнь. На рiк припадаСФ близько 2 тис. сонячних годин. Швидкiсть вiтру у середньому складаСФ 2,6м/с.
Рослиннiсть
У минулому значна частина територii Угорщини була вкрита лiсами. Суцiльний покрив мiшаних широколистяних, букових лiсiв iснував на захiд вiд Дунаю. Мала Середньодунайська низовина i райони Схiдноi Угорщини мали рослиннiсть лiсостепового типу. Райони Великоi Середньодунайськоi низовини були вкритi степовою рослиннiстю; вони вiдомi пiд назвою порожня, або пушта (Хортобадь, Бугац та iн.). Сучасний рослинний покрив Угорщини сильно видозмiнений людиною. Значна частина територii розорана. Лiсами вкрито 13,5% площi, головним чином, схили гiр вище 300400м. У деяких гiрських районах i на пiщаних пагорбах на схiд вiд Дунаю людиною створенi штучнi лiсонасадження. Тваринний свiт
В Угорщинi поширенi зайцi, польовi мишi, ховрашки, лисицi, iжаки, рiзнi степовi i лiсовi птахи (жайворонки, дрозди, дятли, сови). На берегах озер, якi поросли очеретом гнiздяться водоплавнi i болотнi птахи, у тому числi бiла чапля, лелека.
У водоймах рiзноманiтнi види риб: судак, лящ, щука, короп та iншi Природнi райони: Велика Середньодунайська низовина (Альфьольд) рiвнина, що займаСФ значну частину всiСФi площi Угорщини. Пiвнiчний гiрський район ряд гiрських масивiв (3001000м), верхнi частини схилiв яких, вкритi широколистяними лiсами, нижнi переважно садами i виноградниками. Розвинута Мала Середньодунайська низовина (Кiшальфьольд). Тут переважають поля, багато лугiв i пасовищ. Задунайське середньогiря ряд iзольованих масивiв у правобережнiй частинi Угорщини. У верхнiй частинi схилiв лiсу з дуба, бука, липи. Мезефьольд плато на правобережжi Дунаю. Пiвденно-захiдна Угорщина сильно розчленована плато з окремими iзольованими масивами.
2. Демографiчний потенцiал Угорщини
Чисельнiсть населення Угорщини складаСФ 10,196 мiльйонiв осiб.
Середня щiльнiсть населеностi краiни складаСФ 109 осiб на кв. км. 64,98 вiдсотки угорцiв мешкають у мiстах та мiстечках. Територiальний розподiл населення складався залежно вiд iндустрiалiзацii i повязаною з нею внутрiшньою мiграцiСФю робочоi сили. У мiстах i агломерацiях, що виникали навколо, а також у деяких промислових районах заселенiсть дуже висока. У районi Нiршег щiльнiсть населення через природнiй прирiст вищий за середнiй по краiнi.
За нацiональнiстю населення краiни подiляСФться: 90 вiдсоткiв угорцi, 10 вiдсоткiв цигани (400600 тисяч), нiмцi (200220 тисяч), словаки (110 тисяч), хорвати (80 тисяч), румуни (25 тисяч), поляки (1015 тисяч), греки (6 тисяч), серби (5 тисяч), словенцi (5 тисяч) iншi. У 800 з 3000 населених пунктiв мешкають люди, якi вiдносять себе до нацiональних меншин. Конституцiя забезпечуСФ iм абсолютну свободу, повне рiвноправя i право на користування рiдною мовою.
Угорськi нiмцi мешкають у захiднiй прикордоннiй смузi, у Задунайському Середньогiрi, околицях столицi, районi гiр Мечек. Пiвденнi словяни (серби, хорвати, словенцi, шокаци, буневаци) зосередженi у пiвденно-захiднiй прикордоннiй смузi, румуни у пiвденно-схiднiй. Словакiв можна зустрiти на пiвденному сходi областi Бекеш i в районах, прилеглих до Будапешту.
За статевою ознакою населення Угорщини подiляСФться наступним чином: чоловiкiв 47,5 вiдсоткiв, жiнок 52,5 вiдсотки.
Подiл населення за вiковою ознакою:
014 рокiв 16,3%,
1559 рокiв 63,1%,
понад 60 рокiв 20,6%.
У 2007 роцi зареСФстровано народжуванiсть 95 немовлят на кожнi 10 тисяч осiб. При цьому помирав 131 угорець з кожних 10 тисяч.
Рiдною мовою для 96,6 вiдсоткiв населення Угорщини СФ угорська. Близько 5 мiльйонiв угорцiв мешкають за межами краiни; бiльшiсть у румунськiй Трансiльванii.
Трудовi ресурси
У повоСФнний перiод основною структурною змiною в системi трудових ресурсiв став перетiк робочоi сили з сiльського господарства (в якому в 1949 роцi працювала понад половина всiх зайнятих краiни) у промисловiсть.
У 19491983 роках число зайнятих в гiрничодобувнiй i обробнiй промисловостi зросло до 857 тис., тодi як в сiльському господарствi поменшало до 1,113 тис. чоловiк. ЗареСФстроване в 1992 число зайнятих розподiлялося таким чином: 29% в промисловостi; 15% в охоронi здоровя, соцiальнiй iнфраструктурi i культурi; 14% в сiльському i лiсовому господарствi; 13% в торгiвлi; i 9% на транспортi i в сферi телекомунiкацiй. РЖншою важливою змiною в структурi зайнятостi стало збiльшення частки жiнок; в 1949 роцi вони становили тiльки 25% зайнятих, але в 1994-му ця цифра становила 52,8%. Вiдповiдна тенденцiя дещо сповiльнилася у другiй половинi 1990-х, в результатi частка жiнок в числi зайнятих знизилася до 49,8%.
Система поселень
Серед географiчнi та природнi причини в Угорщинi склалося три типи поселень: хутори, села, мiста. За останнi десятирiччя прискорився процес урбанiзацii. Якщо у 1949 роцi у 50 мiстах мешкало 37,5 вiдсоткiв населення, то у 1998-му населення 218 мiст складало вже понад 63 вiдсоткiв.
Тенденцiя до зменшення чисельностi населення, що дала про себе знати на початку 1980-х рокiв, зараз стосуСФться також i мiст. Починаючи з 1985 року число мешканцiв збiльшилося лише у 75 мiстах.
Двi пятих населення зосереджено в селах, якi ранiше спецiалiзувалися на виробництвi сiльськогосподарських продуктiв. Це визначило як iх формування, так i розмiщення в них рiзних обСФктiв. Так званi гнiздовi села А