Тунгуському феномену тАУ 100 рокiв. Чого чекати землянам?
Информация - Иностранные языки
Другие материалы по предмету Иностранные языки
? могла скласти 0, 3 10 млн чоловiк.
Залiзний дощ
Падiння Сiхоте-Алiнського метеорита росiйський астроном РД. Л. Крiнов описав так:
У тихий i морозний, майже зовсiм безхмарний ранок 12 лютого 1947 р. о 10 год 38 хв за мiiевим декретним часом за повного сонячного освiтлення на небi зявився болiд. Спочатку вiн мав вигляд яскравоi зiрки, але потiм швидко перетворився на слiпучу яскраву вогненну кулю, що незабаром набула трохи витягнутоi форми. Болiд стрiмко пронiсся небосхилом в напрямку приблизно з пiвночi на пiвдень, залишаючи пиловий слiд iз продуктiв руйнування метеорного тiла, що клубив позаду. Болiд зник за сопками десь у захiдних вiдрогах Сiхоте-АлiнятАж Полiт болiда тривав не бiльше нiж 4 5 секунд. Болiд спостерiгали над територiСФю радiусом понад 300 км, а звуковi явища були чутнi на ще бiльшiй вiдстанi вiд мiiя падiння метеоритного дощу.
... Пiд час падiння метеоритного дощу вiдчинялися дверi, вилiтало з вiкон скло, обсипалася зi стель штукатурка, вибивалося з печей, що топилися, полумя, вилiтала зола з головешками.
Цей метеорит належить до найбiльших. Його дiаметр дорiвнював 3 м, початкова маса майже 100 т, швидкiсть входження в атмосферу 15 км/c. Маса знайдених уламкiв перевищила 27 т. Приблизно стiльки ж речовини було розсiяно в тайзi. Метеорит був залiзним. Тому явище назвали випадiнням залiзного дощу. Великi уламки утворили понад сотню кратерiв i воронок.
Маленькi витiвки Вiтимського болiда
Пролiт болiда над пiвнiчно-схiдною частиною РЖркутськоi областi (Сибiр) був зафiксований оптичними й iнфрачервоними датчиками геостацiонарноi системи контролю космiчного простору ВПС США 24 вересня 2002 р. в 16:48:56 свiтового часу. Болiд був виявлений на висотi близько 62 км, його пролiт фiксувався до висоти приблизно 30 км.
Полiт космiчного тiла закiнчився вибухом. Йому передували нагрiв, випаровування та дроблення болiда. Пролiт тiла викликав яскраве свiчення (вiд бiлого до червоного, а потiм бордового), сильний гул, вибух, генерацiю ударноi хвилi, пошкодження лiсу на окремих дiлянках в зонi шириною 5 7 км i завдовжки близько 50 км уздовж траси падiння. На окремих дiлянках частка зламаних дерев сягала 10 15 %, на iнших не перевищувала 5 %.
Свiдок РД. С. Яригiн знаходився на вiдстанi близько 10 км вiд проекцii на поверхню землi траСФкторii болiда. Вiн повiдомив таке: Було видно, як iз-за гiр на пiвденному сходi стало пiднiматися яскраве напiвсферичне свiчення. Свiтло бiле, як у зварки, пiднiмалося вгору, а потiм стало переходити в червоне та бордове. Були видно "промiнчики" над пiвсферою, що пiднiмаСФться. Свiчення залило все небо. Свiтло було рiвне, суцiльне, жодних предметiв, що летять, не було видно. Потiм все стало затухати й згасло. Секунд через тридцять пролунав удар, вибух, бахкання було дуже рiзке. У будинку посипалася штукатурка, все засовалося, заходило.
Додамо, що болiди, подiбнi Вiтимському (дiаметр близько 3 м), вторгаються в атмосферу Землi з середньою частотою раз на рiк. Можна тiльки радiти, що вибухи таких болiдiв вiдбувалися поки що над малонаселеними (або безлюдними) регiонами.
Загроза з космосу
У останнi десять рокiв астрономи виявили велику кiлькiсть малих космiчних тiл, орбiти яких проходять поблизу орбiти Землi. Вони й яляють небезпеку, оскiльки iхнi орбiти проходять значно ближче до Землi, чим орбiти найбiльших астероiдiв. Дiаметр цих космiчних тiл не перевищуСФ декiлькох десяткiв кiлометрiв. Вченi США, Росii, Украiни (в тому числi, вченi ХНУ iменi В. Н. Каразiна) й iнших краiн серйозно обговорюють можливiсть запобiгання зiткненню Землi з цими обСФктами.
Пролiт в атмосферi та зiткнення з Землею великого космiчного тiла супроводжуСФться цiлим комплексом фiзичних процесiв: дуже потужним вибухом, землетрусом, генерацiСФю потужного свiтлового iмпульсу та сильноi повiтряноi ударноi хвилi, утворенням плазмового факела (плюма), викидом в атмосферу плазми, пилу й аерозолiв та iншими процесами. При падiннi тiла в океан (у море) виникають гiгантськi океанiчнi хвилi та цунамi.
При високих температурах йдуть хiмiчнi реакцii, що приводять до утворення закису азоту. Останнiй, вступаючи в реакцiю з озоном, здатен знищити захисний озоновий шар. Крiм того, оксиди азоту при взаСФмодii з водою утворюють азотну й азотисту кислоти, якi випадуть на Землю разом з дощами. Свiтлове випромiнювання неминуче призведе до первинних великомасштабних пожеж. Повiтряна ударна хвиля викличе небаченi руйнування на значних вiдстанях вiд космiчного тiла.
Слiд мати на увазi, що руйнування звичайно супроводжуються вторинними пожежами та вибухами горючих матерiалiв. Пожежi призводять до викиду великих мас шкiдливих хiмiчних речовин. Оксиди, вступаючи в реакцii з водою, утворюють кислоти, що випадають на Землю у виглядi кислотних дощiв.
Важливо, що маса роздробленого ТСрунту в десятки разiв перевищуСФ масу космiчного тiла. Маса викинутого пилу близька до маси астероiда, зокрема маса порошинок з розмiром менше одного мiлiметра складаСФ десятки вiдсоткiв. Це призводить до значного запилення атмосфери, рiзкого зменшення частки сонячноi енергii, що поступаСФ на поверхню планети, до виникнення астероiдноi зими.
Додамо, що пожежi супроводжуються викидом сажi, що ефективно поглинаСФ сонячне випромiнювання, пiдсилюючи ефект астероiдноi зими. В результатi такоi зими глобальна температура повiтря знижуСФться на одиницi десятки градусiв, i це може продовжуватися вiд декiлькох тижнiв до багатьох рокiв залежно вiд енергii астероiда