Туризм в новий час
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
л руським купцям торгувати воском, кiньми та iншими товарами в деяких мiстах Баварii. У трактатi вченого монаха Теофiла "Про рiзнi ремесла", написаному в Падебернi (Нiмеччина) у X ст., даСФться висока оцiнка виробам, виготовленим в Русi .
Вiдомостi про Киiвську Русь XI ст. (до монголо-татарськоi навали) знаходимо в одного з перших СФвропейських мандрiвникiв в Украiнi нiмця Бруно з м. Кверфурта. У листi до цiсаря Генрiха II, написаному близько 1008р., вiн розповiдаСФ про своСФ перебування в КиСФвi у Володимира Великого та укрiплення кордонiв киiвськоi держави [6; с. 175].
Бiльш детальнi iсторичнi вiдомостi про Украiну початку XI ст. (1002 1018 рр.) залишив нiмецький хронiст Дiтмар, СФпископ Мерзебурзький. Особливо цiкавi його повiдомлення про Киiв, де зазначаСФться, що у "великiм цiм мiстi, столицi королiвства (як вiн називаСФ Киiвську Русь) СФ бiльше 400 церков i 8 ринкiв, люду незлiченна сила".
Внаслiдок навали па украiнськi землi монголо-татар мiжнароднi полiтичнi та торговi звязки Киiвськоi Русi iз захiдноСФвропейськими державами послабилися. Але вже в XV XVI ст. вони знову вiдновилися. РЖз записок визначного дипломата австрiйських цiсарiв С. Герберштайна початку XVI ст., який iздив до Московii, дiзнаСФмося, що в той перiод держава називалася МосковiСФю (МосковiтiСФю), ii жителi -московинами (московiтами), а держава, яка була розташована на украiнських землях РутенiСФю, а ii жителi русинами. Як бачимо, Герберштайн вже тодi вiдрiзняв московинiв вiд русинiв, вважав iх двома окремими народами[7,с.80].
Багатi на факти записи залишив посол нiмецького цiсаря Рудольфа II Ерiх Лясота наприкiнцi XVI ст. Вiн був одним з перших iноземцiв, що вiдвiдали Запорозьку Сiч, де пробув понад 1,5 мiсяця. З його спогадiв дiзнаСФмося про окремi сторони життя та побуту запорожцiв, яких вiн називаСФ "хоробрими та заповзятими людьми, якi з раннiх рокiв вправляються у вiйськовiй справi i прекрасно вивчили ворога туркiв i татар. Вони мають власнi гармати i багато хто з них вмiСФ поводитися iз цiСФю зброСФю так, що в них СФ зайвим наймати й утримувати окремих гарматникiв (як це водиться в iншому вiйську)".
Цiкавi вiдомостi про одного з керiвникiв боротьби проти турецького поневолення РЖвана Пiдкову знаходимо у записках Л.Мiллера, що були виданi в Лейпцiгу 1585 р. Зокрема з усiма подробицями вiн описав арешт i страту РЖвана Пiдкови польською владою.
Рiзнi вiдомостi про украiнських козакiв залишив у своiх спогадах посол нiмецького цiсаря Якiв Генкель фон Доннерсмарк, який iздив до Москви 1614р. Вiн як i його попередник С. Герберштайн, добре вiдрiзняСФ Московiю вiд Украiни-Русi, коли мову перших називаСФ московською, а других руською. Так, про польського секретаря Ганса Гритина пише, що вiн "дуже був ознайомлений iз руською i московською мовами".
У рiзних спогадах нiмецьких авторiв СФ сторiнки, присвяченi iсторii украiнського народу. Зокрема, в довiднику "Суапеае" читаСФмо, що гетьман Б.Хмельницкий "був досвiдчений i вчений воiн"; Й.Х.Енгель в "РЖсторii Украiни i украiнських козакiв" оцiнюСФ визвольну вiйну на чолi з Б. Хмельницьким як справедливу помсту украiнського народу своiм польським гнобителям[7,с.73].
Про вiйськовий союз Б.Хмельницького зi шведським королем Карлом Густавом йдеться в "Подорожнiх нотатках" пастора К.Я. Пльдебрандта, в яких той цiкаво розповiдаСФ про похiд разом зi шведськими й трансiльванськими вiйськами дванадцятитисячного козацького корпусу пiд командою полковника Ждановича в Польщу. Автор покладаСФ вiдповiдальнiсть за невдачу у вiйськовiй операцii на трансiльванського князя Юрiя II Ракоцi, який через свою амбiтнiсть зневажливо ставився до козакiв i не погоджував дiй навiть зi шведським генеральним штабом. Гiльдебрандт пiдкреслюСФ, що внаслiдок цього вiйсько Ракоцi безладно вiдступало й розвалилося, тим часом козаки Ждановича вiдступали органiзовано й трималися стiйко, "iхня хоробрiсть i суворiсть проявилися по-справжньому". Гiльдебрандт вражений освiченiстю гетьмана Б. Хмельницького, який пiд час аудiСФнцii шведських послiв розмовляв з ними латинською мовою.
Визвольна вiйна украiнського народу пiд проводом Б.Хмельницького мала загальноСФвропейський резонанс, з огляду на те, що велася проти однiСФi з наймогутнiших тогочасних держав РДвропи - Речi Посполитоi. Тому, природно, що вона привернула увагу правителiв, полiтикiв i вчених СФвропейських держав i знайшла широке висвiтлення як в iсторiографii, так i в мемуарнiй лiтературi. Так, у нiмецькому виданнi хронiкального типу "Театр РДвропи" в окремих роздiлах шостого й сьомого томiв значне мiiе вiдводиться опису Визвольноi вiйни 1648 1654рр.
Необхiдно зазначити, що Шледер, даючи в загальних рисах високу оцiнку козацькому вiйську як боСФздатному i диiиплiнованому, а також гетьману - Б.Хмельницькому як "хороброму й розумному воiну" та його соратникам, проте водночас пiдкреслюСФ велику роль нiмецьких найманцiв у польському вiйську, якi не раз рятували шляхетське вiйсько вiд поразки[6,с.47].
Мужня боротьба украiнських козакiв iз захисту украiнського народу вiд iноземних поневолювачiв знайшла вiдображення i в нiмецьких наукових дослiдженнях. У 1684 р. в Лейпцiгському унiверситетi була захищена "РЖсторична дисертацiя про козакiв", автор якоi И.Й.Мюллер писав: "Мало хто знаСФ, що у 1684 р. козаки завдали вiдчутноi памятноi поразки туркам i татарам. Останнi вдавали, начебто обмiрковують iхню пропозицiю щодо вiйни чи миру. Козаки так iх переслiдували пiсля блискучоi перемоги, що можна написати