Туризм, як багатогранне суспільне явище: сутність, державне регулювання, види послуг
Методическое пособие - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие методички по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
туристському споживанню, тобто сумарним витратам внутрішніх і іноземних туристів.
Форми туризму виділяють за різними ознаками:
За характером організації
- організований (плановий)
- неорганізований (самодіяльний)
За суб”єктами діяльності
- груповий (колективний)
- індивідуальний
- сімейний
За тривалістю перебування
- короткостроковий
- довгостроковий
За територіальною ознакою:
Внутрушній:
- близький
- дальній
Міжнародний:
- внутріконтинентальний
- міжконтинентальний
- навколосвітній
- прикордонний
За інтенсивністю туристичних потоків
- постійний
- сезонний (одно сезонний, двосезонний)
За віком
- дитячий
- молодіжний
- дорослих
- третього віку
За економічним принципом:
Елітарний і масовий туризм
Комерційний і соціальний туризм
Види туризму виділяють:
За способом пересування
- автомобільний
- автобусний
- мотоциклетний
- авіаційний
- водний
- залізничний
- велосипедний
- пішохідний
- комбінований
- інші
За метою подорожі
- рекреаційний
- лікувально-оздоровчий
- культурно-пізнавальний
- релігійний
- діловий
- етнічний
- соціальний
- спортивний
- пригодницький
- екологічний
- сільський
- інші
Тема 2. Державне та міжнародне регулювання туристичної діяльності
2.1 Мета й основні завдання регулювання туристської діяльності на міжнародному рівні
Постійне розширення міжнародного туристського обміну зумовило потребу його міжнародно-правової регламентації і створення спеціалізованих міжнародних туристських організацій. Туристські обміни повязані з перетинанням державних кордонів, а перебування туристів на території іноземної держави і переміщення нею, з позицій єдиного підходу, повинно регулювати міжнародне право.
Міжнародне регулювання це міжнародна система впливу і комплекс заходів, спрямованих на ефективне керування певними видами міжнародної діяльності відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і стандартів.
Міжнародне регулювання має на меті впровадження заходів націлених на підтримку стабільності, упорядкування та розвиток певних явищ і процесів.
Міжнародне регулювання туристської діяльності передбачає розробку і реалізацію комплексу міжнародних заходів з метою:
підтримки сталого розвитку туризму;
упорядкування туристської діяльності;
ефективного керування окремими секторами туристської індустрії, забезпечення їх взаємодії;
стандартизації туристського обслуговування.
Із зростанням обсягів надаваних туристських послуг, розширенням географії туризму, а також з розвитком засобів транспорту і включенням до маршрутів туристських подорожей декількох країн одночасно, потребує спрощення правил туристських поїздок, що обєктивно обумовлює необхідність міжнародного регулювання туристської діяльності.
2.2 Міжнародні організації, які координують туристську діяльність
Міжнародні організації це обєднання державних і національних організацій неурядового характеру, створених для досягнення загальних цілей у певній сфері людської діяльності (у сферах політики, економіки, соціального і культурного життя, туризму та ін.).
Міжнародні організації є однією з важливих і найбільш ефективних форм багатостороннього співробітництва між державами, які є їх членами. Міжнародні організації поділяються на міжурядові (членами є тільки держави)й неурядові (членами є організації неурядового характеру, національні обєднання, союзи і асоціації)
До міжурядових міжнародних обєднань відносяться Організація Обєднаних Націй (ООН) і ряд спеціалізованих організацій, що утворюють систему ООН. Організація Обєднаних Націй є організацією універсального характеру із загальною компетенцією, головна мета якої полягає в підтримці й зміцненні миру, безпеки і розвитку співробітництва між державами.
Багато спеціалізованих утворень системи ООН мають безпосереднє відношення до забезпечення необхідних умов для розвитку міжнародного туризму. До таких організацій відносяться:
Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС);
Організація Обєднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО),
Міжнародна організація праці (МОП);
Всесвітня організація охорони здоровя (ВОЗ);
Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР;
Міжнародний валютний фонд (МВФ);
Міжнародна організація цивільної авіації (МОЦА);
Міжнародна морська організація (ММО);
Всесвітня метеорологічна організація (ВМО);
Продовольча й сільськогосподарська організація Обєднаних Націй;
Світова організація торгівлі (СОТ);
інші організації.
Процес створення всесвітніх, континентальних і регіональних організацій, покликаний займатися регулюванням туризму та подорожей, почався в 20-ті роки XX ст. За цей період склалася ціла система міжнародних туристських організацій різного рівня і компетенції. Тепер їх нараховується понад 200, більше чверті з них активні й впливові в міжнародній індустрії туризму.
Міжнародні туристські організації можуть мати назви: “організація”, “союз”, “асоціація”, “група асоціацій”, “федерація”, “конфедерація”, “обєднання”, “асамблея”, “комісія”