Угорщина
Информация - География
Другие материалы по предмету География
Вже в 1995 роцi тiльки близько 30,6% придатних земель оброблялися кооперативами, 17,6% знаходилися в державнiй власностi, iнша земля належала приватним особам i пiдприСФмствам.
Незважаючи на сильну засуху на початку 1990-х рокiв i труднощi, повязанi з переходом до ринковоi економiки, сiльськогосподарськi продукти продовжували залишатися важливою статтею експорту. У 1992 роцi близько 16,5% ВВП доводилося на сiльське господарство, але обсяг виробництва основних культур поменшав, оскiльки спроби освоiти новi ринки i новi методи сiльського господарювання привели до неминучого тимчасового спаду.
У 1997 роцi Угорщина переробляла 717 тис. т винограду, з яких 612 тис. т йшло на виготовлення вина. Виробництво вина в 1997 становило 394 млн. лiтрiв, приблизно четверта його частина йде на експорт.
У той же час iстотно збiльшилося поголiвя худоби, особливо поголiвя свиней. У 1997-му в Угорщинi було 4,93 млн. свиней, 871 000 голiв великоi рогатоi худоби, 858 000 млн. овець i 31 млн. птахiв.
Слiдом за надзвичайно врожайним 2001 роком послiдкував досить помiрний 2002-ий. Дуже великий спад спостерiгався в областi зернових культур, де врожай порiвняно з 2005 роком скоротився на 23 вiдсотки (на 3% менше, анiж середня врожайнiсть останнiх пяти рокiв). Середнi показники урожайностi пшеницi i кукурудзи помiтно скоротилися через погоднi умови.
У 2007 роцi динамiчним було зростання закупiвель плодоовочевоi продукцii, у той час, як у закупiвлi фруктiв спостерiгалася стагнацiя. Продовжувалося поступове скорочення поголiвя великоi рогатоi худоби, при тому, що поголiвя свиней зросло на 5,4 вiдсотки. Зросла також кiлькiсть птахiв.
Роздрiбна торгiвля
Обсяг роздрiбноi торгiвлi у 2007 роцi вирiс на 10,7 вiдсоткiв. Динамiка зростання вражаСФ як у порiвняннi з попереднiм роком, так i в мiжнародному порiвняннi. Роздрiбний обiг без урахування реалiзацii транспортних засобiв i пального зрiс на 8,7 вiдсоткiв, а реалiзацiя транспортних засобiв i пального на 16 вiдсоткiв.
Роздрiбна реалiзацiя у сферi харчовоi продукцii зросла на 10,8 вiдсоткiв, у сферi товарiв культурного призначення та iнших промислових товарiв на 10,4 вiдсоткiв, а у сферi змiшаноi роздрiбноi торгiвлi товарами промислового типу на 11 вiдсоткiв.
4. Фiнансово-кредитна системи Угорщини
В Угорщинi, так як i в краiнах Центральноi та Схiдноi РДвропи одним з прiоритетних завдань ринкових реформ стало формування ефективноi системи кредитно-грошового регулювання, що даСФ можливiсть прискорити вирiшення проблем фiнансовоi стабiлiзацii, стимулювання iнвестицiйноi активностi, пiдвищення конкурентоспроможностi вiтчизняних виробникiв, стабiлiзацii рiвня життя населення. Щоб вирiшити цi завдання, необхiдно здiйсни ти цiлеспрямовану реформу фiнансовоi системи.
У ринковiй економiцi фiнансовий сектор перебуваСФ в центрi мобiлiзацii та розподiлу ресурсiв, цiноутворення й оцiнки ризику. У плановiй економiцi функцii мобiлiзацii коштiв виконуСФ податкова система, а фiнансова примiтивна i пасивна iгноруСФ чинники ризику i пристосовуСФться до планових запитiв кредитiв. Тож реформа i розвиток фiнансового сектору життСФво важливi для системних реформ.
В Угорщинi реформi фiнансовоi системи придiляють основну увагу. Банкiвська система на початку реформування мала такий вигляд: фiнансова система включала центральний i комерцiйний банки, що обслуговують пiдприСФмства, ощадний банк, що приймаСФ вклади вiд громадян i займаСФться кредитуванням (здебiльшого iпотечним) iндивiдуальних клiСФнтiв, зовнiшньоторговельний банк, що здiйснюСФ операцii з iноземною валютою, i страхову компанiю. Вони перебували у власностi держави. Процентнi ставки були, як правило, дуже низькi i ще нижчi за депозитами фiрм та iпотечними кредитами. Грошi з рахункiв в ощадному банку зазвичай спрямовувалися у виробничий сектор через Центральний банк. Керування в умовах ризику, полiтика цiноутворення, критерii доцiльностi не вiдiгравали ролi в розподiлi ресурсiв, нормуваннi та контролi, в органiзацii потокiв фiнансовоi iнформацii. Норми бухгалтерського облiку не вiдповiдали узвичаСФним стандартам, не було незалежного аудиту. Дiяльнiсть центрального i комерцiйного банкiв, ринку цiнних паперiв регламентувалася законодавством, а клiСФнти кредитно-фiнансових установ не мали навичок спiлкування з ринковими структурами.
Стратегiчним напрямком реформ у кредитнiй сферi в Угорщинi стала принципова вiдмова вiд монополii держави на банкiвськi послуги, органiзацiйно оформлена у переходi до дворiвневоi банкiвськоi системи. На першому рiвнi перебував Центральний державний банк, на другому комерцiйнi банки та iншi фiнансовi iнститути (мають право здiйснювати окремi банкiвськi операцii). Рiвнi банкiвськоi системи нового типу вiдносно виокремленi, але у функцiонуваннi взаСФмозалежнi й утворюють СФдиний сектор грошово-кредитноi економiки. Особливу увагу у реформуваннi банкiвського сектору було придiлено створенню ефективноi системи правового регулювання i контролю за дiяльнiстю фiнансовоi системи. На початковому етапi реформ у регiонi було прийнято закони про Центральнi банки, про банки i банкiвську дiяльнiсть, про фiнансовi iнститути та iншi, що регулюють основнi види дiяльностi цього сектора економiки.
Угорщина, яка найдальше пiшла у реформуваннi фiнансового сектору, створюСФ мiжбанкiвську клiрингову систему, спрямовуючи основнi iнвестицii в iнформацiйнi технологii.
У кредитних системi краiни розвиваються фiнансовi установи, якi кредит