Тунгуському феномену тАУ 100 рокiв. Чого чекати землянам?
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
Тунгуському феномену 100 рокiв. Чого чекати землянам?
Проф. Л. ЧОРНОГОР
Стаття газети ХНУ
ВРЖД РЕДАКЦРЖРЗ. На замовлення наших читачiв публiкуСФмо актуальну статтю професора, академiка АН ВШ Украiни, лауреата премiй Ради Мiнiстрiв СРСР та Державноi премii УРСР Леонiда Феоктистовича ЧОРНОГОРА. РЖмя вченого вам запамяталося статтями: НЛО та сучасна наукова картина свiту, Цунамi, Екологiя космосу та iн.
Рiвно сто рокiв тому, в червнi 1908 р., вiдбулася подiя, яка могла круто змiнити iсторiю нашоi цивiлiзацii. В атмосферу Землi на великiй швидкостi врiзалося космiчне тiло величезних розмiрiв. Не долетiвши до поверхнi Землi, воно вибухнуло в приземнiй атмосферi. Вибухова хвиля вивалила лiс на площi понад 2 тис. кв. км. Згорiло близько 250 кв. км тайги. Запiзнися космiчне тiло, що одержало назву Тунгуського метеорита, на пять годин (на мить за космiчними масштабами), вибух вiдбувся б над Санкт-Петербургом столицею Росiйськоi iмперii. Загинули б близько 2 млн. чоловiк. Коли б це трапилось, чи спалахнула б Перша свiтова вiйна? Вiдбулася Жовтнева революцiя? Зявився б Радянський Союз? Розвязали б Другу свiтову вiйну? Хто б став переможцем?..
Як часто трапляються подiбнi катастрофи? Якою СФ iхня природа? Наскiльки жахливi iхнi наслiдки? Чи можна iм запобiгти? Що для цього потрiбно зробити?
Космiчнi мандрiвники
Метеороiди. Метеори. Болiди. Пiд метеором розумiСФться явище, що виникаСФ при вторгненнi невеликого космiчного тiла в атмосферу, i повязанi з ним процеси. Саме тiло iменуСФться метеороiдом. На земнiй поверхнi метеороiд називаСФться метеоритом. Досить великi (звичайно дiаметром 1 10 м) метеорнi тiла, що дуже яскраво свiтяться, iменуються болiдами.
Метеороiди можуть вторгатися потоками або поодинцi. Метеорних потокiв вiдомо близько трьох десяткiв. Потiк Леонiд один з найвiдомiших. Вiн спостерiгаСФться щорiчно в кiнцi другоi декади листопада. Розмiр метеороiдов змiнюСФться в широких межах: вiд часток мiлiметру до 10 м. Густина речовини складаСФ 1 8 т/куб. м. Маса метеорних тiл знаходиться в межах вiд мiльйонних часток грама до тисяч тонн, iх швидкiсть 11 73 км/с. За хiмiчним складом метеорити дiлять на чотири класи: залiзнi, залiзо-камянi, камянi та крижанi. Близько 93, 2 % метеорних тiл СФ камяними, 5, 4 % залiзними (точнiше, залiзо-нiкелевими) i 1, 3 % залiзо-камянi.
Астероiди. До астероiдiв вiдносять космiчнi тiла розмiром понад 10 м. Кiлькiсть астероiдiв перевищуСФ багато сотень тисяч. РЗхнiй дiаметр змiнюСФться вiд 10 м до 1000 км. Цi космiчнi тiла зародилися одночасно з планетами Сонячноi системи. Вони СФ нiби будiвельним матерiалом для планети земного типа. Усi астероiди СФ допланетною речовиною. У цьому, мабуть, полягаСФ iхня головна цiннiсть для науки. Загальна маса цих тiл не перевищуСФ 0, 001 маси Землi. Вiдносно Землi астероiди рухаються зi швидкостями 12 20 км/с i мають гiгантський запас кiнетичноi енергii.
При вторгненнi в атмосферу космiчнi тiла розмiром не бiльше нiж 10 100 м гальмуються в нiй, генерують ударну хвилю та руйнуються, астероiд дiаметром бiльше 100 м пронизуСФ ii практично безперешкодно.
Як показало вивчення кратерiв на Землi, куб iнтервалу часу мiж двома падiннями астероiдiв приблизно пропорцiйний квадрату iхньоi енергii. Наприклад, космiчнi тiла дiаметром близько 10 км, якi здатнi привести до глобальноi катастрофи, падають на Землю в середньому раз в 200 мiльйонiв рокiв. РД слiди падiнь великих астероiдiв на Землю: виявлено бiльше нiж 100 кратерiв мiiь падiння космiчних тiл. Так, у Кiровоградськiй областi (Украiна) виявлений i вивчений Болтишський кратер дiаметром близько 25 км, що утворився в результатi падiння астероiда бiльше 100 млн рокiв тому.
Ще в 1980-х рр. американськi геологи, проаналiзувавши карту розподiлу густини земноi кори в Пiвнiчнiй Америцi, виявили слiди гiгантського доiсторичного кратера дiаметром близько 2800 км. Вiн тягнеться вiд пiвнiчноi частини Гудзоновоi затоки до пiвденноi частини озер Мiчiган i Гурон i вiд канадського Атлантичного узбережжя до провiнцii Саскачеван. Площа кратера в 10 разiв перевищуСФ площу Украiни. Кратер виник близько 4 млрд рокiв тому. Дiаметр космiчного тiла, що породило кратер, складав сотнi кiлометрiв. Мабуть, це найбiльший з вiдомих кратерiв у Сонячнiй системi. У одному ряду з ним знаходиться кратер на Мiсяцi дiаметром 2500 км i завглибшки 15 км. Вiн утворений близько 4 млрд рокiв тому падiнням космiчного тiла дiаметром приблизно 200 км.
Ще цiкавiшою подiСФю представляСФться падiння на Землю десятикiлометрового астероiда близько 65 млн рокiв тому. Швидше за все, в результатi катастрофiчних наслiдкiв цiСФi подii вимерли динозаври, й iстотно змiнилася вся бiосфера. На змiну ерi динозаврiв прийшла ера ссавцiв, вiнцем яких стала людина розумна (homo sapiens).
Комети. У перекладi з грецькоi "комета" "кудлата" (планета). Комети космiчнi тiла, якi стають спостережуваними при наближеннi до Сонця. Комета складаСФться з невеликих розмiрiв щiльного ядра, великоi розрiдженоi голови та довгого хвоста. Назва "кудлата" зявилася саме завдяки наявностi хвоста. Його iснування повязане з тиском сонячного свiтла на порошинки, з яких складаСФться голова космiчного тiла. Тому хвiст завжди направлений вiд Сонця. Комети стають спостережуваними за межами орбiти Юпiтера. З цiСФi причини кiлькiсть комет невiдома. Якщо ранiше виявлення новоi комети було рiдкiсною подiСФю, то останнiм часом щорiчно вiдкривають в середньому 100 200 комет. РЗхнi орбiти можуть бути елiптичним