Туризм в новий час
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
Змiст
Вступ
1 Становлення та розвиток туризму в новий час
2 ЗахiдноСФвропейськi мандрiвники IX-XV столiття про Украiну
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
З розвитком масового органiзованого туризму i переходом його на нову основу, яка опираСФться на розвиток туристичноi iндустрii та сучаснi транспортнi засоби, вiдбулися деякi змiни у формах органiзацii мiжнародного туризму.
По-перше, суттСФво збiльшилась кiлькiсть роздрiбних фiрм, якi пропонують туристичнi послуги турагентiв i не мають iнколи юридичноi та господарськоi незалежностi.
По-друге, змiнився характер дiяльностi туристичних оптових фiрм, якi перетворилися в туроператорiв, що пропонують повний комплекс послуг у виглядi iнклюзив-турiв.
По-третСФ, зявились великi корпорацii, що ТСрунтуються на капiталi транспортних, торговельних, страхових компанiй i банкiв, якi здiйснюють операцii надання туристичних послуг клiСФнтам.
Сьогоднi, на думку аналiтикiв, в основi розвитку мiжнародного туризму лежать такi чинники:
економiчне зростання i соцiальний прогрес привели до розширення обсягу дiлових поiздок та подорожей з пiзнавальними цiлями;
удосконалення всiх видiв транспортних засобiв зробило дешевшими поiздки;
збiльшення кiлькостi найманих працiвникiв i службовцiв у розвинутих краiнах та пiдвищення iхнього матерiального й культурного рiвня;
iнтенсифiкацiя працi й отримання працюючими бiльш довгих вiдпусток;
розвиток мiждержавних звязкiв i культурних обмiнiв мiж краiнами привiв до розширення мiжособистiсних звязкiв мiж регiонами;
послаблення обмежень на вивiз валюти у багатьох краiнах i спрощення прикордонних формальностей.
1 Становлення та розвиток туризму в новий час
На мою думку, туризм одержав розвиток в усьому свiтi, однак у рiзних регiонах його рiст був неоднаковим. Так, якщо збiльшення обсягiв мiжнародного обмiну в РДвропi, Африцi i Латинськiй Америцi, включаючи краiни Карибського басейну, було на рiвнi середньосвiтових показникiв, то в краiнах Близьких Схiд воно перевищувало iх бiльш нiж у 3 рази, у краiнах Пiвденноi Азii бiльш нiж у 5 разiв.
Краiни РДвропи i Пiвнiчноi Америки за останнСФ десятилiття залишилися провiдними як по прийому iноземних туристiв, так i по подорожах своiх громадян за кордон. Велике значення для розвитку туризму маСФ рiст мiського населення, оскiльки iндустрiалiзацiя вiдноситься до числа основних передумов збiльшення туристичних поiздок у свiтi.
РДвропейськi краiни як i ранiше приймають найбiльшу кiлькiсть iноземних туристiв. У 1996 2001 рр. число туристiв, що прибували в РДвропу, збiльшилося з 274 до 347 млн. чоловiк, а грошовi надходження вiд мiжнародного туризму - бiльш нiж у 2 рази. Однак протягом цього перiоду частка РДвропи у свiтовому туризмi стiйко падала, незважаючи на значнi коливання середньорiчного росту прибутку в РДвропу i надходжень вiд туризму. Така нестабiльнiсть дещо пояснюСФться економiчною ситуацiСФю в туристоутворюючих краiнах.
Дослiдження нацiональноi приналежностi гостей, що приiжджають у РДвропу, показують, що 90% - це туристи з СФвропейських краiн. Так, нiмцi подорожують в основному усерединi регiону i складають 19% загального числа мiжнародних туристiв. Британськi мандрiвники складають 10% загального числа СФвропейських туристiв, французи - 7%, датчани - 6%. США СФ СФдиною неСФвропейською краiною серед перших десяти туристоутворюючих краiн для РДвропи[1,с.104].
Я вважаю, що внутрiрегiональний туризм у РДвропi СФ наслiдком високоi концентрацii мiжнародного туризму в регiонi. Тут iснують безлiч державних кордонiв на вiдносно малiй площi i чудова наземна велика мережа комунiкацiй.
За вiдносною втратою домiнуючого положення РДвропи стоять наступнi фактори:
- деякi захiдноСФвропейськi краiни, зокрема на пiвднi РДвропи, такi, як РЖталiя i Грецiя, у меншiй мiрi РЖспанiя i Португалiя, терплять падiння конкурентноздатностi внаслiдок старiння iх туристського продукту;
- деякi схiдноСФвропейськi краiни мають труднощi в пристосуваннi своiх туристських секторiв до ринковоi економiки;
- деякi пiвнiчноСФвропейськi краiни, наприклад Великобританiя, Данiя, Норвегiя i Швецiя, дуже дорогi для туристiв. Це неминуче впливаСФ на iх конкурентноздатнiсть;
Отже, росте популярнiсть краiн Пiвденно-Схiдноi Азii, що успiшно розвивають свою туристську iндустрiю.
У Нiмеччинi немаСФ теплих морських пляжiв, i в ii садах не цвiтуть лимоннi дерева. Однак ця краiна завжди приваблювала i вражала туристiв.
Туризм у Нiмеччинi забезпечуСФ 8 вiдсоткiв внутрiшнього валового продукту краiни. Майже 3 мiльйони робочих мiiь звязанi безпосередньо з туризмом. Поряд з торгiвлею це найбiльший сектор у сферi послуг. Тут дiють в основному пiдприСФмства малого i середнього бiзнесу, що вiдкриваСФ широкi можливостi для пiдприСФмцiв-початкiвцiв [3; с. 78].
Щорiчно Нiмеччину вiдвiдують близько 18 млн. туристiв, кожен з яких проводить у готелi не менше двох ночей. Найбiльш активно вiдпочивають у Нiмеччинi голландцi, американцi й англiйцi. Найбiльш популярнi серед закордонних туристiв нiмецькi мiста - Берлiн, Мюнхен, Гамбург i Баден-Баден.
У порiвняннi з iншими галузями економiки галузь туризму займаСФ друге мiiе пiсля автомобiлебудування. У середньому вiд 2 до 3 вiдсоткiв чистого обороту туризму (без податку з додатковоi вартостi) надходять у виглядi податку на промисел, поземельного податку, а також частини надходжень вiд податку