Туризм в новий час
Информация - Медицина, физкультура, здравоохранение
Другие материалы по предмету Медицина, физкультура, здравоохранение
нову "РЖлiаду" пiсля Гомера, пiсля того як спецiальна реляцiя була опублiкована i зблиснула як промiнь сонця. Ми молимо Бога,щоб вiн сприяв прагненням козакiв до перемоги i надихав iх на новi хоробрi вчинки".
З початком XVIII ст. в РДвропi зявилося багато iсторичноi та мемуарноi лiтератури, в якiй значна увага придiлялася РЖвану Мазепi. Так, учасник походу Карла XII i свiдок Полтавськоi трагедii принц вюртенберзький Максимiлiан Емануiл у своiх записках даСФ позитивну оцiнку козакам, розкриваСФ причини iх переходу на бiк шведiв: "вони хочуть бути вiльним, непiдярмленим нi Польщi, нi Москвi народом, тому завжди вiдстоюють своi привiлеi та права, що, власне, й стало причиною, що Мазепа прийняв шведську сторону, бо якраз, усупереч iхнiм, був iхнiй край обложеним Москвою рiзного роду рацiями й порцiями". У його спогадах РЖ.Мазепа характеризуСФться як вже немолода, але енергiйна людина, з гострим розумом i СФвропейською освiтою, з досконалим володiнням латинською мовою.
Тогочаснi нiмецькi джерела для нас особливо цiкавi, тому що вiдомостi про Украiну, козакiв та Мазепу походили безпосередньо вiд нiмецьких учасникiв чи очевидцiв тих подiй. Особливо багато вiстей про РЖ.Мазепу зявилося пiсля 1704р., коли вiн за наказом царя виступив у похiд на Правобережну Украiну на допомогу "скинутому" польському королю Августу II. В популярному iсторичному тижневику "Псторiше Ремаркс" за 22 сiчня 1703р. вмiщена кореспонденцiя з Москви, в якiй значне мiiе придiляСФться дiяльностi РЖ.Мазепи, також виклад його бiографii. Цей життСФпис став згодом основним джерелом наступних бiографiчних нарисiв[6,с.169].
Украiнський iсторик з дiаспори Теодор Мацькiв, дослiджуючи, що писала захiдноСФвропейська преса про РЖ.Мазепу, виявив, що лейпцiгський журнал "Еигораiсе Сата" протягом кiлькох рокiв друкував не тiльки статтi про гетьмана, а i його портрети-гравюри (у 1706, 1708, 1712 рр.), автором яких був нiмецький художник Мартин Бернiнгротг. Гравюри ПУЛИ виконанi за життя РЖ.Мазепи.
Учасник походу Карла XII нiмецький капелан Й.В.Бардiлi у своiх мемуарах подаСФ стислу iсторiю Украiни. "Украiна або Казакiя, пише Бардi, це земля, на якiй давнiше жили скити, а iхнiми нащадками СФ козаки, народ вiльний, що не хоче бути нi пiд Польщею, нi пiд Москвою". Вiн звертаСФ увагу також на багатства Украiни, яку називаСФ "молоком i медом текучою" краiною, що маСФ стiльки збiжжя, що сама не може його спожити. Однак, починаючи з другоi половини XVII ст., Украiна занепадаСФ внаслiдок жорстокоi експлуатацii й пограбування ii державами, насамперед Московською.
Окремi мислителi того часу пророку вали, що таке становище Украiни не залишатиметься довiчним. Нiмецький фiлософ-етнограф Йоганн Готфрiд Гердер у своСФму "Щоденнику моiх подорожей" в 1769р. писав: "Украiна стане колись новою ГрецiСФю: прекрасне пiдсоння цього краю, весела вдача народу, його музичний хист, родюча земля, колись прокинуться повстане велика, культурна нацiя i ii межi простягнуться до Чорного моря, а вiдтiля ген, у далекий свiт".
Але найбiльш обСФмний i цiкавий опис подорожi по Украiнi (1838 р.) залишив нiмецький мандрiвник i вчений, основоположник антропогеографii Йоганн Георг Коль. На основi своiх записiв пiд час подорожi Украiною вiн видав два шеститомнi твори пiд назвою тАЮПодорож в Пiвденну РосiютАЭ серед яких СФ книга "Украiна, Малоросiя". У цих творах Й. Коль подаСФ дуже багато вiдомостей про географiю, природу, звичаi, побут, iсторiю, економiку, культуру украiнського народу[6,с.107].
Так, про минуле Украiни вiн пише: "За давнiх часiв, коли ще велике князiвство, що володарювало над усiма руськими, а центр його знаходився у КиСФвi, малороський рiд, мабуть, був найзначнiшим у всiй Русi. Малоросiя у той час обСФднувалася пiд однiСФю i тiСФю самою владою. При розпадi давнього великого князiвства утворилось багато малих малороських князiвств Галицьке, Володимирське, Чернiгiвське i т.п. "
У своiх записах Й. Коль велику увагу придiляСФ украiнськiй етнологii: звичаям, побуту, вигляду сiл, хат. Зокрема, iдучи з Московii шляхом з Бiлгорода до Харкова, вiн у захопленнi вiд украiнських сiл, про що у своСФму щоденнику зазначаСФ:
"Село було безкiнечно великим, як i всi украiнськi села. Будинки тягнулись до будинкiв, подвiря до подвiря, начебто провiнцiя була наповнена ними, iз садiв селян скрiзь виднiлися якiсь червонi домашнi квiти, якi невиразно дрiмали в зоряному блиску, жовтi соняшники, якими украiнськi дiвчата прикрашали собi волосся, i рожевi троянди, якi чiпляли собi пiд соняшником. Надзвичайним для нас було чути у цьому селi соловейкiв, iх так багато вони тьохкали навперебiй, як канарки на кущах блаженних островiв. До цього приСФднувались цокотiння перепелиць, як нiде не спiвалось частiше, нiж в украiнських селах, i нарештi кукурiкання тисячi далеких i близьких пiвнiв. Наша перша пiч в Украiнi була найприСФмнiшою у нашiй подорожi". Украiнцi це, мабуть, найспiвучiший народ у свiтi, хоч вони не дарували ще РДвропi жодного знаменитого композитора, спiвають вдень i вночi, як на забавах, так i за роботою...
Одруженi жiнки пiд час найтяжчоi працi безустанку спiвають, мов соловi. То непроста рiч переказати читачевi лише словами цю сповнену життя картину! Отже, на мою власну думку, Украiна краiна з багатовiковими культурними традицiями, рiзноманiттям мальовничих куточкiв, а також лiкувальними курортами. Наша краiна займаСФ вигiдне географiчне положення, маСФ помiрний клiмат. Все це визначаСФ успiшний розвиток туризму, рiвен